5. Розкрийте внутрішню природу конфлікту у мв. Поясніть ґенезу конфлікту та назвіть його фази.

Під конфліктом розуміється зіткнення неспівпадаючих, деколи протилежних інтересів, дій, поглядів окремих осіб, політичних партій, суспільних організацій, соціально-політичних та соціально-економічних систем. Під міжнаціональним конфліктом можна розуміти певний тип відношення до іншого народу, який відрізняється конфронтаційною установкою. Відмінною рисою міжнаціонального конфлікту є те, що хоча б одна з його сторін спирається на суспільні структури, тобто в першу чергу на професіоналів, що самоорганізовуються. Чотири типи міжнародних конфліктів: традиційні, виникнення яких припадає на період існування біполярної системи; внутрішні конфлікти із міжнародними наслідками; асиметричні конфлікти та міжнародно-терористичні акти. Структурні зміни полярності, гомогенності та ієрархічності міжнародної системи змінили контекст протікання всіх типів міжнародних конфліктів, а трансформація природи елементів та системних зв'язків вплинули на їхню внутрішню структуру. Етапи конфлікту відображають суттєві моменти, що характеризують його розвиток від появи до вирішення. Ця структурна категорія визначає насамперед методологію процесу управління конфліктами і допомагає знайти оптимальні рішення. Початок відкритої конфліктної взаємодії. Цей етап виражається в активних діях одного з учасників конфлікту, який усвідомив для себе конфліктну ситуацію. Ці дії (заяви, попередження, критичні висловлювання та ін.) спрямовані проти свого опонента. Інший учасник при цьому усвідомлює, що дії спрямовані проти нього і, в сою чергу приймає адекватні дії проти ініціатора конфлікту. Розвиток відкритого конфлікту. На цьому етапі учасники конфлікту відкрито заявляють про свої позиції і висувають свої вимоги. Разом з тим вони можуть не усвідомлювати особистих інтересів і не розуміти суті і предмету конфлікту.

Розв'язання конфлікту. Залежно від змісту та гостроти конфлікту розв'язати його можна двома основними методами:

1) педагогічним, або психологічним (бесіда, переконання, роз'яснення, прохання тощо); 2) адміністративним (рішення виконавчих органів, накази, розпорядження тощо). При цьому слід керуватися ситуаційним підходом і підбирати засоби впливу залежно від конкретних обставин.

Фази конфлікту безпосередньо пов'язані з його етапами і відображають динаміку конфлікту насамперед з погляду зору реальних можливостей його вирішення. Основні фази конфлікту: 1) початкова фаза; 2) фаза підйому; 3) пік конфлікту; 4) спад конфлікту.

Фази конфлікту можуть циклічно повторюватися, наприклад, після фази спаду в першому циклі може початися фаза підйому другого циклу з проходженням фаз піку і спаду. При цьому можливості вирішення конфлікту в наступному циклі звужуються. Цей процес можна зобразити на графіку .

5. Класифікуйте міжнародні конфлікти.

Критерії класифікації міжнародних конфліктів:

1. За сферою суперечностей: політичні конфлікти (володіння чи контроль за певною територією, забезпечення статусу та місця в ієрархії міжнародних відносин, тощо); економічні конфлікти (контроль над ресурсами, володіння ексклюзивними правами та цінностями, забезпечення та зміна існуючого економічного порядку тощо); ідеологічні конфлікти (несумісність цінностей та ідей); міжетнічні конфлікти (етнічна дискримінація, боротьба 2. За засобами: збройні конфлікти; не збройні конфлікти (дипломатичні демарші, економічні війни, інформаційні війни, пропаганда тощо). 3. За масштабами: глобальні (світові); регіональні; локальні (прикордонні райони, в межах невеликих районів та регіонів) 4. За кількістю конфліктуючих сторін: двосторонні; багатосторонні; коаліційні (блокові). 5. За часом тривалості: короткотривалі (блискавичні), тривалістю від кількох днів до кількох місяців; середньотривалі, до 4 – 6 років; довготривалі, від 6 – 7 років. 6. За історичним виміром: класичні традиційні конфлікти (зазвичай міждержавні війні); некласичні конфлікти (асиметричні збройні конфлікти, інформаційно-кібернетичні війни, збройні сутички між приватними комбатантами тощо) 7. За відкритістю: дійсні (реальні) конфлікти; приховані (латентні та ще не реалізовані) конфлікти; фальшиві конфлікти.

Така диференціація дозволяє врахувати різносторонні аспекти міжнародних конфліктів, в тому числі тих, які не відносяться до класичних типів конфліктів і які не часто беруться до аналізу в наукових дослідженнях. Це дозволяє більш чітко виділити ті основні конфліктогенні чинники, які є сформовані як в наслідок діяльності потенційних учасників конфліктів, так і структурними особливостями міжнародної системи. Окрім того, необхідно зауважити, що дане узагальнення критеріїв для класифікації конфліктів не може бути універсальним засобом для аналізу міжнародних конфліктів, а лише дозволяє параметрувати міжнародні конфлікти, вводячи їх в абстрактну аналітичну площину.