2. Основи розрахунку систем механічної вентиляції.

Розрахунок механічної вентиляції насамперед зводиться до визначення необхідного повітрообміну.

Можливі наступні конкретні умови:

1. При нормальному мікрокліматі і відсутності шкідливих речовинL = N × L1 м3 / ч, (2.1)

де N - число працюючих в найбільш численній зміні;

L1 - витрата повітря на одного робітника в годину, що приймається в залежності від об'єму приміщення, що припадає на кожного працюючого (при обсязі на одного працюючого менше 20 м3 витрата повітря повинен бути не менше L1 = 30 м3 / ч). При об'ємі більше 40 м3 на одного працюючого і наявності вікон і дверей повітрообмін не розраховується.

2. При виділенні парів або газів в приміщенні необхідний повітрообмін визначається виходячи з умови розбавлення їх до допустимих концентрацій:L = G / (qвит-qпр), (2.2)

де G - кількість що виділяються пари, газів, пилу, мг / год;

qпр - концентрація шкідливих речовин в припливно повітрі, м2/м3;

qвит - концентрація шкідливих речовин у удаляемом повітрі, м2/м3.

3. При боротьбі з надлишковим теплом повітрообмін визначається з умов асиміляції теплонадлишків об'ємом припливного повітря, м3 / ч:L = Q / 0,24 ρ (t1-t2), (2.3)

де Q - надлишкове тепловиділення, ккал / год;

0,24 - теплоємність сухого повітря, ккал / кг * град.;

ρ - щільність припливного повітря, кг/м3;

t1 - температура минає повітря;

t2 - температура припливного повітря.

4. При вологовиділення повітрообмін визначається за формулою:

L = W / (d1-d2), (2.4)

де W - маса водяних парів, що виділяються в приміщенні, г / год;

d1 - вологовміст повітря, що минає з приміщення, г/м3;

d2 - вологовміст зовнішнього повітря, г/м3.

5. Метод визначення повітрообміну по кратності застосовується для орієнтовних розрахунків (інспекторський метод):L = V × K, (2.5)

де V - об'єм приміщення;

K - кратність повітрообміну показує кількість змін повітря в приміщенні за годину.

Етапи розрахунку механічної вентиляції:

1. Обрати або задатися необхідними вихідними даними:

а) розмір приміщення;б) вид виділяється шкідливості.

2. Визначити нормативні значення за ГОСТом (необхідна температура, ГДК шкідливих речовин і т.д.).

3. Розрахувати кількість виділюваних шкідливостей в приміщенні.

4. Визначити необхідний повітрообмін для створення необхідних метеоумов або чистоти повітря робочої зони.

5. У випадку декількох шкідливостей подальший розрахунок вести по більшому повітрообміну.

6. Скласти розрахункову схему мережі повітроводів урахуванням геометричних розмірів вентильованих приміщень.

7. Розрахувати опір мережі повітроводів Н.

8. По повітрообміну L і опору мережі Н підібрати вентилятор.

3. Безпечна експлуатація електроустановок.

Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Для цього він повинен:

- призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку (далі - особа, відповідальна за електрогосподарство);

- забезпечити достатню кількість електротехнічних працівників;

- затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці;

- встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов'язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами - оглядом, перевіркою дії, випробуванням і вимірюванням;

- забезпечити перевірку знань працівників у встановлені строки згідно з вимогами цих Правил і "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей ;

- забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ);

- забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.

Фахівці служб охорони праці зобов'язані контролювати безпечну експлуатацію електроустановок і повинні мати групу IV з електробезпеки. Забороняється покладати на енергослужбу обов'язки, що не входять до її професійної компетенції.

Порядок навчання і перевірки знань працівників має бути відповідним до галузевого положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці ( z0095-94 ), узгодженого з Держнаглядохоронпраці, а також до вимог до електротехнічної обслуги, які містяться в ПТЕ.

Первинний (під час прийняття на роботу) та періодичний (протягом трудової діяльності) медичний огляд працівників провадиться згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України .

Працівники, що обслуговують електроустановки, зобов'язані знати ці Правила відповідно до займаної посади чи роботи, яку вони виконують, і мати відповідну групу з електробезпеки згідно з такими вимогами:

1) для одержання групи I, незалежно від посади і фаху, необхідно пройти інструктаж з електробезпеки під час роботи в даній електроустановці з оформленням в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Інструктаж з електробезпеки на I групу має провадити особа, відповідальна за електрогосподарство, або, за її письмовим розпорядженням,- особа зі складу електротехнічних працівників з групою III.

Мінімальний стаж роботи в електроустановках і видання посвідчень працівникам з групою I не вимагаються;

2) особам молодшим за 18 років, не дозволяється присвоювати групу вище II;

3) для присвоєння чергової групи з електробезпеки необхідно мати мінімальний стаж роботи в електроустановках з попередньою групою, зазначеній у додатку 1 цих Правил;

4) для одержання груп II-III працівники мають:

а) чітко усвідомлювати небезпеку, пов'язану з роботою в електроустановках;

б) знати і уміти застосувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, потрібному для роботи, яка виконується;

в) знати будову і улаштування електроустановок;

г) уміти практично надавати першу допомогу потерпілим в разі нещасних випадків, в тому числі застосовувати способи штучного дихання і зовнішнього масажу серця;

5) для одержання груп IV-V додатково необхідно знати компонування електроустановок і уміти організувати безпечне проведення робіт, уміти навчити працівників інших груп Правилам безпеки і наданню першої допомоги потерпілим від електричного струму;

6) для одержання групи V необхідно також розуміти, чим викликані вимоги пунктів Правил безпечної експлуатації електроустановок.

Працівнику, який пройшов перевірку знань Правил, видається посвідчення встановленої додатком 2 до цих Правил форми, яке він зобов'язаний мати при собі під час роботи.

Посвідчення про перевірку знань працівника є документом, який засвідчує право на самостійну роботу в електроустановках на зазначеній посаді за фахом.

Посвідчення про перевірку знань видається працівникові комісією з перевірки знань підприємства, організації після перевірки знань і є дійсним тільки після внесення відповідних записів.

Під час виконання службових обов'язків працівник повинен мати з собою посвідчення про перевірку знань. За відсутності посвідчення, або за наявності посвідчення з простроченими термінами перевірки знань, працівник до роботи не допускається.

Посвідчення про перевірку знань підлягає заміні у випадку зміни посади або за відсутності місця для записів.

Забороняється допускати до роботи в електроустановках осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань цих Правил.

Ті працівники, зайняті виконанням спеціальних видів робіт, до яких висуваються додаткові вимоги безпеки, мають бути навчені безпечному виконанню таких робіт і мати відповідний запис про це у посвідченні з перевірки знань з питань охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується керівництвом підприємства.

Під час перевірки знань групи працівників в один день і за незмінного складу комісії допускається підписувати протокол один раз після перевірки усієї групи екзаменованих у цей день, перевірку знань яких проведено.

Відповідальність за оформлення, стан і цілісність журналу перевірки знань покладається на особу, відповідальну за електрогосподарство.

Термін зберігання журналу - 3 роки після останнього запису.

Перевірка знань з технології робіт (правила експлуатації, виробничі інструкції) може провадитися Держенергоспоживнаглядом окремо від перевірки знань з безпечної експлуатації електроустановок, в цьому разі робиться окремий запис в журналі.

Забороняється допускати до роботи працівників з ознаками алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також з явними ознаками захворювання.

Кожний працівник особисто відповідає за свої дії в частині дотримання вимог цих Правил. У випадку, якщо працівник самостійно не спроможний вжити дійових заходів з усунення виявлених ним порушень Правил, він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника, а у випадку його відсутності - керівника вищого рівня.

В разі нещасних випадків з людьми зняття напруги для звільнення потерпілого від дії електричного струму має бути виконано негайно, без попереднього дозволу.

Працівники, що порушили вимоги цих Правил, усуваються від роботи і несуть відповідальність (дисциплінарну, адміністративну, кримінальну) згідно з чинним законодавством.

БІЛЕТ 16

1

Під вібрацією розуміють механічні коливання твердого тіла. Вібрації виникають, зазвичай, при роботі машин та механізмів, які мають неврівноважені і незбалансовані частини, що обертаються чи здійснюють зворотно-посту­пальний рух. До такого устаткування належать оброблювальні верстати, штампувальні та ковальські молоти, електро- та пневмоперфоратори, електроприводи, насосні установки, компресори, механізований інструмент та ін.

Вібрація характеризується абсолютними та відносними параметрами.

До основ­них абсолютних параметрів належать: вібропереміщення, амплітуда вібропереміщення, віброшвидкість, віброприскорення, період вібрації, частота вібрації.

Класифікація виробничої вібрації наведена на рисунку 6.

За способом передачі на тіло людини розрізняють вібрацію:

- загальну – передається на тіло людини, яка сидить або стоїть, переважно через опорні поверхні – сидіння, підлогу;

- місцеву – локальна вібрація передається через руки працюючих при контакті з ручним механізованим інструментом, органа­ми керування машинами та обладнанням, деталями, які обробляються і т. п.

Можлива також одночасна дія загальної та локальної вібрації. Наприклад, при роботі на дорож­ньо-будівельних машинах на руки передається локальна вібрація від органів керу­вання, а на все тіло – від машини через сидіння.

Залежно від джерела виникнення загальна вібрація буває:

транс­портною, яка діє на операторів (водіїв) транспортних засобів (автомобілі, трактори);

транспортно-технологічною, яка діє на операторів машини з обмеженою рухливістю та таких, що рухаються тільки по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень, промислових майданчиків та гірничих виробок (екскаватори, промислові та будівельні крани, автонавантажувачі, авто- та електрокари);

технологічною, яка діє на операторів стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації (метало- і деревооброблювальні верстати, ковальсько-пресувальне устаткування, насосні станції, бурові вишки

Загальну технологічну вібрацію за місцем дії поділяють на такі типи:

на постійних робочих місцях виробничих приміщень підприємств;

на робочих місцях складів, їдалень, побутових, чергових та інших виробничих приміщень, де немає джерел вібрації;

на робочих місцях заводоуправлінь, конструкторських бюро, лабораторій, обчислювальних центрів, медпунктів, конторських приміщень, робочих кімнат та інших приміщень для працівників розумової праці.

За джерелом виникнення локальну вібрацію поділяють на таку, що передається від:

ручних машин або ручного механізованого інструменту, органів керування

машинами та устаткуванням;

ручних інструментів без двигунів (наприклад, рихтувальні молотки) та деталей, які обробляються.

За часовими характеристиками загальні та локальні вібрації поділяються на:

постійні, для яких величина віброприскорення чи віброшвидкості змінюється менше ніж у два рази за робочу зміну (менше 6 дБ);

непостійні, для яких вищеперераховані параметри вібрації змінюються не менше ніж у два рази (6 дБ і більше) за робочу зміну.

При дії вібрації на організм людини спостерігаються зміни в діяльності серце­вої та нервової систем, спазм судин, зміни у суглобах, що призводить до обмеження їх рухомості. При нетривалій дії вібрації працівник передчасно втомлюється, при цьому його продуктивність праці знижується. Тривала дія вібрації може спричини­ти професійне захворювання – вібраційну хворобу. Під час розвитку цієї хвороби з'являється оніміння, відчуття повзання мурашок, біль у суглобах тощо параметрів, а також і від напрямку її дії. Особливо чутливий організм людини до вертикальної загальної вібрації, коли коливання переда­ються від ніг до голови.

2

Вентиляція приміщень забезпечує чистоту повітря і необхідні параметри повітряного середовища по температурі і вологості шляхом видалення з приміщення надлишків вологи і тепла. У результаті створюються також умови, що перешкоджають пере зволоження і корозії будівельних конструкцій, що сприяє підвищенню їхньої схоронності.

Параметри чистоти повітря з утримання в одиниці його об'єму отруйних газів, парів і пилу, а також температурна - вологість параметри регламентовані санітарними нормами проектування. Вентиляція приміщень здійснюється різними способами:

-витягом з приміщень забрудненого повітря (витяжна вентиляція - витяжка);

- подачею в приміщення чистого зовнішнього повітря (припливна вентиляція - притока):

-спільної припливно-витяжною вентиляцією.

Вентиляція може бути природною або з механічним спонуканням, загально обмінної і місцевої. Природна вентиляція заснована на природному спонуканні надходження і видалення повітря з приміщення внаслідок різниці температур і густин зовнішнього і внутрішнього повітря, а також під впливом вітру. Розрізняють неорганізовану і організовану природну вентиляцію. При неорганізованої природної вентиляції повітрообмін протікає шляхом ексфільтрації та інфільтрації повітря через нещільності в огородженнях. Організована природна вентиляція здійснюється шляхом подачі і видалення повітря по спеціальним воздуховодам або шляхом відчинення у певному порядку прорізів у стінах та покриття, розташованих на різних відмітках по висоті (аерація).

Механічна вентиляція заснована на штучному спонуканні руху повітря у вентиляційній системі за допомогою вентиляторів, ежекторів або інших пристроїв.Механічна загально обмінна вентиляційна система найбільш поширена і складається з чотирьох ланок: Воздухозабора (зовні або всередині приміщення); повітроводів, по яких повітря подається або забирається; пристрої з викиду витягуваного повітря або роздачі вступника і пристрої з підготовки повітря - припливної або витяжної камери з вентилятором .

3

Організація своєчасного і якісного проведення спеціального навчання, інструкта­жів та перевірки знань з питань пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах (цех, дільниця, лабораторія, майстерня тощо) - на керівника відповідного підрозділу. Порядок проходження працівниками спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань визначається керівником під­приємства (наказом або відповідним положенням, що розробляється на підприємстві і затверджується керівником).

Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання, інструктажів або перевірки знань, суворо забороняється.

За призначенням та часом проведення протипожеж­ні інструктажі поділяються на:

Вступний протипожежний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), а також з особами, що прибули на підприємство у відрядження, на виробничу практику (навчання) і мають брати без­посередню участь у виробничому процесі. Такий інструктаж проводиться на підставі діючих на підприємстві правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань по­жежної безпеки у спеціально обладнаному для цього приміщенні фахівцем, на якого наказом по підприємству покладені ці обов'язки, і може поєднуватися із вступним інструктажем з охорони праці.

Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочо­му місці до початку виробничої діяльності працівника.Програма для проведення первинного протипожежного інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу (завідувачем відділення тощо), від­повідальним за протипожежний стан, або керівником підприємства (його заступником).

Повторний протипожежний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками не менш як один раз на рік за переліком питань, з якими необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежного інструктажів.

Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з гру­пою працівників споріднених спеціальностей (видів робіт). Обсяг та зміст інструк­тажу визначаються у кожному випадку окремо залежно від причин, що викликали необхідність його проведення.

Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками перед вико­нанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечннх робіт, при ліквідації наслід­ків аварії, стихійного лиха тощо.

Первинний, повторний, позаплановий та цільовий протипожежні інструктажі проводяться безпосередньо керівниками робіт (начальником виробництва), які пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпе­ки. Інструктажі завершуються перевіркою знань. Перевірку здійснює особа, яка про­водила інструктаж.

Про проведення усіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, у спеціа­льних журналах робляться записи (окремо від інструктажів з питань охорони пращ) і підписами осіб, з якими проводився інструктаж, і тих, хто його проводив.

Білет 17