3. Планування потреби в персоналі

Робітни­ків, що належать до промислово-виробничого персоналу під­приємства, поділяють на дві категорії:

1. основні (зайняті у виготовленні основної продукції підприємства);

2. допоміжні (займаються обслуговуванням основно­го виробництва та працюють у допоміжних цехах).

(1) Чисельність основних робітників промислово-виробничого персоналу визначається:

А) За трудомісткістю виготовлення продукції.

За цим методом чисельність розраховується на основі планової трудомісткості виробничої програми (в нормо-годинах), ефективного фонду робочого часу одного середньоспискового робітника (в год.) у плановому періоді та очікува­ного коефіцієнту виконання норми.

(9.25)

Приклад. Розрахувати кількість основних робітників для виготовлення річної виробничої програми. Річна програма включає: ви­пуск 3000 виробів А та 5000 виробів Б. Нормативна трудоміст­кість виробу А - 4 нормо-год., Б - 3 нормо-год. У році 240 робочих днів. Тривалість зміни 8 годин. Втрати робочого часу 10%. Коефіцієнт виконання норм 1,2. Чисельність робітни­ків буде становити: (3000*4 + 5000*3)/(240*8*0,9*1,2)= 13,02. Округляємо до 13 чоловік.

Б) За нормами виробітку для робітників.

У цьому випадку чисельність основного персоналу визнача­ється за формулою:

(9.26)

де – планова кількість виробів, одиниць;

– очікуваний (середній) коефіцієнт виконання норм на підприємстві;

– годинна норма виробітку одного робітника, одиниць.

(2) Чисельність допоміжних робітників промислово-виробничого персоналу визначається:

А) За нормами обслуговування.

За нормани обслуговування визначається чисельність персоналу, що займаються на ненормованих роботах обслуговуванням машин, апаратів тощо:

(9.27)

де – кількість одиниць обладнання, що обслуговується.

– кількість змін за добу;

– норма обслуговування на одного працівника, оди­ниць;

– коефіцієнт спискового складу, що розраховується: 100/(100-І), де І – плановий відсоток невиходів робітників на роботу.

Приклад. Визначити кількість наладчиків для цеху. У цеху 100 одиниць обладнання. Норма обслуговування на одного робі­тника – 25 од. Чисельність допоміжних робітників становитиме: 100/25 =4 робітника-наладчика.

Б) За робочими місцями.

Чисельність допоміжних робіт­ників визначається як добуток кількості робочих місць допомі­жних робітників, кількості змін на добу та коефіцієнту спискового складу:

(9.28)

де, – кількість робочих місць допоміжних робітників.

Загальна чисельність робітників на основі продуктивності праці визначається за формулою:

(9.29)

де – плановий обсяг випуску продукції (готової, вало­вої, чистої), грн.;

– плановий виробіток тієї ж продукції на одного пра­цівника, грн.

Чисельність керівників, спеціалістів, службовців визнача­ється на основі типових штатних розписів та згідно нормативів чисельності, що розроблені шляхом наукових досліджень із врахуванням практичної діяльності підприємства.

Планова чисельність персоналу може бути визначена шляхом корегування їх чисельності в звітному році на величину зміни (економії або збільшення) чисельності персоналу в плано­вому періоді під впливом техніко-економічних чинників.

(9.30)

Порядок розрахунку зміни чисельності ( ) див. форм. 9.20). Такий розрахунок можна використовувати для визначення загальної чисельності персона­лу підприємства, його структурних підрозділів, окремих катего­рій працівників.