53. Статус профспілок та їх об’єднань в Україні.

З метою виконання своїх статутних завдань профспілки ма­ють право на добровільних засадах створювати об'єднання (асо­ціації, ради, федерації, конфедерації тощо) за галузевими, те­риторіальними або іншими ознаками, а також входити до скла­ду об'єднань та вільно виходити з них.

Профспілки, які бажають створити об'єднання профспілок, укладають відповідну угоду та затверджують статут (положен­ня) об'єднання.

Профспілки та їх об'єднання відповідно до своїх статутних цілей і завдань мають право вступати до міжнародних проф­спілкових та інших міжнародних організацій та об'єднань, які представляють інтереси працівників, і брати участь в їх діяль­ності, співпрацювати з профспілками інших країн, здійснювати іншу діяльність, яка не суперечить законодавству України.

Профспілки можуть мати статус місцевих, обласних, регіо­нальних, республіканських, всеукраїнських.

Професійні спілки, їх об'єднання у діяльності незалежні від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних пар­тій, їм не підзвітні і не контролюються ними.

Статути (положення) профспілок приймаються на з'їздах, конференціях, установчих або загальних зборах членів проф­спілки відповідного рівня і не мають суперечити законодавству України.

Всеукраїнські профспілки, їх об'єднання реєструє Міністер­ство юстиції України, інші профспілки, їх об'єднання – від­повідно Головне управління юстиції Міністерства юстиції Украї­ни в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севас­топольське міські, районні, міські (міст обласного значення) – управління юстиції.

Для реєстрації профспілок, об'єднань профспілок їх заснов­ники або керівники виборних органів подають заяву.

Профспілки можуть мати і використовувати власну символі* ку. Символіка профспілок, їх об'єднань затверджується їх ви­щими органами відповідно до статутів і реєструється у порядку, передбаченому законодавством України. Символіка профспілок, їх об'єднань не має відтворювати державні чи релігійні символи або символіку інших об'єднань громадян чи юридичних осіб.

54. Регулювання соціально-трудових відносин на глобальному рівні. Міжнародна організація праці: завдання, організація та напрями діяльності. Міжнародна організація праці (International Labour Organisation) — одна з найстарших і найбільших міжнародних організацій. Вона створена у 1919 р. у складі Ліги Націй за ініціативою і активною участю західної соціал-демократії для сприяння соціальному прогресу, встановлення і підтримання соціальної злагоди. 3 1946 р. МОП діє як спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй.

Для досягнення поставлених цілей МОП виконує такі основні завдання:

· Розробка міжнародної політики та програм вирішення соціально-трудових проблем.

· Створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій та рекомендацій задля здійснення цієї політики.

· Технічне співробітництво — допомога країнам-учасницям у вирішенні соціально-трудових проблем.

· Захист прав людини та боротьба з бідністю за покращення життєвого рівня трудящих, розвиток соціального забезпечення.

· Розробка програм покращання умов праці та виробничого середовища, техніки безпеки та гігієни праці, охорона та відновлення довкілля.

· Розробка заходів щодо захисту найвразливіших груп працівників (жінок, молоді, людей похилого віку, працівників-емігрантів) тощо.

· Зазначені вище завдання були й залишаються головними у діяльності МОП, а також є одночасно і методами її роботи, зокрема щодо розробки міжнародних трудових норм.

У своїй діяльності МОП використовує три основні методи:

1. Розробка та прийняття міжнародних трудових норм та контроль за їх виконанням (нормотворча діяльність).

2. Надання країнам допомоги у вирішенні соціально-трудових проблем, тобто здійснення технічного співробітництва.

3. Проведення досліджень та здійснення публікацій з проблем у сфері праці.

Нормотворча робота є головною у діяльності МОП та здійснюється задля досягнення її основних цілей і завдань.

Систематична дослідницька та видавнича діяльність МОП є основою здійснення нормотворчої роботи та технічного співробітництва.

Організаційно-практична діяльність МОП ведеться у тісному взаємозв'язку та згідно з методами її роботи і охоплює всі основні соціально-економічні проблеми праці та права людини.

До основних сфер діяльності МОП належать: зайнятість та