Аналоговий сигнал (ас)

Більшість сигналів мають аналогову природу, тобто змінюються неперервно в часі і можуть набувати будь-який значень на певному інтервалі. Аналогові сигнали описуються деякою математичною функцією часу.

Цифровий сигнал

Для того щоб представити аналоговий сигнал послідовністю чисел скінченної розрядності, його потрібно спочатку перетворити в дискретний сигнал, а потім квантувати. В результаті сигнал буде представлений таки чином, що на кожному заданому часовому проміжку відоме приблизне (квантоване) значення сигналу, яке можна записати цілим числом. Якщо записати ці цілі числа двійковій системі, получится послідовність нулів і одиниць, яка і буде цифровим сигналом.

Цифрови́й сигна́л — дискретний сигнал з певним значенням інформативного параметра, яке визначається у цифровій формі. Цифрові сигнали є цифровим зображенням дискретного сигналу, який часто видобувається шляхомквантування аналогового сигналу. В комп'ютерах та інших цифрових системах, цифровий сигнал є хвилею, що переключається між двома рівнями напруги (0 та 1). У більшості комп'ютерних програм цифровий сигнал зображається у вигляді двійкових чисел і тому точність квантизації вимірюється у бітах. Так, наприклад, 4-бітова система забезпечить підтримку 2⁴ = 16 дискретних значень, 7-бітова — 2⁷ = 128, 16-бітова — 2¹⁶ = 65536 дискретних значень і т. д. Цифрові технології отримали широке розповсюдження у 1990-ті роки і включають у себе різноманітні медіа пристрої. Сучасні телекомунікації та побутова електроніка працює майже виключно на цифрових технологіях.

Ана́логовий сигна́л — сигнал (напруга, струм тощо), неперервний на всьому проміжку часу. Аналоговий сигнал є або вираженим синусоїдальним коливанням, або, у загальному випадку, розкладеним у ряд (Фур'є) накладанням синусоїдальних коливань певної амплітуди ічастоти. Протилежністю аналоговим сигналам є дискретний сигнал, який має обмежені часові рамки (дискрета, імпульс). Аналоговий сигнал є традиційним для використання у радіо-телекомунікаційних системах системах автоматичного керування тощо. При передачі інформації аналоговим сигналом, його видозміна можлива шляхом зміни частоти чи амплітуди коливань. Перевагою аналового сигналу над дискретним є відсутність невизначеності між відліками, яку має дискретний сигнал.

17)

Підсилювачі— це пристрої для підвищення потужності вхід­ного електричного сигналу за рахунок значно більшої потужнос­ті джерела живлення. Підсилювачі містять активні (тран­зистори) і пасивні (резистори, конденсатори, індуктивності) елементи, а також: джерело постійної напруги (живлення). За ха­рактером вхідного сигналу підсилювачі діляться на & підсилюва­чі постійного та змінного струму, які, в свою чергу, поділяються на підсилювачі низької частоти (ПНЧ) (діапазон підсилення від 10 до 20 кГц), підсилювачівисокої частоти (ПВЧ) (діапа­зон підсилення від 20 кГц до 100 МГц) широкосмугові (відео-підсисювачі).Структурна схема підсилювача містить регулювальний елемент (транзистор) і навантаження підсилювачів характеризується такими показниками:

- коефіцієнтом підсилення за напругою Ки = Uвих /Uвх , де Uвх, Uвих — вхідна і вихідна напруги підсилювача;

- коефіцієнтом підсилення за струмом Kі - Івих /І вх , де Івх, Івих -вхідний і вихідний струми підсилювача;

- коефіцієнтом підсилення за потужністю Кр = Ки Kі;

- частотною характеристикою K=F(f) — залежністю модуля коефіцієнта підсилення відчастоти при сталій величині вхідного сигналу;

- фазовою характеристикою j = F(f) — залежністю кута зсуву фаз між: вхідною та вихідною напругами;

- амплітудною (передатною) характеристикою Uвих - f(Uвx) — залежністю вихідної напруги від вхідної при сталій частоті;

- коефіцієнтом корисної дії (ККД) h— відношенням вихідної потуж­ності підсилювача до потужності, спожитої від джерела живлення.

Характер навантаження істотно впливає на частотну характерис­тику. Тому, залежно від призначення підсилювача (широко­смуговий чи резонансний), визначається й тип навантаження.

Підсилювачі електричних сигналів поділяються на підсилювачі напруги та потужності, їх застосовують в перетворювачах електричних сигналів, генераторах, прийомо-передавальнихприст­роях тощо.