
- •Опишіть предметну структуру та назвіть функції тмв як науки.
- •Розкрийте суть проблеми методу у тмв.
- •Розкрийте зміст політичного ідеалізму як напрямку у науці про мв.
- •Охарактеризуйте модерністські теорії мв. Розкрийте зміст наукової суперечки між традиціоналістами та модерністами.
- •Охарактеризуйте неокласичні теорії мв.
- •Розкрийте зміст теорій міжнародного середовища: географічного детермінізму та геополітики.
- •Розкрийте зміст марксизму та неомарксизму як напрямку у науці про мв.
- •Розкрийте сутність цивілізаційного підходу у науці про мв. Назвіть основні цивілізаційні теорії.
- •Поясніть зміст поняття «міжнародна система» і змалюйте її структуру.
- •Розкрийте зміст поняття ієрархії у міжнародній системі.
- •Назвіть та охарактеризуйте типи міжнародних систем.
- •Назвіть найважливіші особливості (закономірності) мв.
- •Розкрийте зміст поняття «учасник» мв і проблеми його дифініювання.
- •Опишіть державоцентричну модель мв.
- •Опишіть транснаціональну модель мв.
- •Перерахуйте і коротко охарактеризуйте типи учасників мв.
- •Розкрийте зміст поняття «інтерес» у науці про мв та проблеми вивчення.
- •Класифікуйте інтереси учасників мв.
- •Опишіть видову структуру мв.
- •Розкрийте зміст поняття «зовнішньополітичні відносини». Поясніть як співвідносяться світова політика та зовнішні політики держав.
- •Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних економічних відносин.
- •Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних відносин у сфері культури.
- •Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних відносин у сфері інформації.
- •Зобразіть і охарактеризуйте форми (моделі) мв.
- •Розкрийте зміст поняття «конфлікт» у науці про мв. Поясніть проблему розуміння та диференціювання.
- •Розкрийте внутрішню природу конфлікту у мв. Поясніть ґенезу конфлікту та назвіть його фази.
- •Класифікуйте міжнародні конфлікти.
- •Перерахуйте основні загрози сучасній міжнародній безпеці.
- •Розкрийте роль дипломатії як інструменту міжнародної політики.
- •Поясніть співвідношення понять «міжнародні відносини» та «міжнародна політика».
- •Поясніть зміст поліцентризму як особливості (закономірності) мв.
- •Поясніть взаємозалежність між внутрішньодержавними і міжнародними відносинами як закономірність (особливість) мв.
- •Поясніть взаємозалежність економіки і політики як особливість (закономірність) мв.
- •Охарактеризуйте фізичну особу як учасника мв.
- •Охарактеризуйте суспільну групу як учасника мв.
- •Охарактеризуйте державу як учасника мв.
- •Розкрийте роль міжнародних організацій у системі мв.
- •Назвіть і коротко охарактеризуйте типи зовнішньої політики.
- •Опишіть стани світової політики.
- •Розкрийте зміст ліберальної та протекціоністської політик у міжнародних економічних відносинах.
- •Охарактеризуйте основні різновиди відносин у системі міжнародних економічних зв‘язків.
- •Дайте класифікацію національних політичних еліт за я.П‘єтрасєм.
- •Назвіть твердження Аристотеля про міжнародний контекст існування держави.
- •Назвіть правила успішної зовнішньої політики Ніколо Макіавелі.
- •Назвіть принципи політичного реалізму Ганса Моргентау.
- •Розкрийте зміст геополітичної концепції Хелфорда Маккіндера.
- •Розкрийте зміст геополітичної концепції Ніколаса Спайкмена.
- •Розкрийте зміст геополітичної концепції євразійства (п.М.Савицький, м.С.Трубецькой, г.В.Вернадський).
- •Розкрийте зміст цивілізаційної теорії Освальда Шпенглера.
- •Розкрийте зміст теорії локальних цивілізацій Арнольда Джозефа Тойнбі.
- •Розкрийте зміст концепції «зіткнення цивілізацій» Самюеля Хантінгтона.
- •Назвіть основні стратегії і тактики поведінки у міжнародному конфлікті.
- •Перерахуйте функції міжнародного конфлікту.
- •Охарактеризуйте міжнародний тероризм і загрозу безпеці сучасного світу.
- •Назвіть основні напрями діяльності сучасних міжнародних організацій.
- •Поясніть засадничі твердження класичної теорії політичного реалізму.
- •Зобразіть абстрактно-графічну модель внутрішнього розвитку конфлікту.
- •Поясніть особливості еволюції сучасної міжнародної системи.
- •Розкрийте суть поняття «середовище» міжнародної системи.
- •Назвіть та коротко охарактеризуйте атрибути міжнародної системи.
Розкрийте зміст цивілізаційної теорії Освальда Шпенглера.
Німецький філософ, представник філософії життя, один із засновників сучасної філософії культури. У найвідомішій своїй праці «Присмерк Європи», розглядав культуру не як єдину загальнолюдську, а як розколоту на окремі культури, кожна з яких проявляється на основі власного унікального «прафеномену» — «способу переживання» життя. Таких культур вісім: єгипетська, індійська, вавилонська, китайська, «аполлонівська» (греко-римська), «магічна» (візантійсько-арабська), «фаустівська» (західноєвропейська) і культура майя. Розвиток культур підпорядковується певному біологічному ритму, який зумовлює головні фази їх розвитку: народження і дитинство, молодість і зрілість, старість і «занепад». Кожній культурі відведено час існування (близько тисячоліття), який залежить від внутрішнього життєвого циклу. Вмираючи, культура перероджується в цивілізацію.
Цивілізація, на думку Шпенґлера, — «закостеніння» органічного життя культури, її розпад, перетворення праці на механічну роботу, що виключає творчість. Цивілізація супроводжується процесами «омасовлення» всього життя, що означає його розвиток на основі кількісного принципу, який знаходить свій вияв у глобалізації форм і методів людського існування: господарства, політики, техніки тощо. Західний світ, на думку Шпенґлера, перейшов до цивілізації у ХІХ ст., і з цього часу розпочинається його занепад. Концепція Шпенґлера має фаталістичний характер, адже людина у нього діє відповідно до тих вимог, які ставить їй той чи інший тип культури.
Розкрийте зміст теорії локальних цивілізацій Арнольда Джозефа Тойнбі.
Арнольд Джозеф Тойнбі (англ. Arnold Joseph Toynbee, 14 квітня 1889(18890414)—22 жовтня 1975) — англійський історик, один з розробників цивілізаційної теорії. Його дванадцятитомний аналіз підняття та падіння цивілізацій, «Дослідження історії», 1934—1961, був синтезом всесвітньої історії, мета-історією заснованою на універсальних ритмах підняття, розквіту і падіння, дослідженням історії у глобальній перспективі. Він першим ввів слово «постмодернізм» у культурологічний контекст, досліджуючи розвиток західної цивілізації, запропонував чотирьохчасткову періодизацію, коли за «темними століттями» та «Середньовіччям», починаючи з 1475 до 1875 року, йшли «нові» (модерн) століття, за якими у свою чергу настав час постмодерну. Набагато вагоміший внесок у вивчення локальних цивілізацій вніс англійський історик Арнольд Джозеф Тойнбі. У своїй 12-томній праці «Розуміння історії» (1934—1961 роки). Британський вчений поділив історію людства на ряд локальних цивілізацій, що мають однакову внутрішню схему розвитку. Поява, становлення і занепад цивілізацій характеризувався такими факторами, як зовнішній Божественний поштовх і енергія, виклик і відповідь та ухід і повернення. У поглядах Шпенглера і Тойнбі багато спільних рис. Головна ж відмінність полягає в тому, що у Шпенглера культури цілком відокремлені одна від одної. У Тойнбі навпаки ці відносини хоча і мають зовнішній характер, але становлять частину життя самих цивілізацій. Для нього надзвичайно важливо, що деякі суспільства, приєднуючись до інших, забезпечують тим самим безперервність історичного процесу.