65. Картина Катерина Шевченка

Катерина

1842. Полотно, олія. 93 х 72,3.

Праворуч унизу чорною фарбою авторські дата і підпис: 1842. Т. Шевченко, а нижче написи повторено червоною фарбою. Картину створено на тему однойменної поеми "Катерина". Про створення картини та її сюжет художник повідомляв у листі до Григорія Тарновського від 25 січня 1843 року, де на третій сторінці зробив начерк композиції картини (25,5 х 20).

Ця композиція посідає особливе місце в мистецькій спадщині художника. Її глибинність і багатошаровість спричинюють часом протилежні оцінки і тлумачення. Академічна композиція, м'яке пастозне письмо з тонким класичним лесируванням не відповідають художнім методам і прийомам, притаманним українському народному живописові. У межах академічних прийомів Шевченко намагається створити жанрове полотно з умовно задумливим і водночас трагічним та беззахисним обличчям героїні, ретельно і жорстко виписаним одягом, академічно визначеними межами світла і тіні. І водночас художник зумів висловити сміливість і внутрішній протест проти академічного мистецтва, прагнення сказати про життя українців без умовностей. Вже ця робота дає змогу наголосити на метафоричності Шевченкової пластичної мови. Символи-архетипи тут, окрім візуального, мають ще й асоціативне навантаження. Тому зміст твору сприймається воднораз як часовий і понадчасовий, читається і на глибинному зрізі історично-національних та моральних імперативів.

67.Софія київська : мозаїки і фрески

Київ – Київський собор святої Софії - це храм, де збереглася чи не найбільша кількість фрескових розписів тисячолітньої давності. Фрески – це настінний живопис мінеральними фарбами по сирій штукатурці, який виконували давні майстри під час будівництва храму. Упродовж століть ці древні розписи поновлювалися, замальовувалися і з роками опинялися за товстим шаром штукатурки. Віднайти їх у древньому соборі наприкінці 19-го століття допоміг випадок.

Версія для друку

Переслати статтю

Поділитись в соціальній мережі

лютому місяці 1893-го року у київському соборі святої Софії заходилися робити невеликий ремонт. Почали з того, що зняли іконостас для перезолоти. І раптом позаду нього, на стовпах вівтарної арки побачили древні фрескові зображення. Газета «Кієвлянін» так описала подію: «До собору закликали професора Прахова, під керівництвом якого фрески обережно розчистили від нашарувань побілки і таким чином вивільнили з полону віків чотири древні зображення мучеників у червоних рамах. Ці святі зображення написані за князя Ярослава і збереглися вони досить За два роки Київ, Україна і вся Східна Європа можуть урочисто відзначати тисячоліття найдревнішого на цих теренах християнського храму.

добре. За два роки Київ, Україна і вся Східна Європа можуть урочисто відзначати тисячоліття найдревнішого на цих теренах християнського храму.

Фрески давні майстри малювали на стінах водяними фарбами, пише автор «Кієвляніна», по сирій штукатурці. Такий живопис має порівняно з іншими ту перевагу, що може зберігатися впродовж тисячоліть». Науковці, яким доручили процес подальшого пошуку древніх фресок у соборі, постановили здійснити промивання стін храму.

У результаті було виявлено понад двадцять фрескових зображень. Але не всі вони були повністю збережені. І домалювати втрачені частини зображень професор Прахов доручив молодому художнику Михайлу Врубелю. Який блискуче справився з завданням. Сьогодні в храмі святої Софії можна побачити три тисячі квадратних метрів фресок, а також 260 квадратних метрів мозаїк (це зображення, набрані з кубиків різнокольорової смальти). Це становить третину всього живопису, що прикрашав храм у давнину.

До речі, зовсім недавно сучасні науковці зробили ще одне відкриття у древньому соборі. На одній з фресок вони знайшли графіті (це продряпаний напис), за яким вдалося встановити точні дати побудови Софії. Тож заклали храм 1011-го року і відбувалося це за князя Володимира Хрестителя, а завершили будівництво 1018-го за правління сина Володимира – князя Ярослава Мудрого.

До цього офіційною датою заснування собору вважали 1037 рік. І тому за два роки Київ, Україна і вся Східна Європа можуть урочисто відзначати тисячоліття найдревнішого на цих теренах християнського храму.