17. Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.

Доба середньовіччя – це досить тривалий період в історії Європи, який тривав з 5 до 16 століття і поділяється на 3 етапи:

1. Раннє(5-8 століття).

2. Зріле середньовіччя(9-13століття).

3. Пізнє середньовіччя(14-16 століття).

Термін «середні віки» виникає в Італії в епоху відродження в 15-16 столітті і походить від латинського слова.

Сучасні дослідники говорять про середні віки включно з культурою Китаю, Індії та Японії.

Період Середньовіччя вважався періодом глибокого занепаду культури, втілення догматизму, релігійного фанатизму.

Німецький філософ Гегель порівнював цю епоху з «торжеством чорної ночі».

У період Романтизму європейські письменники возвеличили культуру «лицарства».

Сучасна наука розцінює середньовічну культуру, як необхідну в розвитку, бо в цей період розвивалась гуманітарна культура(філософія, релігія, література, мистецтво, право) і менше розвивались природничі науки і техніка.

Початок доби починається від краху Західної Римської Імперії. Характерні риси раннього середньовіччя:

1. Аграризація населення.

2. Професійне і соціальне розмежування.

3. Юридичний партикуляризм.

Великий вплив мали праці Августина Блаженного, у своїх трактатах він доходив висновку, що світські знання потрібні для того щоб пізнати святе письмо. Саме він сформулював уявлення про 2 світи:Град Божий, Град Диявола.

Важливими були праці Северина Боеція «Про трійцю», «Отець і син»та ін. Боецій приділяв увагу розбудові системи освіти. Усі тогочасні науки поділяють на 2 рівні(7 вільних мистецтв): 1. Тривіум: Граматика, риторика, діалектика; 2.Квадривіум: арифметика, музика, геометрія, астрономія.

Кассіодор у своєму маєтку в 50-х роках 6 століття заснував монастир, який стане зразком для всіх інших монастирів. Монастир – був осередком духовних знань і традицій. Мав три центри: 1. Бібліотеку;2. Скрипторій(майстерня рукописних книг);3. Школа.

Основні принципи середньовіччя: відданість старшому і вірність стану(головне жити відповідно статусу). У зріле середньовіччя формується мистецький канон, у центрі: Бог, Богоматір, Святий. А навколо сцени з їхнього життя. Все мало втілювати ієрархію.Виникає культ імператора якого прирівнюють до Бога, тільки з 11 століття Папа григорій 7-ий говорить про верховенство церкви над світською державо.

Характерною ознакою зрілого середньовіччя стають хрестові походи, що призводить до активного розвитку міст.Міське життя породило університети, у Європі в 12 столітті: Оксфорд(1167р.), Паризький університет(1160р.), Кембрідж(1209р.), Болонський(1088р.) – материнські університети.

Наприкінці 15 століття у Європі було 65 університетів, які мали автономію, при університетах були колегіуми. В універах були три фахи: медицина, право, Богословя.

Популярні жанри: епітафії, романси, пародії, фабліо. У 12 ст. зявляється напівлітургійна драма.

Середньовічний епос: «Пісня про Роланда», франц. «Пісня про мого Сіда», «Пісня про Нібелунгів», «Беовульф», «Слово о полку Ігоревім» - лицарський епос. Куртуазний епос «Трістан та Ізольда». Зявляються мандрівні музиканти. У церкві панує одноголосся, лише з 12ст. – хоровий спів.

Українська культура

Із прийняттям християнства набуває поширення писемність. Засновуються школи при монастирях та князівських палацах також існували світські школи. За князя Ярослава Мудрого заснували князівську школу для дівчат.

Література поширювалась перекладна: Євангеліє, Псалтир, Требник. Поширенна була література про життя святих, також паломницька література. Була також відома світська література «Александрія» про Македонського. Також медична література. Оригінальна Література – Літописи «Повість минулих літ», «Галицько-Волинський літопис», «Збірки Руська правда(Ярослав Мудрий)», «Слово про Закон і Благодать Митрополита Іларіона», «Поучєніє дітям» Володимир Мономах.