протокол 8 укр

Тема заняття № 8. Дослідження перетравлення та всмоктування вуглеводів. Гліколіз. Спиртове бродіння. Піруватдегідрогеназний комплекс.

Цілі заняття:

• Пояснювати біохімічні шляхи внутрішньоклітинного гліколізу.

• Аналізувати особливості реакцій гліколізу, що проходять з використанням та синтезом АТФ.

• Пояснювати роль коферментів та ферментів в проходженні реакцій гліколізу.

• Аналізувати механізми регуляції гліколізу.

• Пояснювати механізми перетворення моносахаридів до кінцевих продуктів з звільненням енергії в аеробних умовах.

• Аналізувати структурно – функціональні особливості мультиферментного піруватдегідрогеназного комплексу.

Теоретичні питання

1. Перетравлення та всмоктування вуглеводів (ферменти ШКТ).

2. Гліколіз:

• особливості процесів гліколізу;

• схема ферментативних реакцій гліколізу;

• характеристика ферментативних реакцій гліколізу, що проходять з використанням АТФ;

• характеристика ферментативних реакцій субстратного фосфорилювання в гліколізі;

• механізм гліколітичної оксидоредукції і реакції, що забезпечують цей процес;

відмінність субстратного фосфорилювання від окисного.

3. Лактатдегідрогеназна реакція в гліколізі, її особливості та механізм. Ізоферментні форми лактатдегідрогенази та їх діагностичне значення.

4. Малат-аспартатний шунт транспорту відновлювальних еквівалентів гліколітичного НАДН+ в мітохондрії і його значення.

5. Регуляція швидкості проходження реакцій гліколізу.

6. Сумарне рівняння та енергетика гліколізу.

7. Спиртове бродіння, значення.

8. Окислювальне декарбоксилювання піровиноградної кислоти:

• будова мультиферментного піруватдегідрогеназного комплексу;

• особливості функціонування піруватдегідрогеназного комплексу;

• механізм реакції окисного декарбоксилювання пірувату;

• роль вітамінів та коферментів в перетворенні ПВК в ацетил-КоА.

9. Сумарне рівняння та енергетика аеробного окислення глюкози.

Практична робота

Завдання 1. Вивчення процесу глікогенолізу та гліколізу в м’язовій тканині.

Принцип роботи. Про проходження реакцій гліколізу та глікогенолізу свідчить утворення молочної кислоти та зменшення вмісту неорганічного фосфату після інкубації гомогенату м’язової тканини з глікогеном.

Хід роботи. Дві пробірки – контрольну та дослідну заповнюють реактивами за таблицею:

Вміст пробірок	Пробірки
	Контрольна	Дослідна
Гомогенат м’язової тканини	2,0 мл	2,0 мл
Фосфатний буфер	1,0 мл	1,0 мл
Глікоген 1%	---	2,0 мл
Фізіологічний розчин	2,0 мл	---
Інкубація в термостаті: 15 хв. при температурі 37оС

Після інкубації в пробірках визначають наявність молочної кислоти, що утворилась в процесі розщеплення глікогену (Завдання 2), та зменшення вмісту неорганічного фосфату, що використався в реакціях субстратного фосфорилювання (Завдання 3).

Завдання 2. Виявлення молочної кислоти в гомогенаті м’язової тканини.

Принцип роботи. При взаємодії комплексної сполуки феноляту заліза фіолетового кольору з молочною кислотою утворюється лактат заліза жовто-зеленого кольору.

Хід роботи. З кожної пробірки (контрольної та дослідної) беремо по 1,0мл інкубаційного розчину, додаємо по 5 крапель 1% розчину FeCl₃ та по 1,0мл розчину фенолу. Спостерігаємо за появою жовто-зеленого кольору.

ВИСНОВОК:

Завдання 3. Визначення неорганічного фосфору в гомогенаті м’язової тканини.

Принцип роботи. При взаємодії неорганічного фосфору з молібденовокислим амонієм утворюється комплексна сполука характерного жовтого кольору.

Хід роботи. З кожної пробірки (контрольної та дослідної) беремо по 1,0мл інкубаційного розчину, додаємо по 1,0мл молібденовокислого амонію і спостерігаємо за появою кольору.

Результати досліду заносимо в таблицю.

Джерело ферментів глікогенолізу	Субстрат	Реакція на молочну кислоту	Інтенсивність якісної реакції на Рн
1. Гомогенат м’язів	Глікоген
2. Гомогенат м’язів	Фізіологічний розчин

ВИСНОВОК: