1. За порядком формування бюджету:

• синхронне бюджетування – полягає в одночасному розробленні бюджетів на різних рівнях і різного спрямування. Таке бюджетування є трудомістким;

• послідовне бюджетування – полягає в послідовному розробленні бюджетів відділів з метою формування зведеного бюджету організації.

2. За рівнем централізації:

• «зверху - вниз», або централізоване бюджетування – передбачає формування бюджетів відділів нижчих рівнів на основі прийнятого зведеного бюджету організації;

• «знизу - вгору», або децентралізоване бюджетування – полягає в послідовному розробленні бюджетів відділів з метою формування зведеного бюджету організації;

• «комбіноване», або зустрічне бюджетування – передбачає передачу орієнтованих бюджетів зверху вниз, опрацювання їх і повернення їх для формування зведеного бюджету.

3. За способом розрахунку планових бюджетних показників:

• нормативний метод – ґрунтується на обчисленні бюджетних показників відповідно до основних норм використання ресурсів і т.п.;

• факторний метод – передбачає коригування бюджетних показників з урахуванням впливу факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ;

• динаміко-статистичний метод - передбачає коригування бюджетних показників з урахуванням значень показників в минулому.

4. За рівнем пристосування бюджетування до змін:

• стабільне бюджетування – відсутність будь-яких змін і коректив протягом періоду виконання бюджету;

• гнучке бюджетування – одночасне формування різних варіантів бюджету із врахуванням песимістичних та оптимістичних прогнозів;

• поетапне бюджетування – передбачає формування нового бюджету на основі виконання попередніх етапів.

3. Концепція "управління за цілями".

Спрямованість менеджменту на досягнення цілей організації знайшла своє наукове обґрунтування в концепції "управління за цілями", розробленій П. Друкером у книзі "Практика менеджменту", яка ґрунтується на двох передумо­вах: розуміння менеджером того, що головним його призначенням є організація господарських операцій та ідея двоїстості завдань управління: менеджери мають, з одного боку, дбати про економічні результа­ти, а з іншого - думати про довгострокові наслідки рішень, оскільки гонитва за сьогоденною вигодою може підірвати позиції фірми в майбутньому.

Управління за цілями – це підхід, згідно з яким кожен працівник організації повинен мати чіткі цілі, що забезпечують досягнення цілей управлінців всіх рівнів та загальних цілей організації, тобто цілі формуються знизу вгору.

Управління за цілями перед­бачає, що система цілей організації доповнюється, уточнюється, коригується в процесі діалогу між рівнями управління і зрештою перетворюється в індивідуалізовані цілі колективу або окремих його членів - як виконавців, так і ке­рівників. Використання механізму управління за цілями як методу підвищення ефективності організації дає змогу об’єднати планування й контроль.

В "управлінні за цілями" використовують модель цілей у вигляді «дерева цілей». Це наочне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл загальної мети на окремі цілі підрозділів та окремих виконавців:

Дерево цілей організації

Процес управління за цілями представляють у вигляді чотирьох етапів:

1. Формулювання чітких, лаконічних визначень цілей;

2. Розробка реалістичних планів їх досягнення;

3. Систематичний контроль, вимірювання та оцінка роботи і результатів;

4. Коригувальні заходи для досягнення запланованих результатів.

Концепція управління за цілями має цілий ряд переваг: підвищення ефективності роботи за рахунок того, що кожний керівник має чітке уявлення про свої цілі та про цілі організації; посилення мотивації до роботи як результат участі всіх керівників у розробці цілей; поліпшуються взаємовідносини між керівниками і підлеглими; удосконалюються системи контролю й оцінювання роботи кожно­го члена організації. Разом із тим практика менеджменту виявила деякі обмеження ефективного застосування управління за цілями: система неефективна на підприємстві, де прийнято спускати цілі зверху, не залучаючи до її розробки керівників інших рівнів. Цю концепцію також важко використовувати, якщо немає необхідної для управління інформації, особистої мотивації та незадовільно організований контроль.

ІІІ Контрольні питання для самоперевірки:

1. Охарактеризуйте етапи оперативного планування.

2. Охарактеризуйте на конкретних прикладах сутність адміністративних важелів.

3. На яких принципах здійснюється бюджетування в організації?

4. Розкрийте сутність процесу управління за цілями.

5. Які переваги та недоліки має процес управління за цілями?

ІV Література:

1. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2003р.

2. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента - М.:" Дело", 1997г.

3. Хміль Ф.І. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2007р.

4. Шегда А.В. Менеджмент - К.: "Знання", 2004р.