35. Перестрахування(види комісії)

У разі купівлі в перестраховика захисту (гарантії від збитків) страховик передає йому частину ризику, а також і частину премії. Але за організацію прийому ризику на страхування страховик має право на отримання комісійної винагороди, або комісії, з премії.

Отже, комісійна винагорода - це узгоджена частина понесених цедентом витрат з укладення договорів страхування.

Існують такі види комісій:

Оригінальна комісія - відрахування з премії на користь цедента. Виплачується в перестрахувальній цесії (може досягати 20-40% премії).

Перестрахувальна комісія - відрахування з премії на користь ретроцедента. Використовується за ретроцесії.

Коливається в межах 10-15% від загального розміру.

Брокерська комісія - відрахування з премії на користь брокера. Слугує для покриття витрат, пов'язаних із розміщенням перестрахувального договору і враховує прибуток (становить 1,5-15% нетто-премія).

Тантьєма (додаткова комісія) - комісія з прибутку, що його перестра­ховик може отримати за результатами проходження договору перестрахування. Тантьєму виплачують щороку із суми чистого прибутку, який отримує перестрахувальна компанія. Це форма заохочення перестраховиком перестра­хувальника щодо наданої участі в договорі перестрахування. Як правило, виплачується, якщо страховий випадок не стався (може коливатися від 10 до 90%).

36. Методи перестрахування : факультативні необов’язкові, облігаторні обов’язкові та факультативно - облігаторні змішані.

Договір факультативного перестрахування - індивідуальна угода, що найчастіше стосується одного ризику.

Характерні риси факультативного методу перестрахування:

• Повна свобода сторін договору перестрахування.

• Перестрахувальник має право передавати ризики або залишати їх на власній відповідальності.

• Перестраховик має право прийняти ризики чи відмовиться від них.

• Кожен ризик передається окремо.

• Можливість індивідуальної оцінки ризику.

• Можливість регулювання страховиком (цедентом) розміру власного утримання.

Облігаторне (договірне) перестрахування - це метод перестрахування, який надає страховикові більших можливостей щодо здійснення страхування, зниження його витрат за ризиками.

Договір облігаторного перестрахування - це угода, що охоплює увесь сграховий портфель страховика або його значну частину. Облігаторне перестрахування передбачає:

• Обов'язкову передачу перестрахувальником раніше узгодженої частини ризику за всіма покриттями.

• Обов'язкове прийняття цих частин перестраховиком згідно з умовами Договору перестрахування.

• Визначення лімітів відповідальності, перестраховувальної премії, іерестраховувальної комісії, обмежень щодо покриття.

В облігаторному перестрахуванні перестрахувальник має систематично висилати перестраховикові бордеро-премії і бордеро-збитки. У такому разі відпадає потреба надавати додаткову інформацію, що відбиває стан страхового портфеля цедента. Бордеро-премії — це перелік ризиків, які підпадають під дію облігаторного договору перестрахування. Стосовно збитків, що сталися, перестрахувальник надсилає перестраховикові бордеро-збитки.

Договір факультативно-облігаторного перестрахування (договір «відкритого покриття») - угода, що дає цедентові свободу прийняття рішень: щодо яких ризиків і в якому розмірі слід їх передати перестраховикові, а перестраховик зобов'язаний прийняти цедовані частини ризиків на завчасно визначених умовах.

Характерна риса - факультативність передбачається для страховика (цедента), а облігаторність — для перестраховика.