14. Основні економічні закони функціонування страхового ринку.

Страховий ринок - частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на нього.

Основними умовами існування страхового ринку є:

• Наявність суспільної потреби на страхові послуги

• Наявність страховиків, здатних надати ці послуги

Закон попиту та пропозиції забезпечує виникнення тих страхових послуг, що саме необхідні споживачеві.

Закон вартості формує ціну адекватну якісним параметрам страхових послуг (розмір страхових тарифів).

Закон конкуренції забезпечує підвищення якості страхових послуг, стимулює удосконалення форм і методів організації страхового захисту.

15. Структура страхового ринку.

Структура страхового ринку може бути охарактеризована в інституційному і територіальному аспектах.

В інституційному аспекті вона представлена акціонерними, державними і кооперативними страховими організаціями, суспільствами взаємного страхування.

Існують закриті акціонерні страхові суспільства, акції яких поширюються серед засновників, і відкриті (їх акції яких вільно продаються і купуються).

В територіальному аспекті можна виділити:

• місцевий (регіональний) страховий ринок;

• національний (внутрішній) страховий ринок;

• світовий (зовнішній) страховий ринок.

Розвиток ринкових стосунків знищує територіальні перешкоди, підсилює інтеграційні процеси, веде до включення національних страхових ринків в світовій. Прикладом такої інтеграції може служити створення загальноєвропейського страхового ринку стран—членов ЄС.

В залежності від масштабів попиту і пропозиції на страхові послуги можна виділити страхові ринки:

• внутрішній — місцевий ринок, в якому є безпосередній попит на страхові послуги, що тяжіє до задоволення конкретними страховиками;

• зовнішній — ринок, що знаходиться за межами внутрішнього ринку і тяжіє до суміжних страхових організацій, як в даному регіоні, так і за його межами;

• міжнародний — означає пропозиція і попит на страхові послуги в масштабах світового господарства.

По галузевій ознаці виділяють ринки:

• особистого страхування;

• майнового страхування;

• страхування відповідальності.

У свою чергу, кожен з цих ринків можна розділити на окремі сегменти. Наприклад, на ринку особистого страхування виділяються сегменти страхування від нещасних випадків, страхування життя і так далі

16. Особливості товариств взаємного страхування

Товариства взаємного страхування (TBC) - стара форма, яка виникла із професійних асоціацій (купців, виноробів, фармацевтів і т. д), що страхують ризики своїх членів. TBC є юридичною особою - страховиком, створене відповідно до Закону України «Про страхування» з метою страхування ризиків членів цього товариства. Учасник TBC одночасно виступає в ролі страховика і страхувальника. Страховий фонд створюється за рахунок пайової участі його членів. Кожний член товариства за умови виконання ним усіх зобов'язань перед товариством взаємного страхування незалежно від суми страхового внеску має право отримати повністю необхідне страхове відшкодування в разі настання страхового випадку. Після виплати страхового відшкодування розмір резерву повинен бути відновлений і відповідати страховим зобов'язанням за^ рахунок додаткових платежів своїх членів. Кожному членові товариства в разі його виходу з товариства повертається частина його внеску.

Головна відмінність між TBC і компанією полягає в тому, що компанія завжди має на меті отримання комерційного результату прибутку. Це, забезпечується через застосування твердих тарифів, до складу яких здебільшого входить прибуток. Для товариства взаємного страхування отримання прибутку не є першочерговим. Вони створюються для надання взаємодопомоги своїм членам. Саме страхувальникам належать усі активи товариства. Якщо сума страхових премій перевищує виплати і витрати на ведення справи та відрахування до фондів, то різниця може бути повернута членам товариства. В Україні TBC можуть із часом набути помітного розвитку. Найсприятливіші умови для їх поширення слід очікувати в сільському господарстві (захист фермерських господарств), у малому промисловому і торговельному бізнесі, страхування життя. Необхідна для цього правова база частково вже створена.

17. Посередники страхового ринку.

Прямі посередники - це:

• страхові агенти — громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладення договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних із виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють у його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору зі страховиком;

-страхові брокери - юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти Підприємницької діяльності і здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника, підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Професійні оцінювачі ризику

Андерайтер - юридична або фізична особа, яка приймає рішення щодо доцільності прийняття конкретного об'єкта на страхування, оформляє страхові поліси, відповідальна за формування портфеля страхових зобов'язань.

Актуарій — фахівець, який займається розрахунком страхових тарифів.

Сюрвейєр — експерт, який проводить огляд об'єкта страхування або майна, яке приймається на страхування, визначає його стан і можливі збитки в ріпі настання страхового випадку.

Професійні оцінювачі збитків

Аварійний комісар — особа, яка з'ясовує причини настання страхового випадку та визначає розмір збитків.

Аджастер - особа, яка діє від імені страховика при вирішенні та врегулюванні заявлених претензій страхувальників.

Диспаїиер - офіційний експерт, спеціаліст у галузі морського права, який здійснює розрахунки втрат у загальній аварії, що розподіляються між судно­власником і вантажовласником, пропорційно до вартості судна, вантажу і фрахту.