2. Визначте хронологічні рамки давньої історії України. За допомогою яких джерел вивчається історія України?

Як відомо, термін "історія", який запровадили ще давні гре­ки, означає "оповідь про минуле". Був час, коли історії в певному розумінні ще не було, бо не існувало і самої людини. Найдавніші люди ж прийшли в Європу з Африки понад 1 мільйон років тому, а близько 800 тисяч років тому вони потрапили на територію України. З цього часу й бере свій відлік давня історія України.

Протягом довгого часу люди, які мешкали в Україні, пройшли складний і тривалий шлях розвитку: від примітивних людських колективів до творення держав. Вони створювали все більш досконалі знаряддя праці, нарешті вдосконалювалися самі як фізично, так і духовно.

В Україні відбувалися ті ж процеси, що і в інших частинах Європи. Південь нашої держави входив до складу світової Римської імперії. Саме з території України вийшли племена, які значною мірою послабили могутність Риму та привели до повалення в 476 році нашої ери її наступниці — Західної Римської імперії. Цими подіями, як відомо, закінчується історія стародавнього світу. Цей період є завершальним і для давньої історії України. 3.Визначте шляхи розселення, заняття, побут та релігійні вірування найдавніших людей на території України

Найдавніші люди або архантропи (від грецьких слів "архайос" — стародавній та "антропос" — людина) потрапили на територію України близько 800 тисяч — 1 млн. років тому.

Природне середовище, в якому мешкали архантропи, суттєво відрізнялося від теперішнього. Клімат тоді був субтропічним. Рівнинами, які нагадували африканські савани, бродили табуни слонів, носорогів і диких коней, на свою здобич полювали могутні хижі звірі (печерні ведмеді, шаблезубі тигри і леви). В долинах річок росли широколистяні ліси, в яких знаходили притулок та їжу олені, у водоймах ніжилися гіпопотами, плавали зграї пташок.

В пошуках їжі люди часто змінювали місце проживання. Люди збирали рослинну їжу (корінці, молоді пагони, ягоди), слимаків, комах, пташині яйця, полювали на дрібних тварин.

Колективи найдавніших людей не були сталими, тому вчені харак­теризують їх як первісне людське стадо.

Найраніша стоянка архантропів відкрита у Закарпатті поблизу с.Королеве. Всього вченим на території України відомо близько ЗО подіб­них стоянок. На стоянках виявлено знаряддя праці, котрі виготовлялися з каменю. Серед них найважливіше місце належало ручним рубилам, що виконували функції сокири, кайла, метального каменю.

4Чому трипільська культура вважається найяскравішою археологічною культурою епохи енеоліту

Суспільство трипільців базувалося на патріархально-родових відносинах. На чолі роду стояв старійшина. Родові общини складали плем'я. Висловлюються гіпотези, що об'єднання всіх або більшості трипільських племен — одна з найдавніших держав у світі.

Трипільська культура в період її піднесення носила яскраво виявлений хліборобський характер: вирощувалася пшениця кількох сортів, ячмінь, просо, жито, а також бобові, коноплі та інші культури.

Трипільці займалися садівництвом (абрикоси, сливи, виноград), збирали дикоростучі плоди (кизил, грушки, яблука, вишні). Розвивалося приселищне скотарство (вирощували велику рогату худобу і свиней). У Причорномор'ї роль скотарства поступово настільки зросла, що воно стало головною галуззю господарства. Заради м'яса полювали на благо­родних оленів, косуль і кабанів, а у Подніпров'ї — ще й на лосів. На Дністрі та його притоках ловили сомів.

Спочатку трипільці будували напівземлянки. Пізніше з'явилися наземні житла площею до 150 квадратних метрів. Споруджувалися дво- і триповерхові будівлі. Головним будівельним матеріалом служила глина, хоча каркас житла був дерев'яним.

Спочатку використовувалася незначна кількість виробів з міді (шила, рибальські гачки, примітивні прикраси). Пізніше асортимент виробів значно збільшився, навіть з'явилася металева зброя.

Високого рівня у трипільців досягло виготовлення глиняного посуду. Існували спеціальні майстерні, в яких працювали майстри-гончарі. Виготовлявся найрізноманітніший посуд: кухонний, столовий, а також великі (висотою до 1 метра) посудини для зберігання зерна та інших продуктів. Посуд був розписаний кольоровим орнаментом.