
- •Види інформації
- •[Ред.]За способом сприйняття
- •[Ред.]За формою подання
- •[Ред.]За призначенням
- •Природа електропровідності
- •Провідність різних середовищ [ред.]Вакуум
- •[Ред.]Гази
- •[Ред.]Електроліти
- •[Ред.]Метали
- •[Ред.]Напівпровідники
- •[Ред.]Ізолятори
- •Фізичні властивості
- •Принцип дії
- •Класифікація [2]
- •[Ред.]Позначення типу транзистора
- •Використання
- •Аналоговий сигнал (ас)
- •Цифровий сигнал
- •2. Однокаскадні підсилювачі.
- •3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •Класифікація оп За типом елементної бази
- •За галузю застосування
- •Типи фільтрів
- •[Ред.]Використання
- •Основні нелінійні перетворення сигналів
- •Ключ (перемикач, вимикач) - електричний комутаційний апарат , службовець для замикання і розмикання електричного ланцюга . Електронні
- •Класифікація [ правити ]Ступінь інтеграції у залежності від ступеня інтеграції застосовуються такі назви інтегральних схем:
- •[ Правити ]Технологія виготовлення
- •]Вид оброблюваного сигналу
- •Типи генераторів
- •Класичний
- •Кварцовий
- •[ Правити ]Програмована мікросхема генерації
- •Тактовий генератор
- •Селекція імпульсних сигналів
- •Цифро-аналогові перетворювачі
1)
Інформація. фізичні носії інформації
Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні;
Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.
Властивості інформації
Найважливішими, з практичної точки зору, властивостями інформації є цінність, достовірність та актуальність.
Цінність інформації — визначається корисністю та здатністю її забезпечити суб’єкта необхідними умовами для досягнення ним поставленої мети.
Достовірність — здатність інформації об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світу. Як правило достовірною вважається насамперед інформація яка несе у собі безпомилкові та істинні дані. Під безпомилковістю слід розуміти дані які не мають, прихованих або випадкових помилок. Випадкові помилки в даних обумовлені, як правило, неумисними спотвореннями змісту людиною чи збоями технічних засобів при переробці даних в інформаційній системі.Тоді як під істинними слід розуміти дані зміст яких неможливо оскаржити або заперечити.
Актуальність — здатність інформації відповідати вимогам сьогодення (поточного часу або певного часового періоду).
Види інформації
Інформацію можна поділити на види за кількома ознаками:
[Ред.]За способом сприйняття
Для людини інформація поділяється на види залежно від типу рецепторів, що сприймають її.
Візуальна — сприймається органами зору. Ми бачимо все довкола.
Аудіальна — сприймається органами слуху. Ми чуємо звуки довкола нас.
Тактильна — сприймається тактильними рецепторами.
Нюхова — сприймається нюховими рецепторами. Ми відчуваємо аромати довкола.
Смакова — сприймається смаковими рецепторами. Ми відчуваємо смак.
[Ред.]За формою подання
За формою подання інформація поділяється на такі види:
Текстова — що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови;
Числова — у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії;
Графічна — у вигляді зображень, подій, предметів, графіків;
Звукова — усна або у вигляді запису передачі лексем мови аудіальним шляхом.
[Ред.]За призначенням
Масова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму
Спеціальна — містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація
Особиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.
Носі́й інформа́ції (data medium) — матеріальний об'єкт або середовище, призначений для зберігання даних. Останнім часом носіями інформації називають переважно пристрої, призначені для зберігання файлів даних у комп'ютерних системах, відрізняючи їх від пристроїв для введення-виведення інформації та пристроїв для обробки інформації.
Класифікація За формою сигналу, який використовується для запису даних, розрізняють аналогові та цифрові носії. Для перезапису інформації з аналогового носія на цифровий чи навпаки необхідно застосовувати аналогово-цифрове чи цифро-аналогове перетворення сигналу.
За призначенням розрізняють носії
Для використання на різних пристроях
Вмонтовані у певний пристрій
За стійкістю запису і можливістю перезапису:
Постійні запам'ятовуючі пристрої (ПЗП), зміст яких не може бути змінено кінцевим користувачем (наприклад, CD-ROM, DVD-ROM). ПЗП в робочому режимі допускає тільки зчитування інформації. Записувані пристрої, у які кінцевий користувач може записати інформацію тільки один раз (наприклад, CD-R,DVD-R, DVD+R, BD-R). Перезаписувані пристрої (наприклад, CD-RW, DVD-RW, DVD+RW, BD-RE, магнітна стрічка тощо). Оперативні пристрої забезпечують режим запису, зберігання й зчитування інформації в процесі її обробки. Швидкі, але дорогі ОЗП (SRAM, статичні ОЗП) будуються на основі тригерів, повільніші, але дешеві різновиди (DRAM, динамічні ОЗП) будуються на основі конденсатора. В обох видах оперативної пам'яті інформація зникає після відключення від джерела струму. Динамічні ОЗП потребують періодичного оновлення вмісту - регенерації.
За фізичним принципом
перфораційні (з отворами або вирізами) - перфокарта, перфострічка
магнітні - магнітна стрічка, магнітні диски
оптичні - оптичні диски CD, DVD, Blu-ray Disc
магнітооптичні - Магнітооптичний компакт-диск (CD-MO)
електронні (використовують ефекти напівпровідників) - карти пам'яті, флеш-пам'ять
За конструктивними (геометричними) особливостями
Дискові (магнітні диски, оптичні диски, магнітооптичні диски)
Стрічкові (магнітні стрічки, перфострічки)
Барабанні (магнітні барабани)
Карткові (банківські картки, перфокарти, флеш-карти, смарт-картки)
Іноді носіями інформації також називають об'єкти, читання інформації з яких не потребують спеціальних пристроїв - наприклад паперові носії.
2)
Електри́чне ко́ло — сукупність сполучених між собою провідниками резисторів, конденсаторів, котушок індуктивності, джерел струму й напруги, перемикачів тощо, через яку може проходити електричний струм.
Електричне коло може включати в себе як лінійні так і нелінійні елементи. Лінійними елементами електричного кола називають такі, для яких існує пропорційність між падінням напруги та силою струму. До лінійних елементів належать резистори, конденсатори та котушки індуктивності. Для нелінійних елементів залежність між силою струму та падінням напруги, яку називають вольт-амперною характеристикою, — складна функція. До нелінійних елементів належать, наприклад, діоди й транзистори.
Для розрахунку електричних кіл з лінійними елементами використовуються правила Кірхгофа та закон Ома.
3)
Схеми радіоелектроніки
Електри́чна схе́ма — це технічний документ, що містить у вигляді умовних графічних зображень чи позначень інформацію про будову виробу, його складові частини та взаємозв'язки між ними, дія якого ґрунтується на використанні електричної енергії. Електрична схема є одним з видів схем виробів і позначаються у шифрі основного напису буквою «Э»[1].
Правила виконання всіх типів електричних схем встановлюються ГОСТ 2.702-2011[2], при виконанні схем цифрової обчислювальної техніки керуються ГОСТ 2.708-81 [3].
Схеми залежно від видів елементів і зв'язків, що входять до складу виробу (установки), поділяють на такі види:
електричні;
гідравлічні;
пневматичні;
газові (окрім пневматичних);
кінематичні;
вакуумні;
оптичні;
енергетичні;
розділення;
комбіновані.
Для виробу, до складу якого входять елементи різних видів, розробляють декілька схем відповідних видів одного типу, наприклад, схема електрична принципова і схема гідравлічна принципова або одну комбіновану схему, що містить елементи і зв'язки різних видів.
На схемі одного виду допускається зображувати елементи схем іншого виду, схеми цього виду, що безпосередньо впливають на роботу, а також елементи і пристрої, що не входять у виріб (установку), на який (яку) складають схему, але необхідні для роз'яснення принципів роботи виробу (установки).
Графічні позначення таких елементів і пристроїв відділяють на схемі штрих-пунктирними лініями, рівними за товщиною лініям зв'язку, і поміщають надписи, вказуючи в них місце розміщення цих елементів та необхідні дані.
Схему розділення виробу на складові частини виконують для обумовлення складу виробу.
Типи схем
Схеми залежно від основного призначення поділяють на такі типи:
структурні — схеми, що визначають основні функціональні частини виробу, їх призначення і взаємозв'язки;
функціональні — схеми, що роз'яснюють певні процеси, що здійснюються в окремих функціональних колах виробу;
принципові (повні) — схеми, що визначають повний склад елементів і зв'язків між ними і дають детальне уявлення про принципи роботи виробу;
з'єднань (монтажні) — схеми, що показують з'єднання складових частин виробу і визначають типи проводів, кабелів і джгутів;
підключення — схеми, що показують зовнішні підключення виробу (напр. електрична схема підключення);
загальні — схеми, що визначають складові частини комплексу і з'єднання їх між собою;
розташування — схеми, що визначають відносне розташування складових частин виробу;
об'єднані — документи, на яких виконують схеми двох або декількох типів, випущених на один виріб.
Найменування типів схем, вказані в дужках, встановлюють для електричних схем енергетичних споруд.
4)
Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Електропровідність виникає в електричному полі.
Електропровідність властива усім речовинам, але для того, щоб вона була значною, необхідно, щоб в речовині були вільні заряди.