158.Місце і роль держави в політичній системі.

Держава посідає особливе місце у політичній системі, надаючи їй цілісності і стійкості, зорієнтованості на важливі суспільні справи. Вона виконує особливий обсяг діяльності по управлінню, розпоряджається ресурсами суспільства і регулює його життєдіяльність. Наявність держави в політичній системі дає змогу, з одного боку, за допомогою "системного бачення" зробити акценти на "прирощенні" системних якостей, яких вона набуває як частина політичної системи, а з другого - розкрити роль держави у виконанні її завдань, особливо у функціонуванні інших інститутів політичної системи.

Держава володіє багатьма ознаками, властивими всім інститутам політичної системи. Одночасно вона виступає базовим елементом, визначає її функціонування. Той факт, що держава володіє суверенною владою, і визначає верховенство її щодо всіх інших організацій. Держава здійснює управління системою державних організацій, громадських об'єднань і трудових колективів, що становлять політичну систему соціально неоднорідного суспільства. Положення держави як центра, ядра політичної системи суспільства зумовлюється тим, що тільки вона: виступає офіційним представником усього населення держави; є уособленням суверенітету народу (нації), реалізує його права на самовизначення; зобов'язана забезпечити і захистити основні права людини, всіх і кожного, хто знаходиться на її території; бере на себе обов'язок задовольнити загально соціальні потреби; встановлює формально обов'язкові для всіх загальні правила поведінки - юридичні норми; володіє суверенною владою, тобто владою верховною і самостійною, формально незалежною від будь-якої організації або особи. Основним компонентом політичної системи є держава, якій належить особливе місце в політичному житті суспільства. Саме держава є головним носієм політичної влади, головним знаряддям реалізації класових інтересів, головним суб’єктом і водночас головним об’єктом політичної діяльності та політичних відносин у суспільстві. Держава як певна політична структура має надзвичайно складну будову. Традиційно виділяють три гілки державної влади — виконавчу, законодавчу і судову, які мають у різних країнах різне оформлення й назву. Держава, виступаючи від імені всього суспільства, регламентує політичну діяльність усіх його організацій, установлює основні норми цієї діяльності, її методи, умови формування й функціонування недержавних організацій.

159. Взаємозв’язок та взаємодія держави з іншими елементами політичної системи.

Держава за допомогою таких методів здійснення влади, як примус і переконання, керує і спрямовує діяльність інших суб'єктів політичної системи у тому об'ємі і мірі, які є необхідними для виконання загальноважливих, загальносуспільних справ. Досягається це шляхом встановлення в законах, що приймаються державою, прав і обов'язків інших суб'єктів політичної системи суспільства, сприяння з боку держави формуванню і розвитку бажаних суспільних відносин, забезпечення обов'язкового дотримання всіма іншими учасниками суспільних відносин вимог закону, інших правових актів.

Держава та інші суб'єкти політики як складники політичної системи мають взаємодіяти і взаємодіють (співпрацюють або конфліктують) у політичному житті суспільства. Така взаємодія характеризується наявністю прямого й зворотного зв'язку між цими суб'єктами.

Вплив держави на партії та інші об'єднання громадян виявляється в тому, що вона:

• встановлює юридичні норми, що визначають порядок їх офіційного визнання (легалізації);

• реєструє об'єднання громадян;

• забезпечує дотримання прав і законних інтересів об'єднань громадян;

• здійснює контроль і нагляд за відповідністю діяльності об'єднань громадян зареєстрованому статуту:

а) нагляд за виконанням та дотриманням законності з боку органів прокуратури;

б) контроль за джерелами і розмірами надходжень та оплатою податків з боку фінансових органів;

• передбачає відповідальність уповноважених осіб об'єднань громадян за порушення законодавства;

• не втручається в діяльність об'єднань громадян;

• створює режим найбільшого сприяння їх функціонуванню: надає певні пільги чи звільняє від податків або надає дотації та кошти.

У свою чергу об'єднання громадян:

• через інститут виборів формують депутатський корпус влади;

• вносять у парламент (Верховну Раду) ініціативні законопроекти через народних депутатів;

• можуть з певних питань бути суб'єктами правотворчості;

• можуть у певних випадках бути суб'єктами правозастосування;

• можуть у певних випадках бути суб'єктами контрольної діяльності держави;

• можуть здійснювати масові заходи (демонстрації, мітинги тощо);

• захищають права членів об'єднання в державних органах та ін.;

• діють у межах правового режиму, який встановлюється державою.