16. Недоліки адміністративної відповідальності платників податків, напрями удосконалення.

Що ж стосується податкової відповідальності платників податків, то тут також є свої проблеми та недоліки. Потребує зміни порядок залучення платників податків до відповідальності за податкові правопорушення, оскільки передбачене чинним законодавством право посадових осіб податкових органів притягати платників до відповідальності несумісне з принципом презумпції невинності останніх. Діяльність суду із залучення осіб до адміністративної відповідальності слід надати процесуальну форму, властиву діяльності органу, що здійснює правосуддя, оскільки за правилами суд здійснює функції органу адміністративної юрисдикції. Дуже серйозною проблемою є те, що розглядаючи апеляційну скаргу, вищий податковий орган має право винести ухвалу, обтяжливу в порівнянні з оскаржуваним рішенням відповідальність платника. Подібне тлумачення неминуче ставить платника податків перед непростим вибором: подача апеляційної скарги може привести як до пом'якшення відповідальності, так і до її посилення. Ще однією проблемою є відсутність при апеляційних судах судових палат з перегляду рішень та ухвал, що набрали сили закону. З метою підвищення ефективності і доступності правосуддя в законодавстві слід встановити певний розмір витрат з оплати допомоги представника, які відшкодовуються платнику у разі визнання судом рішення податкового органу недійсним. Досить важливою проблемою є те, що процедура оскарження є дуже тривалою та забирає багато часу як в платника податків, так і в податкових органів. Остаточно розв’язати усі проблемні питання, що виникають у контрольно-перевірочній роботі між платниками та контролюючими органами, мав би Податковий кодекс України. З його прийняттям все-таки деякі проблеми вирішились, але через нововведення виникли нові запитання, які також потребують подальшого роз’яснення і внесення поправок. У цьому і полягає головна проблема не тільки податкового законодавства, а й взагалі нашого суспільства – ми не можемо написати такі закони, які б рівноцінно враховували інтереси всіх верств населення і водночас не порушували їх прав та свобод, були зрозумілі кожному й не залишали простору для ухилення.

17. Органи управління у сфері оподаткування (схема)

 За характером та масштабами управлінських функцій, органи управління у сфері оподаткування можна розділити на 3 групи:

Органи управління у сфері оподаткування
Органи законодавчої і виконавчої влади	Органи оперативного управління	Органи нефінансового профілю
1. Верховна Рада; 2. Адміністрація Президента; 3. Кабінет Міністрів.	1. Державна податкова служба; 2. Установи Пенсійного Фонду; 3. Установи Фонду соціального страхування; 4. Державне казначейство; 5. Міністерство фінансів; 6. Установи банків; 7. Аудиторські фірми; 8. Органи Суду та Прокуратури.	1. Митна служба; 2. ДАІ; 3. Органи водного та лісового господарства; 4. Органи гірського та геологічного нагляду; 5. Органи екологічного контролю; 6. Нотаріальні контори; 7. Інші органи (МВС, РАГС).

Верховна Рада розробляє стратегію управління оподаткуванням, створює нормативно-правову базу, бере участь у плануванні податків.

Адміністрація Президента України готує і видає укази з питань оподаткування, бере участь у плануванні податкових надходжень.

Кабінет Міністрів розробляє напрями податкової політики, бере участь у законотворчій діяльності, організовує процес планування податкових надходжень, організує виконання бюджету.

Органи нефінансового профілю виконують лише окремі функції.

Митна служба здійснює контроль за сплатою мита, ввізного та вивізного акцизного збору та ПДВ.

ДАІ - контроль за сплатою за першу реєстрацію транспортних засобів.

Органи водного та лісового господарства регулюють використання водних і лісових ресурсів.

До контролюючих органів належать лише ДПС і Митна служба. Право стягувати податковий борг мають лише податківці і державні виконавці за судобвим рішенням.

 Державна податкова служба - це система органів оперативного управління, які організовують і контролюють сплату податків і обов'язкових платежів.

Етапи розвитку ДПС України

1 етап. Створена у 1991 році, коли у складі Міністерства фінансів було створено трирівневу структуру Державних податкових інспекцій. Головна ДПІ була підпорядкована Мінфіну. У складі ДПС також була створена податкова поліція, яка підпорядковувалась МВС. Така структура проіснувала до 1996 року.

2 етап. У 1996 році, на підставі Указу Президента, на базі податкових інспекцій усіх рівнів було створено Державні податкові адміністрації. ДПА України стала окремим центральним органом виконавчої влади.

Податкова поліція була перейменована в податкову міліцію, і стала підпорядковуватися ДПА.

3 етап. У 1998 році на базі податкових адміністрацій низової ланки знову були створені податкові інспекції.

4 етап. ДПАУ стала підпорядковуватися КМУ, а саме Мінфіну.