32. Дії страхувальника за настання страхового випадку:

1. Негайно заявити відповідним компетентним органам про настання події, що може бути кваліфікована як страховий випадок:

• у випадку пожежі - органи пожежного нагляду (телефоном 101);

• у випадку пошкодження водою - комунальну службу (ЖЕК).

2. Вдатися до всіх можливих заходів щодо запобігання та зменшення збитку та рятування застрахованого майна.

3. У термін, який вказаний у договорі, письмово або іншим документарним способом (факсом, телеграмою тощо) сповістити про це страховика та дотримуватись його рекомендацій.

4. Пред'явити представникові страховика пошкоджене майно до ремонту.

5. Ужити заходів (у т- ч. звернутися до компетентних органів, яким було повідомлено про подію) для отримання документів, що підтверджують причини, обставини та розмір збитку.

33. Перестрахування — система економічних відносин, згідно з якою страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за них (з урахуванням своїх фінансових можливостей) передає на узгоджених умовах іншим страховикам.

Операції з перестрахування є необхідною умовою, коли:

• страховик приймає на себе страхові зобов'язання в обсягах, що можуть перевищувати їх виконання за рахунок власних активів;

• страхова сума за окремим об'єктом і видом страхування перевищує 10 відсотків суми сплаченого статутного фонду і створених вільних та страхових резервів на останню звітну дату;

• перестрахування є передумовою здійснення інших видів діяльності (міжнародні перевезення, експлуатація об'єктів підвищеного ризику, великомасштабні інвестування тощо).

Мета перестрахування - приведення потенційної відповідальності за сукупною страховою сумою у відповідність із власними фінансовими можливостями.

34. Цесія і ретроцесія

У договорі перестрахування беруть участь: страхове товариство, що передає ризик; страхове товариство, що приймає ризик на свою ііідповідальність; посередник (не обов'язково). Процес, пов'язаний із передаванням ризику, називають цедуванням ризику, або цесією. Страховика (перестрахувальника), що віддає ризик, називають цедентом. Страховика (перестраховика), котрий ризик приймає, - цесіонарієм.

Ризик, прийнятий перестраховиком від перестрахувальника, може бути знову переданий у певній частині іншому перестраховикові. Цей процес називають ретроцесією.

Може бути вертикальна схема перестрахування, горизонтальна і горизонтально-вертикальна.

Угода може бути укладена з правом перестрахування у другого перестраховика і без такого права.

У результаті перестрахування (цесії) та ретроцесії відбувається поділ ризиків, відповідальність розподіляється між багатьма страховиками як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Як у страхових, так і в перестрахувальних операціях іноді потрібні посередники. Здебільшого до послуг брокерів звертаються, перестраховуючи такі, що трапляються рідко, дорогі ризики; коли виникає необхідність розмістити їх на спеціалізованих ринках. Брокер готує всю потрібну інформацію для пропозиції і розміщує її оптимальним способом. Після розміщення пропозиції брокер готує перестрахувальний договір. А після його підписання забезпечує необхідний документообіг.

Отже, головні функції брокера такі:

представлення клієнта;

консультування;

ведення переговорів;

розподіл ризиків.