30. Соціальна влада в первісному суспільстві.

Хар-ні риси:

1.Джерелом влади була вся родова община в цілому. При цьому влада існує лише в межах роду, виражає його волю і базується на кровній спорідненості.

2.Суб’єкт і об’єкт управління збігаються.

3.Вища влада належала загальним зборам.

4.Уплавління справами родової общини здійснював старійшина, який обирався на загальних зборах роду.

5.Влада обиралась на авторитет, повагу і звичаї.

6.Влада в більш широких соц. об’єднаннях ґрунтувалась на тих самих принципах, що й у родовій общині.

7.Регулятивною системою в родовій общині були первісні звичаї і табу , які мали характер мононорм.

8.В родовій общині не було відмінності між правами і обов’язками.

31. Розпад первіснообщинного родового ладу і поява держави.

Приблизно у V-IV тис. до н.е. почалося розкладання первісного суспільства. Серед факторів, що сприяють цьому, крім неолітичної революції важливу роль грали інтенсифікація землеробства, розвиток спеціалізованого скотарства, поява металургії, становлення спеціалізованого ремесла, розвиток торгівлі.

Первісне суспільство розшарувалось у період розпаду родового ладу. Поява класів із протилежними інтересами спричинила міжкласові конфлікти між родовою знаттю та іншими членами родів, а також із прийшлим населенням. Родова влада була вже неспроможна врегулювати ці конфлікти; виникла держава, як політична організація публічної влади. Держава виникла завдяки необхідності управляти соціальними процесами.

32. Основні причини та умови виникнення держави.

Тисячоліття люди живуть в умовах державно-правової дійсності: вони є громадянами (чи підданими) певної держави, підкоряються державній владі, погоджують свої дії з правовими приписами. Природно, що з давніх часів люди почали замислюватися над причинами і шляхами виникнення держави. Цей інтерес спричинив утворення різних теорій і доктрин. Висловлено десятки, якщо не сотні, суперечливих припущень. Разом з тим суперечки про природу держави і права, причини, джерела й умови їх виникнення продовжуються і донині.

Причини цього, по-перше, у складності й багатосторонності самого процесу виникнення держави і права, труднощах, що об’єктивно існують у його сприйнятті. По-друге, у неминучості суб’єктивного сприйняття цього процесу з боку дослідників. По-третє, множинність цих теорій пояснюється розходженнями історичних і соціальних умов, у яких жили їхні автори, розмаїтістю ідеологічних і філософських позицій, які вони займали.

Держава як нова організаційна форма життя суспільства виникає внаслідок неолітичної революції, переходу людства до відтворюючої економіки, тобто у процесі зміни матеріальних умов життя суспільства, становлення його нових організаційних форм. Первісна держава виникає, щоб організаційно забезпечити функціонування відтворюючої економіки, нових форм трудової діяльності.

На відміну від первісного суспільства, держава стала територіальним утворенням. Якщо первісна община мала у своїй основі засновану на спорідненні організацію, то держава поступово шляхом переростання цих общин у сусідські переходить до осілого способу життя, якого об’єктивно вимагало землеробство. Першим етапом територіальної організації стало місто, що поєднувало вже не стільки родичів, скільки населення, що проживало на певній території. Відтепер і апарат держави орієнтувався на управління тими чи іншими групами, що проживало на певній території в межах державних кордонів.