4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Виявити зубну бляшку у пацієнта.

2. Виявити зубний камінь у пацієнта.

План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.

№	Етапи заняття	Розподіл часу	Види контролю	Засоби навчання
	Підготовчий етап	15хв	практичні	підручники.
1.1	Організаційні
	питання.		завдання,ситуаційні задачі, усне опи­тування за стан­дартизованими переліками питань.	посібники, методичні рекомендації.
1.2	Формування мотивації.
1.3	Контроль початкового рівня підготовки.
2.	Основний етап	55хв
3.	Заключний етап	20 хв	тестові завдання	тестові завдання
3.1.	Контроль кінцевого рівня підготовки.
3.2.	Загальна оцінка навчальної діяльності студента.
3.3	Інформування студентів про тему наступного заняття.

Зміст теми:

В порожнині рота знаходиться декілька десятків мікроор­ганізмів /від вірусів до простіших/ серед яких зустрічаються аероби і анаероби, паразити і сапрофіти. Такий видовий 1 кількісний пейзаж мікроорганізмів пояснюється наступними при­чинами: достатня 1 постійна зволоженність ротової порожнини, наявність поживного середовища /легко розчинних вуглеводів 1 білків/, оптимальні фізичні умови середовища. Сприяє розвитку мікроогранізмів також зниження самоочищення зубів /атипове положення зубів в зубній дузі, неповноцінні пломби і ортопе­дичні апарати, порушення фізико-хімічних властивостей слини/. Стримують розмноження мікроорганізмів антимікробні системи слини - ферментативна, імуноглобулінова, клітинна, активне пе­режовування їжі, мікробний антагонізм, засоби гігієни порожни­ни рота.

Карієсогенну дію мікроорганізмів необхідно пов"язувати із утворенням зубних нашарувань. Спочатку до пелікули - тонкої набутої органічної плівки, невидимої неозброїним оком, прик­леюється моношар міороорганізмів, який утворює м"який зубний наліт. На цей шар, який просочений міжбактеріальним матриксом, відкладаються нові шари мікроорганізмів. Матрикс м"якого зубного нальоту складається із полісахаридів, про­теїнів і у незначній мірі ліпідів. Важливе місце в структурі матриксу м"якого зубного нальоту відводиться декстрану - полі сахариду, якого продукують стрептококи головним чином із сахаро­зи.

М"який зубний наліт у більшості людей містить одні 1 тіж основні види мікроорганізмів, які представлені у різних про­порціях. При цьому на частку Стрептококів припадає більш 5їД від загального числа мікроорганізмів. Найбільша каріесогенність притаманна stafilacocus mutans, тому що він продукує молочну кислоту не лише з глюкози, а може також розщепляти маніт і сорбіт.

Утворення м"якого зубного нальоту пов"язане також із утилізацією бактеріями залишків їжі, які затримуються на по­верхні зубів. Найбільше бактеріями використовується сахароза, глюкоза, фруктоза, мальтоза.

М"який зубний наліт має у своєму складі багато епітеліальних клітин, лейкоцитів і макрорфагів. Частково він просочується мінеральними речовинами, головним чином солями кальцію 1 фосфору В міру потовщення 1 "дозрівання" в пористій 1 проникливій для слини "молодій" зубній бляшці створюються анаеробні умови, які призводять до зміни II мікробного складу. Тому карієсогенну дію мікроорганізмів прийнято пов"язувати Із утворенням зубної бляшки. Зубна бляшка - це зубний наліт який організований 1 Інтимно зв’язанний Із поверхнею зуба. Його необхідно розглядати як конгломерат, основу якого складають мікроорганізми, що фіксовані на полі сахариди їй стромі, 1 різного ступеня просочений мінеральними речовинами.

Вивчення якісного складу зубної бляшки тварин, яких утри­мували на сахарозній каріесогенній дієті, дало можливість прийти до висновку, що сахароза е спочатку фактором який сприяє залученню мікроорганізмів в мікробне співжиття мякого зубного нальоту, а карієсогенна дія сахарози проявляється лише при наявності структурованого зубного нальоту - зубної бляшки. Тобто сахароза сприяє розмноженню мікроорганізмів, утворенню зубної бляшки, яка використовує її для прояву своєї патогенності, тобто для прояву своєї каріесогенної дії. Тобто патогенність зубного нальоту це його властивість викликати карієс і в значній мірі залежить від властивостей мікроор­ганізмів, які входять до нього, виробляти органічні кислоти Із вуглеводів. В подальшому утворенні мікроорганізмами зубної бляшки кислоти викликають демінєралізацію емалі.

На характер прояву тих чи інших властивостей емалі знач­ною мірою впливає слина, її фізико-біохімічні властивості:

в’язкість, іонний склад, буферні властивості 1 концентрація іонів водню /рН-слини/, ферментативні 1 бактерицидні власти­вості/

Слина має кислотну і лужну буферні системи, завдяки наяв­ності в ній фосфатів, біокарбонатів і білків. Тому, внаслідок нейтралізуючої сили слини сповільнюється дія кислот на емаль зуба, і саме тому слина затримує розчинення фосфату кальцію /СаР04/ в кислому середовищі при рН=5,0. Встановлено, що бу­ферна ємкість слини, яка стимульована їжею, значно вища, ніж слини в перерві між їжею. Також встановлено збільшення буфер­ної ємкості слини при вживанні в їжу білків 1 овочів та зменшення II при їжі, багатій на вуглеводи.

Концентрація Іонів водню /рН/ слини в нормі коливається від 6,5 до 6,9. Після Іди рН понижується, а відтак підви­щується. Вранці рН порівняно нижче, ніж по середині дня і підвищується до 17 години. В ділянці верхніх зубів середнє значення рН дещо нижче, ніж в ділянці нижніх зубів.

Таким чином встановлено, що слина, як правило, має нейт­ральну реакцію, а її кисла реакція є різким винятком. Локальне пониження рН в порожнині рота - явище закономірне і пов’язане із життєдіяльністю мікрофлори зубного нальоту, каріозних по­рожнин. Але кислоти, яка продукується на цих місцях порожнини рота, е недостатньо для пониження рН в усій слині, хоча корот­кочасне незначне його зниження може спостерігатись.

В ротовій рідині виявлено значну кількість фізіологічних ферментативних реакцій. Найбільша активність ферментативних реакцій пов’язана із розщепленням вуглеводневих компонентів порожнини рота. Так, вже через 2 хвилини після введення в сли­ну сахарози вона частково перетворюється в глюкозу і фруктозу, які в подальшому підпадають гідролізу і ферментації з утворен­ням кислот.

Крім наведених ферментативних реакцій в слині е ферменти що здатні руйнувати всі види простих біологічних субтратів - білки, жири, вуглеводи. До них належить амілаза, лужна та кисла фосфатаза, РНК-аза, ДНК-аза, протеолітичні ферменти та Інгібітори протеолізу.

Ротова рідина завдяки присутності в ній факторів неспе­цифічного захисту має виражену антибактеріальну дію. До них належать лізоцим, комплемент, пропердин, бета-лізин, лактофорин та багато інших гуморальних речовин, що мають вираженні неспецифічні інгібуючі, інактивуючі, лізуючі та інші власти­вості, які згубно впливають на мікроорганізми.

В слині, крім високої концентрації лізоциму відзначається також найбільша його активність. Він здатний лізувати клітинні оболонки в основному грампозитивних бактерій, тому що вони в своїй будові мають глікопептиди на основі мурамінової кислоти. Крім того, лізоцим може лізувати глікопептиди грамнегативних бактерій, але після зняття ліпідного шару комплементом, або катіонними білками.

Лактоферин також бере активну участь у захисті ротової порожнини від транзисторних мікроорганізмів і водночас контро­лює функціонування нормальної мікрофлори. Захисна дія даного білка базується на конкуренції а мікроорганізмами за приєднан­ня заліза, яке значно збільшує вірулентність мікроорганізмів.

Велике фізіологічне значення має білкова частина ор­ганічної фракції слини, яка має властивість ядерного утворення кристалів апатитів. Завдяки цій властивості фосфатні групи ор­ганічної фракції привушної слинної залози можуть служити пер­винним фактором в процесі преципітації мінеральних кристалів на поверхні зуба. Слина здатна хімічно зв’язувати вільний кальцій у великій кількості - і молекула білку слини зв’язує 130 атомів кальцію. Ця властивість слини має тенденцію до збільшення при пониженні рН 1 відіграє відповідну роль в демінералізації зубних тканин.

Основним механізмом підтримання гомеостазу мінерального обміну в роті є стан перенасичення слини іонами кальцію і фосфату. Як відомо при гідролізі гідроксиапатиту основними продуктами реакції є іони кальцію /Са2+/1 гідрофосфату /НР04/.

Мікрофлора зубної бляшки
Вид мікроорганізмів		Відсоток від загальної Кількості
Стрептококи		17-38	100
Грам (+) палички		22-52	100
Neissena		0-2	99
Грам (-) анаеробні палички		1-13	94
Fusobactena		0-17	98
Veilonella		0-7	55