2. Сутність функції мотивації в сучасному менеджменті.
Після визначення планів організації та завершення її побудови особливого значення набувають питання створення максимальної зацікавленості працівників у результатах діяльності організації, тобто мотивування. Поведінка людини завжди мотивована. Вона може працювати наполегливо, з бажанням та ентузіазмом, а може ухилятися від роботи. У всіх випадках слід шукати мотив поведінки. Один прагне мати багато грошей, другий – славу, третій – до влади, четвертий просто любить свою роботу. Вищеперераховані та інші обставини, які спонукають людину до активної діяльності, називають мотивами, а їх використання – мотивацією.
Мотивування – це вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання себе та інших працівників до діяльності, що спрямована на досягнення особистих цілей і цілей організації.
Завдання функції мотивації в менеджменті полягає в тому, щоб працівники підприємства виконували роботу ефективно відповідно до делегованих їм обов’язків і розробленого плану.
Дослідження свідчать, що за умови володіння достатніми засобами задоволення потреб 20% людей не бажають працювати ні за яких обставин. З решти: 36% готові працювати у разі цікавої роботи; 36% - щоб позбутися самотності; 14% - через страх втратити себе; 9% - тому що праця приносить радість; 5%- інше. Лише 12% людей як головний мотив діяльності називають гроші, 45% - славу, 35% - задоволеність змістом роботи, 15% - владу.
Мотивувати співробітників означає зачепити їх важливі інтереси, дати їм шанс реалізуватися у процесі трудової діяльності. Менеджери повинні створити таке робоче середовище, яке сприятиме мотивації співробітників.
3. Модель мотивації через потреби.
Сучасна мотивація ґрунтується на двох категоріях:
потреби – відчуття фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь;
винагорода – те, що людина вважає цінним для себе.
Потреби людини поділяють на первинні (фізіологічні) і вторинні (психологічні). Винагороду поділяють на внутрішню (отримують задоволення від своєї роботи ) і зовнішню (заробітна платня, просування по службі, службове авто, додаткова відпустка тощо).
Узагальнену модель мотивації через потреби можна зобразити у вигляді схеми:
По даній схемі потреби породжують у свідомості людини інтерес, а він – мотиви (усвідомлене спонукання до дій), відповідно мотиви зумовлюють певну поведінку людини, спонукають її до вчинків і дій з метою отримання винагороди та досягнення особистих цілей. Результатом цього може бути повне задоволення, часткове задоволення чи незадоволення потреб людини.
Згідно даної моделі мотивації, до активних дій людину спонукає необхідність задовольняти різні свої потреби. За визначенням психологів, про потребу можна говорити, коли людина відчуває фізіологічно чи психологічно нестачу будь-чого. Потреби змушують людину працювати, якщо їх задоволення знижується нижче рівня, який сприймає людина. Виділяють 3 рівня задоволення потреб:
мінімальний – забезпечує виживання людини;
нормальний – підтримує у людини здатність працювати на належному рівні;
рівень розкоші – задоволення потреб становиться самоціллю або засобом демонстрації високого суспільного положення (яхта, коштовності та ін.).
Коли людина відчуває потребу, це пробуджує в ній стан спрямованості, спонукання, інтерес. Однак, потреби самі по собі не завжди можуть спонукати людину до праці. Для цього потрібен мотив. Мотив – це спонукальна причина, привід до конкретної дії. Сила мотиву визначається мірою значущості тієї чи іншої потреби для працівника. Чим нагальніша потреба, чим сильніше бажання її вирішити, тим активніше діє працівник. Мотиви можуть бути внутрішніми та зовнішніми. Внутрішні мотиви пов’язані з одержанням задоволення від того, чим володіє людина, що вона бажає зберегти (приклад, цікава робота приносить людині насолоду і вона може працювати майже задарма). Зовнішні мотиви зумовлені прагненням людини володіти речами, які не належать їй. Мотиви приводяться в дію під впливом стимулів. Як стимули можуть виступати матеріальні блага, дії інших людей, які дають можливості, надії тощо. Стимулювання є своєрідним механізмом за допомогою якого реалізуються мотиви. Співвідношення різноманітних мотивів зумовлює поведінку людини, направлену на досягнення поставленої мети. Коли людина досягає такої мети, її потреби можуть бути задоволені, частково задоволені або незадоволені. Ступінь задоволення впливає на поведінку людини в майбутньому.
Менеджеру, щоб добитися необхідної поведінки від працівника потрібно: або підібрати людину з потрібним рівнем внутрішньої мотивації (цікава робота) або скористатися зовнішньою мотивацією за допомогою стимулів, винагороди. Якщо виходити з того, що мотив – це внутрішнє бажання людини задовольняти свої потреби, а стимул – це можливість отримання засобів задоволення своїх потреб за виконання запропонованих дій, то менеджер має створити систему стимулів, котра б відповідала мотивам працівників і спрямовувала їх діяльність на досягнення цілей організації.