- •Хрестоматія для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
- •Родинно -побутові пісні
- •Перекладна література
- •Старий заповіт
- •Новий заповіт
- •(Близько 1550-1621)
- •Історично - мемуарна література
- •(Близько 1650-1701)
- •Семен климовський
- •Драматургія феофан прокопович
- •1 Тут посилання на біблійну «Книгу мудрості Ісуса сина Сіраха*.
- •Вступні двері1 до християнської добронравності
- •1 Образ дверей, як символ входу у щось, часто використовувався г. Сковородою.
- •Глава 1-ша про бога
- •1 Переказ слів із Книги пророка Ісаї: «і правда моя буде вічна, і спасіння моє з роду в рід».
- •2 У цій главі філософ проводить думку про дві натури, яка взята за основу вчення про щастя. Ідея двох натур бере початок в античній філософії, у нові часи її розробляв Спіноза.
- •Глава 2-га про віру [вселенську]
- •Глава 3-тя
- •Глава 4-та
- •1 Очевидно, г. Сковорода має на увазі угорське слово ізїеп (Бог), яке близьке за звучанням до слова «істина».
- •Глава 5-та продесятислів'я
- •1 Маються на увазі так звані «скрижалі Заповіту» — десять Божих заповідей, вибитих на десяти кам'яних дошках Мойсеєм.
- •Глава 6-та про істинну віру
- •Глава 7-ма благочестя й церемонії - речі різні
- •Глава 9-та про пристасті чи гріхи
- •Глава 10-та про любов або чистосердечність
- •Іван котляревський (1769-1838)
- •Наталка (виходить з хати з відрами на коромислі; дійшовши до річки, ставить відра на березі, ходить задумавшись, потім співає пісню іВіють вітри, віють буйні...*),
- •Наталка і возний
- •Хата Терпилихи. Мати пряде, а дочка шиє. (...)
- •Дія друга
- •Виборний і возний виходять.
- •Петро і Микола
- •Петро сплескує руками, закриває ними лице, схиляє голову, стоїть непорушно.
- •1 Іетро ховається.
- •Микола і Наталка
- •1 Купа — залізна скоба, у яку вкладали руку жінки, караючи іі за порушення правил пристойності.
- •Петро гулак-артемовський (1790-1865)
- •Євген гребінка (1812-1848)
- •Микола костомаров (1817-1885)
- •Віктор забіла (1808-1869)
- •Маркіян шашкевич
- •Микола гоголь (1809-1852)
- •Бувальщина, розказана дячком ***ської церкви
- •Тарас шевченко (1814-1861)
- •І мертвим, і живим, і ншіарождешшм землякам моїм в украйні і не в украйні моє дружнєє посланіє
- •Глава 4, с. 20
- •Пантелеймон куліш (1819-1897)
- •До рідного народу,
- •У невідому путь
- •Розділ третій
- •Розділ четвертий
- •Розділ одинадцятий
- •Василь герасим'юк (Народився 1956року)
- •1 Мертвим, і живим, і ненарожденним 188
Петро гулак-артемовський (1790-1865)
Петро Петрович Гулак-Артемовський народився в м. Городищі (нині Черкаська область) у сім'ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії, викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, працював домашнім учителем у сім'ях польських поміщиків, з 1817 р. пов'язав свою долю з Харківським університетом. Захистив магістерську дисертацію, викладав польську словесність, історію, географію, статистику, працював деканом словесного факультету, потім його ректором. Визначним літературним досягненням П. Гулака-Артемовського стала поява першої віршової байки в українській літературі «Пан та Собака» (1818), блискучого зразка сатиричного твору. Інші відомі байки — «Солопій та ХІвря, або Горох при дорозі», «Тюхтій та Чванько», «Батько та Син» — утвердили жанр класичної байки в українській літературі, який згодом розвинули Л. Боровиковський, Є. Гребінка, Л. Глібов.
Петро Гулак-Артемовський першим започаткував романтичний тип художньої творчості в українській літературі українською баладою «Твардов-ський». Сюжет романтичного твору Гулака-Артемовського «Рибалка» побудований на українській народній демонології: міфічна водяна істота русалка зачаровує Рибалку, зваблює юнака таємничим підводним світом, у якому він і безслідно зникає. Твір, пройнятий елегійним настроєм, насичений народнопісенними мотивами, мовними засобами, казковими, фантастичними елементами, експресивною лексикою.
РИБАЛКА
МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА
йан \Уа»5ег гашнліт., сіаз \Уаз5ег пірс, Еіп РізсЬег за{3 аагап, 8аЬ пасЬ сіег Ап§е1 гиЬеуоІІ, КиЬІ Ьіх ап5 Негг Ьіпап.
Соехке1
Вода шумить!.. Вода ґуля!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить і примовля:
Ловіться, рибочки, великі і маленькі!
Що рибка смик — то серце тьох!..
Серденько щось Рибалочці віщує:
Чи то тугу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?.. Не зна він, — а сумує!
Сумує він, — аж ось реве,
Аж ось гуде, і хвиля утікає!..
Аж гульк!., з води Дівчинонька пливе,
і косу зчісує, і брівками моргає!..
Вона й морга, вона й співа:
Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький, На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?
Коли б ти знав, як Рибалкам
У морі жить із рибками гарненько,
Ти б сам пірнув на дно к линам
1 Вода шумить, вода тече, коло неї сидить Рибалка і дивиться на вудку із спокійним серцем. Гете (нім.).
І парубоцькеє оддав би нам серденько!
Ти ж бачиш сам, — не скажеш: ні, — Як сонечко і місяць червоненький Хлюпощуться у нас в воді на дні І із води на світ виходять веселенькі!
Ти ж бачиш сам, як в темну ніч
Блищать у нас зіроньки під водою,
Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч, —
Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!
Зирни сюди!.. Чи се ж вода?..
Се дзеркало, — глянь на свою уроду!..
Ой, я не з тим прийшла сюда,
Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!
Вода шумить!.. Вода гуде...
І ніженьки по кісточки займає!..
Рибалка встав. Рибалка йде,
То спиниться, то вп'ять все глибшенько пірнає!..
Вона ж морга, вона й співа... Гульк!.. — приснули на синім морі скалки!.. Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!.. І більше вже ніде не бачили Рибалки!..