29. Страхування майна юридичних осіб (укладання договору…)

Юридичним особам може бути застраховане майно: державне, власне, орендне, заставне, лізингове. Об’єктами страхування можуть бути інтереси, пов’язані з: володінням майна, розпорядженням майна та використанням майна.

Для укладення договору страхування потенційний страхувальник подає страховикові заяву за формою, яка встановлена страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір. До заяви додаються: документи для визначення вартості майна; документи, що підтверджують право страхувальника на володіння та / або користування, та / або розпорядження майном; інші документи на запит страховика.

Не приймаються на страхування: будівлі, споруди, які перебувають в аварійному стані чи розташовані в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені та ін. стихійні явища з моменту оголошення такої загрози.

Не приймаються на страхування або можуть прийматися на особливих умовах: гроші готівкою; акції, облігації та інші цінні папери; рукописи, креслярські та ін. документи, бухгалтерські та ділові книги; дорогоцінні метали, камені; технічні носії інформації (магнітні плівки, касети, магнітні диски).

Майно страхується від таких ризиків: пожежа; вибух; стихійного лиха (землетрус, ураган, влучення блискавки, смерч, тайфун,схід лавини, обвал, зсув, сель, повінь та ін.); пошкодження водою, у т. ч. проникнення води зі сусідніх приміщень; падіння літальних апаратів; протиправні дії третіх осіб (крадіжка, спроба пограбування); деякі інші ризики.

Договір страхування може бути укладено на: балансову вартість, певну частку (відсоток) вартості, ринкову вартість, вартість відтворення ( для будинків і споруд - вартість будівництва нового, аналогічного за призначенням, конструкцією і матеріалам будинку або споруди в даній місцевості; для рухомого майна - вартість заміни майна на таке ж нове або аналогічне йому за призначенням, включаючи витрати на доставку та монтаж, митні збори та інші обов'язкові платежі.)

Страхова сума не може перевищувати дійсної вартості майна, яке страхувальник бажає застрахувати на момент укладення договору страхування. Допускається застосування індексу, який враховує рівень інфляції в країні.

Базові страхові тарифи встановлюються на кожний ризик окремо залежно від:

• виду виробництва або технології;

• ступеня страхового ризику;

• категорії будівельних конструкцій і матеріалів;

• виду майна;

• умов пожежної безпеки та інших суттєвих факторів.

До базових тарифів можуть застосовуватись підвищувальні або понижу­вальні коефіцієнт залежно від: страхової суми; строку страхування; форми внесення страхових премій; місця знаходження і умов зберігання майна; відсутності або наявності страхових випадків за останні п'ять років; безперервності страхування протягом кількох років тощо.

Майно вважається застрахованим тільки в тих приміщеннях, які зазначені в договорі страхування.

Страховик має право як до укладення договору, так і в період його дії перевіряти стан і умови зберігання майна.