
- •N1.Підходи до характеристики науки:
- •2.Ознаки науки як самостійної категорії:
- •3.Класифікація юридичних наук:
- •4.Предмет теорії держави і права та його особливості:
- •5.Теорія держави і права в системі суспільних наук
- •6.Співвідношення держави і права з іншими юридичними науками:
- •7.Поняття та ознаки функції держави
- •8.Функції теорії держави:
- •16 Діалектичний метод
- •17.Метафізичний метод дослідження держави і права.
- •18.Сучасний підхід до класифікації загально наукових методів дослідження держави і права.
- •19.Спеціально-наукові методи дослідження держави і права
- •20. Поняття та структура суспільства.
- •21.Поняття та ознаки влади.
- •22.Характеристика додержавного суспільства.
- •23. Причини виникнення держави.
- •24.Співвідношення державної та суспільної влади.
- •33. Цивілізаційний підхід до типології держав.
- •34. Основні ознаки держави
- •35.Суверенітет як ознака держави
- •36. Поняття держави
- •6) Має офіційну систему оподаткування і фінансового контролю;
- •7) Має суверенітет;
- •57 Види прав за еволюцією розвитку.
- •58. Критерії класифікації суб'єктивних прав
- •59.Права людини і громадянина: відмінності.
- •2) Громадянство - основний канал, яким здійснюються права людини.
- •60.Гарантії прав за практичним спрямуванням.
- •61. Гарантії прав за характером.
- •62.Гарантії прав за особливостями правового статусу.
- •63.Поняття та елементи форми держави.
- •64. Форма державного правління як елемент форми держави
- •66. Форма державного устрою як елемент форми держави.
- •67 Характеристика простої за формою устрою держави.
- •68. Характеристика складної за формою устрою держави
- •69. Характеристика федеративної держави.
- •70. Політичний режим як елемент форми держави
- •71. Демократичний політичний режим
- •81.Правові форми реалізації функцій держави
- •Неправові (фактичні) форми реалізації функцій держави.
- •86. Функції політичної системи суспільства
- •93. Шляхи формування правової держави в Україні
- •86. Функції політичної системи суспільства
- •Інший погляд
- •87. Політичні партії як елемент політичної системи суспільства
- •88. Держава як елемент політичної системи суспільства
- •89. Держава та інші елементи політичної системи суспільства
70. Політичний режим як елемент форми держави
В цілому форма держави — це її устрій, який проявляється в характері політичних відносин громадян між собою, громадян і держа-ви в процесі здійснення нею управління суспільними справами.
Політичний режим— це сукупність прийомів і методів реалізації державної влади, яка характеризується якісною і кількісною мірою участі народу, націй, верств, соціальних груп й окремих громадян в її здійсненні. Отже, поняття "політичний режим” може означати:
1) процесуальні аспекти інститутів політичної системи, взаємодію суб’єктів політичного процесу в структурі політичної системи;
2) способи і механізми розподілу влади у політичному просторі;
3) Характер відносин між політико-владними і політико-невладними суб’єктами;
4) характер відносин між політичними і неполітичними інститутами. У вітчизняній і політологічній літературі прийнято розглядати політичний режим як елемент форми держави поряд з іншими елементами – формою державного правління та формою державного устрою.
Політичний режим розкриває характер відносин між:1) державою і громадянами;2) вищими органами державної влади (главою держави, урядом, парламентом, вищими судовими органами);3)державою і органами регіонального і місцевого самоврядування, а у федеративних державах – між державою і суб’єктами федерації;4) державою і партіями;5) правлячими елітними групами і опозицією;6) виборчою системою і формою державного правління;7)партією і групами тиску;8)ідеологічними і неідеологічними формами політичного процесу..
Характеристика політичного режиму передбачає не тільки юридичні гарантії здійснення прав і свобод громадян, а також ступінь розвинутості структур судового і несудового захисту цих прав..
71. Демократичний політичний режим
Поняття “демократія” багатогранне. У вузькому розумінні “демократія” має тільки політичну спрямованість, а в широкому-це форма внутрішнього устрою будь-якої суспільної організації.
Демократичний режим – це форма організації суспільно-політичного життя, заснованого на принципах рівноправності його членів, періодичної виборності органів державного управління.
Основними ознаками демократичного політичного режиму є:
- наявність конституції, яка закріплює повноваження органів влади й управління, механізм їх формування;
- визначено правовий статус особистості на основі принципу рівності перед законом;
- поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову з визначенням функціональних прерогатив кожної з них;
- вільна діяльність політичних і громадських організацій;
- обов´язкова виборність органів влади;іння і прийняття рішень у відповідності з волею більшості.
За демократії політичні рішення завжди альтернативні, законодавча процедура чітка й збалансована, а владні функції є допоміжними. Демократії властива зміна лідерів. Лідерство може бути як індивідуальним, так і колективним, але завжди має раціональний характер.
Демократичний режим характеризують високий рівень суспільного самоврядування, переважаючий консенсус у відносинах між владою й суспільством. Одним із головних принципів демократії є багатопартійність. Головна функція опозиції за демократичного політичного режиму -визначати альтернативні напрями розвитку суспільства та складати постійну конкуренцію правлячій еліті. Сутнісними ознаками демократії є електоральні змагання, можливість розподілу інтересів суспільства. Демократичний режим складається в правових державах. Вони характеризуються методами існування влади, що реально забезпечують вільний розвиток особистості, фактичну захищеність її прав, інтересів.
72. Антидемократичний політичний режим.
Політичний режим— це сукупність прийомів і методів реалізації державної влади, яка характеризується якісною і кількісною мірою участі народу, націй, верств, соціальних груп й окремих громадян в її здійсненні.
Антидемократичний режим - це режим, коли державна влада здійснюється шляхом обмеження або порушення основних прав людини, особливо її свободи, честі й гідності, коли заборонена легальна діяльність політичних партій і громадських об'єднань, які перебувають в опозиції.
Антидемократичні режими поділяються на авторитарні і тоталітарні.
Авторитарний режим - це стан політичного життя, коли влада зосереджується в руках однієї особи або правлячої верхівки; за якого державна влада здійснюється шляхом скасування або обмеження основних прав людини; коли стримують діяльність політичних партій та інших суспільних уфупувань, народ не визнають основним носієм і сувереном влади. Основою стилю діяльності є безапеляційно-командний метод керівництва: розпорядження, накази, директиви з вимогою їхнього безумовного виконання.На відміну від тоталітарного режиму, авторитарним формам влади властиві певні елементи демократизму, зокрема автономія особистості й суспільства в неполітичних сферах. Наприклад, у колишньому СРСР був яскраво виражений авторитарний режим з ознаками вождизму, пригноблення і репресій.