3. Адаптивні організаційні структури управління.

Іноді виникають ситуації, коли дивізійна структура становиться недостатньо гнучкою. Для того, щоб організації мали змогу ефективно реагувати на зміни навколишнього середовища і впроваджувати нові технології були розроблені в 60-ті роки ХХ ст. адаптивні організаційні структури управління. Основними видами адаптивних ОСУ є проектні та матричні структури.

Проектні ОСУ створюються для розв’язання конкретних разових завдань (приклад, модернізація виробництва, освоєння нового продукту тощо): в одну команду збираються найбільш кваліфіковані спеціалісти підприємства для виконання певного проекту, після закінчення якого, тимчасовий колектив розпускається, а працівники повертаються до своєї постійної роботи в основних відділах.

Переваги цієї структури: концентрація усіх зусиль на вирішенні однієї задачі; гнучкість структури управління.

Недоліки цієї структури: необхідність залучення зовнішніх спеціалістів; створення умов для зростання витрат.

Матрична ОСУ вперше з’явилася в 50-60-ті роки ХХ ст. в авіакосмічній промисловості США. Найчастіше ця структура використовується в науково-дослідницьких та проектно-конструкторських організаціях. Матрична структура є варіантом проектної, але на відміну від проектної - постійно існуюча структура, яка складається із підрозділів (посад), які одночасно можуть приймати участь у декількох проектах. Ця структура відображає закріплення в організаційній будові фірми двох напрямів керів­ництва: вертикальний напрям — управління структурними підроз­ділами організації (виробництво, маркетинг, науково-дослідницькі роботи і т.п.); горизонтальний напрям – управління окремими проектами, для реалізації яких залучаються люди й ресурси різних підрозділів організації. За такої структури встановлюється розподіл прав менеджерів, що здійснюють управління підрозділами, і менеджерів, які керують виконанням проекту.

Переваги цієї структури: гнучкість, раціональне використання кадрів, економія витрат, підвищення якості розробок, додаткове стимулювання працівників, зменшення навантаження на керівників вищого рівня за рахунок розподілу повноважень між керівником проекту і керівником підрозділу.

Недоліки цієї структури: складна структура підпорядкування, можливість загострення стосунків між керівниками різних програм, труднощі з набуттям навиків за новими програмами.

Керівник

Керівник служби 1

Керівник служби 2

Керівник служби 3

Керівник проекту 1

Керівник проекту 2

Керівник проекту 3

Функціональна та організаційно-управлінська взаємодія

ІІІ Контрольні питання для самоперевірки:

1. Назвіть види комбінованих організаційних структур управління, які використовуються на підприємствах.

2. Наведіть відмінні риси лінійно-штабної і лінійно-функціональної ОСУ?

3. Якими були причини створення дивізійної ОСУ?

4. Розкрийте сутність дивізійної організаційної структури управління.

5. Назвіть різновидності дивізійної організаційної структури управління.

6. Охарактеризувати різновиди адаптивних організаційних структур управління.

7. Чому адаптивні ОСУ вважають більш ефективними в сучасних умовах?

ІV Література:

1. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2003р.

2. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента - М.:" Дело", 1997г.

3. Хміль Ф.І. Основи менеджменту - К.: "Академвидав" , 2007р.

4. Шегда А.В. Менеджмент - К.: "Знання", 2004р.