N1.Підходи до характеристики науки:

Тдп має не тільки предмет,але й свій метод. Предмет тдп дає відповіді на питання,яку галузь знань вивчає наука.Метод як енцикл.наука-це спосіб досягнення,якоїсь цілі або вирішення конкретного завдання.Методологія тдп-це система підходів,принципів,прийомів і методів вивчення загальних і специфічних закономірностей розвитку і функціонування державно-правових процесів.ТДП можна назвати методологічною наукою,адже вона розробляє конкретні засоби і прийоми вивч. Держ-правової дійсності галузевими та ін.юридичними науками.

Структура методології:

Метод(Комплекс засобів і способів пізнання закономірностей виникнення,функ.держави і права).

Загальний підхід або його ще назив. філософський(Його ракурс не нормує саме пізнання як це робить метод,проте задає відповідну програму методологічного забезпечення.Вони більш характ. Для наукових досліджень в галузі ТДП,чим для даної науки в цілому.

Принцип(є ширшим за метод, виступає основною засадою здійснення пізнання за законами єдності,системності відповідних способів пізнання між собою.Принципи покликані забезпечити концептуальність дослідження.Приклад:

-принцип універсальності-ТДП вив. Загальні закономірності становлення,оформлення,функц. Держави і права.,безвідносно до іншої країни,її політичної системи.

-принцип поєднання теорії з практикою-завдяки аналізу практики теорія поглиблює розробку концепцій,виявляє напрямки свого розвитку.

Залежно від сфери досліджувальних явищ,їх характеру і специфіки усі методи поділ.:

1)загальнофілософські, які застосовуються всіма науками

-емпіричний підхід-базується на вивченні об’єкта,спирається на дані спостереження;

-раціональний підхід-передбачає вивч. Не самого об’єкта,а абстрактних уявлень про нього,його закономірностей і взаємозвязків з реальністю)

2)загальнонаукові :

-діалектичний-всі предмети державно-правового явища розглядаються в певному взаємозв’язку і розвитку.

-метафізичний-вив.держ-прав. Явищ «зсередини»,в усуненні всякого впливу на них.

-метареалістичний-пізнання держави і права похідним від економіки.

-системний-передбачає пізнання держави і права як складних систем,що склад з взаємопов’язаних елементів,підсистем ,які утв. Їх незмінну структуру і забезпечують її цілісність.

3)спеціальні і приватно наукові методи:

-функціальний метод- допомагає проаналізувати соціальне призначення держави і права,зміст їхніх функцій,допомагає зрозуміти їх місце в суспільстві. -метод кількісного і якісного аналізу-кількісний аналіз необхідний,оскільки будь-яке державно-правове явище має свою кількісну і якісну визначеність,врахування,якої необхідне для об’єктивного пізнання.Якісний аналіз сприяє проникненню в саму суть дер-прав явищ,а кількісний допомагає її конкретизувати.

-порівняльний метод-передбачає співставлення держ-правових явищ.

-історичний-процес дослідження держ-прав. явищ утв. Саме накопичення істор.розвитку.

2.Ознаки науки як самостійної категорії:

1.Суспільна наука,що має прикладний характер.Вона покликана,щоб обслуговувати потреби громадського життя,юр. Практики,юр. Освіти,забезпечувати юр.робітників необхідними даними про видання і застосування законів.

2.Наукова,що має властивості точних наук.Юр. наука включає в основному конкретні знання,виражені у точних конструкціях,співвідношеннях,як і природничі науки.Юр.в деякій мірі можна порівняи з медициною,яка також поєднує прикладну і теоретичну спрямованість.

3.Наука,що втілює у собі позитивніі якості наук про мислення.

4.забезпечує зв'язок юриспруденції з іншими суспільними науками

5.вивчає в єдності та в органічному зв’язку право і державу в якості самостійних складних систем,що є підсистемами суспільства.Це означає,що право формується в суспільстві у вигляді стандартів поведінки чи моделей вирішення конфліктів.Ці стандарти закріплюються державою у визначених офіційних документах.

6.вивчає і право в узагальненому вигляді-теорію права наз. загальним курсом,не тільки для того щоб відокремити її від теорій інших юр. наук.ЇЇ зах.хар утому:

а)розкриває значення норми права через її заг. хар.,б)досліджує право як систему в цілому,в)базується на узагальнених даних інших юр.наук.,г)розробляє теоретичні моделі нормотворчої,правоохоронної та інших правових форм діяльності держави.

7.виробляє вихідні типові юр.поняття і категорії,через які розкриваються об’єктивні властивості праводержавних явищ і процесів(сутність держави,форма держави,функції держави тощо)

8.дає прогнози і рекомендації щодо вдосконалення та розвитку права і держави на основі здобутків юр.теорії і практики.