42. Зу про внесення змін до зу про страхування
У 2001 році було прийнято новий законодавчий акт у галузі страхування – ЗУ «Про внесення змін до Закону України "Про страхування"», який на сьогодні є головним законодавчим актом у сфері страхової діяльності в Україні. Цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Закон складається з 5 основних розділів, 46 статей.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Розділ II. ДОГОВОРИ СТРАХУВАННЯ
Розділ III. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ СТРАХОВИКІВ
Розділ IV. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ЗА СТРАХОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УКРАЇНІ
Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
У першому розділі «Загальні Положення» встановлюється понятійний апарат страхування, визначаються основні терміни та їх вимоги, вказуються форми та види страхування в Україні, порядок створення страховика та його об'єднань тощо.
Другий розділ «Договори страхування» регулює порядок проведення страхування, визначає вимоги стосовно договорів страхування та правил страхування, відповідної валюти страхування, встановлює обов'язки страхувальника й страховика в кожній конкретній ситуації.
Третій розділ «Забезпечення платоспроможності страховика» визначає умови забезпечення платоспроможності страховика, затверджується фінансовий механізм здійснення страхової діяльності, порядок створення та використання страхових резервів, їх розміщення на умовах диверсифікації, прибутковості, визначеності, ліквідності, безпечності, терміновості тощо.
Четвертий розділ «Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні» формулює принципи та основні засади державного нагляду за страховою діяльністю, взаємовідносини страховика і держави, ліцензування страхування, регулювання загальних моментів вирішення спорів, порядок ліквідації страховика тощо.
П'ятий розділ «Прикінцеві положення» регламентує порядок та терміни введення в дію зазначених у законі норм.
43. Вимоги до статутного фонду
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» встановлено певні вимоги щодо формування статутного капіталу страховика, його фондів та резервів.
Мінімальний розмір статутного капіталу встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн євро для страховиків, що займаються ризиковими видами страхування, та 1,5 млн євро - для страховиків, що здійснюють операції зі страхування життя.
Статутний капітал страховика має бути сплачений виключно у грошовий
формі.
Допускаються формування статутного фонду цінними паперами, які випускає держава за їх номінальною вартістю, але не більше ніж 25% загального розміру статутного фонду. Учасників страховика повинно бути не менше ніж три.
Крім того, статутний капітал страхових компаній не може формуватися за рахунок:
кредитів;
коштів, що отримані під заставу;
страхових резервів;
векселів;
нематеріальних активів.
44. Структура тарифної ставки
В основі ціни страхової послуги лежить страховий тариф (брутто-ставка).
Тарифна ставка (страховий тариф):
- це ціна страхового ризику та інших витрат, необхідних для виконання зобов'язань страховика перед страхувальником за укладеним договором страхування;
- це грошова плата зі 100 грошових одиниць страхової суми на рік або відсоткова ставка від сукупної страхової суми.
Страхова сума є базовою для обчислення страхової премії. Це кількісний чинник, від якого залежить обсяг відповідальності страховика. «Якісним» чинником є страховий тариф: його розмір залежить від переліку подій, на можливий випадок яких проводиться страхування, ступеня страхового ризику, терміну страхування та інших суттєвих моментів.
Розмір страхової премії залежить прямо пропорційно від розміру страхової суми і величини страхового тарифу.
Спр=S*t%, де Спр – страхова премія, S-страхова сума, t- страховий тариф.
Брутто-ставка складається з нетто-ставки, за рахунок якої створюються страхові резерви, які призначені для фінансування виплат за договорами страхування, і навантаження, яке призначено для фінансування витрат із ведення страхової справи та формування прибутку страховика.
45. Види резервів страховика
Резерви страховика:
-резерв превентивних заходів (РПЗ) – забезпечує реалізацію попереджувальної функції страхування, забезпечує фінансування витрат на заходи із запобігання нещасних випадків, втрат чи пошкодження майна. Є у структурі тарифу брутто, належить до елементів навантаження.
-вільні резерви – це частина власних коштів страховика, яка резервується з метою додаткового забезпечення платоспроможності. Вільні резерви не пов’язані з зобов’язаннями страхової компанії перед страхувальниками. Джерелом їх створення є нерозподілений прибуток страхової компанії.
-відрахування до централізованих страхових резервних фондів мають на меті забезпечити виконання страховиками своїх зобов’язань щодо окремих видів обов’язкового страхування.
Джерелом їх є:
Відрахування від надходжень страхових платежів
Внески власних коштів страховика (частина прибутку)
Дохід від розміщення тимчасово вільних коштів централізованих страхових резервних фондів.
-страхові резерви – це кошти, які призначені для виконання страхових зобов’язань перед страхувальниками. Створюється виключно за рахунок нетто ставки.
Страхові резерви поділяються:
Резерви за ризиковими видами страхування(технічні)
Резерви по страхуванню життя і накопичувальному страхуванню (математичні)
46. Технічні резерви
Технічні резерви формуються окремо за кожним видом страхування.
1)Резерв незароблених премій скл. з відповідної частини нетто ставки, яка надійшла у звітному періоді, і яка використовується для страхових виплат протягом періоду, що виходить за межі звітного.
2)Незароблена премія – це частина страхової премії, яка надійшла за договорами страхування, що укладені у звітному періоді, а термін їх дії припадає на наступний звітний період.
3)Резерв заявлених, але не виплачених збитків (РЗНВ) формується для забезпечення виконання зобов’язань, що не виконані та не врегульовані або виконані не повністю страховиком на звітну дату.
При цьому страхові зобов’язання виникли за випадками, що мали місце у звітному періоді, або навіть напередодні і про факт настання яких було відомо страховику.
4)Резерв збитків, які виникли, але не заявлені (РЗНЗ) формуються у зв’язку з із можливими страховими подіями, що відбулися, проте страховику не заявлені збитки за ними на звітну дату.
5)Резерв для покриття коливань збитковості призначений для компенсації витрат страховика у випадку коли значення збитковості страхової суми у звітному періоді перевищить очікуваний рівень.
6)Резерв катастроф(РК) формується з метою забезпечення страхових виплат у разі настання природних катастроф або значних промислових аварій, в результаті яких буде завдано збитків численним страховим об’єктам і коли постає потреба здійснювати виплати страхового відшкодування в сумах, що значно перевищують середні розміри збитків, які взято до уваги при розрахунку страхових тарифів.