19.Комплексна оцінка фінансової безпеки підприємства

Комплексної моделі оцінки рівня фінансової безпеки підприємства на сьогодні не має. Така методика існує по відношенню до оцінки рівня економічної безпеки. Скориставшись цим підходом, формально критерій рівня фінансової безпеки можна оцінити через співвідношення брутто-інвестицій та інвестицій, які необхідні підприємству для забезпечення фінансової безпеки. При цьому оптимальним є рівень безпеки який дорівнює 1. Чим дальше показник рівня безпеки віддаляється від цього значення і прямує до 0, тим критичнішим стає рівень фінансової безпеки підприємства.

Для підприємств, працюючих в умовах конкуренції, можна виділити наступні види рівнів фінансової безпеки підприємства: підтримуючий, мінімальний, дуже низький, низький, середній, високий і дуже високий. Кількісна оцінка кожного виду рівнів фінансової безпеки підприємства і його характеристика з позиції збереження глобального інтересу підприємства – збереження ринкової позиції

Для підприємств, діяльність яких носить монопольний характер і захищена протекціоністськими діями з боку держави від світової конкуренції, рівні фінансової безпеки можуть бути наступними: підтримуючий, необхідний і достатній.Комплексна оцінка фінансової безпеки підприємства також проводиться на основі групування показників оцінки фінансової безпеки по групам: управління, економіка, фінанси, виробництво, ділова активність.

Оскільки рівень фінансової безпеки підприємства не може бути визначений лише наявністю власних та довгострокових джерел формування запасів, оцінку рівня фінансової безпеки здійснюють також на основі аналізу показників, які характеризують платоспроможність, фінансову стійкість, ефективність господарської діяльності і ділову активність підприємства. Перелік показників, що використовується до оцінки рівня фінансової безпеки підприємства ототожнюється із коефіцієнтним аналізом його фінансового стану, ділової активності та прибутковості ведення фінансово-господарської діяльності.

Фінансова складова економічної безпеки підприємства може також характеризуватися продуктивністю праці робітників, фондовіддачею, рентабельністю виробництва, витратами, дебіторською та кредиторською заборгованістю, рівнем інноваційної активності, часткою забезпеченості власними джерелами фінансування оборотних коштів, матеріальних ресурсів для виробництва продукції тощо.

20. Вплив середовища на фінансову безпеку підприємства

Ще на етапі створення підприємства підприємець повинен усвідомлювати, що майбутня його діяльність буде проходити усередині і під впливом так званого навколишнього середовища, під яким розуміється диференційна структура, що складається з зовнішнього (ближнього та дальнього) і власного внутрішнього середовища.

Зовнішнє середовище включає всі сили і контактні аудиторії, з якими підприємство зіштовхується у своїй повсякденній і стратегічній діяльності. Середовище виступає як спектр деяких обмежень і водночас можливостей.

За широтою та періодичністю впливу на підприємство, зовнішнє середовище поділяється на:

1) середовище найближчого оточення;

2) віддалене середовище організації.

Відповідно до функціонального розподілу, стан зовнішнього середовища розподіляється за їх природою на: соціальне, економічне, політичне та технологічне. Маючи справу з кожною із них, необхідно розуміти істотну різницю між найближчим (безпосереднім) оточенням і загальним середовищем.

Розглядаючи структуру середовища, виявляємо його елементи, тобто складові. Ці ж елементи, з точки зору впливу на підприємство, є факторами. Середовище підприємства поділяють на такі групи елементів-факторів: зовнішнє середовище: макросередовище та мікросередовище; внутрішнє середовище.

Макросередовище складається з елементів-факторів непрямої дії, тобто вони переважно прямо не пов'язані з конкретним підприємством, зате створюють певне сприятливе або несприятливе середовище для його господарсько-бізнесової діяльності.

До факторів макросередовища, що здійснюють вплив на підприємство, а відтак і на його фінансову безпеку відносять:стан економіки країни;політико-правові відносини;ефективність державного регулювання економіки;рівень НТП;рівень соціального розвитку;стан культури, ціннісних орієнтацій в суспільстві;дієвість профспілок, партій і громадських організацій;демографія;

природні умови, екологія;міжнародне становище;

надзвичайні обставини, яким не могли запобігти керівники (форс-мажорні).

Мікросередовище – це середовище безпосереднього впливу на підприємство, тобто це учасники ринку, які безпосередньо контактують з підприємством.Фактори мікросередовища:конкуренти і конкурентне середовище в цілому;покупці;постачальники;партнери;місцеві органи профспілок, партій, громадських організацій;місцеві органи влади тощо.

Вплив даних факторів розцінюють в процесі діагностики зовнішнього середовища як загрози або ж можливості для підприємства.

Можливості – це фактори зовнішнього середовища, які допомагають досягненню цілей підприємства.

Загрози – це зовнішні умови, які обмежують можливості підприємства безперешкодно досягти потрібної мети. ті самі фактори можуть створювати як додаткові можливості, так і додаткові перешкоди.

За допомогою експертів і відповідних методів оцінюють ступінь впливу кожного фактора-загрози та реальності кожної можливості, їх градацію за важливістю. Виявляють критичні для підприємства загрози та найбільш реальні і бажані можливості.