- •Мета стоматологічного обстеження. В якій послідовності вона проводиться.
- •Структурно-логічна схема:
- •Які фактори ризику карієсу та гінгівіту можна виявити під час стоматологічного обстеження.
- •Що таке розповсюдженість карієсу? Які рівні розповсюдженості карієсу виділяють за рекомендацією вооз?
- •Що таке інтенсивність карієсу? Як визначається інтенсивність карієсу в різні вікові періоди?
- •Що таке індекс карієсу поверхонь? з якою метою та яким чином він визначається?
- •Що таке відсоткове співвідношення складових індексу кпв? з якою метою воно визначається?
- •Як визначається індекс Федорова-Володкіної? Яким чином оцінюються результати визначення індексу? і група – індекси, що оцінюють площу зубного нальоту Індекс Федорова-Володкіної (1971)
- •Як визначається індекс Грина-Вермильона? Яким чином оцінюються результати визначення індексу? Спрощений індекс гігієни порожнини рота
- •З якою метою визначається індекс Сілнес-Лое? Методика визначення та інтерпретація результатів.
- •Індекс Silness-Loe (1964, 1967)
- •Дайте порівняльну характеристику індексів Федорова-Володкіної, Грина-Вермильона, Сілнес-Лое.
- •Що визначається за допомогою індексу рма? Яка методика його визначення та інтерпретація результатів?
- •З якою метою визначається індекс срі? Які ознаки ураження пародонта він враховує? Методика визначення та інтерпретація результатів. Комунальний пародонтальний індекс (cpi)
- •Як визначається індекс рі? Критерії оцінки.
- •Мета і завдання епідеміологічного стоматологічного обстеження.
- •Назвіть етапи епідеміологічного стоматологічного обстеження за методикою вооз. Які заходи проводяться на підготовчому етапі?
- •17. Що таке карта вооз? Її структура, послідовність заповнення.
- •3. Зовнішній огляд:
- •18. Оцінка результатів епідеміологічного стоматологічного обстеження за методикою вооз – заключний етап.
- •19. Яким чином реєструється карієс зубів та його ускладнення в карті вооз?
- •20. Назвіть рівні інтенсивності карієсу згідно з рекомендаціями вооз.
- •21. Що таке карієсогенна ситуація в порожнині рота? Назвіть основні групи факторів, що її зумовлюють.
- •22. Дайте характеристику загальних факторів, що зумовлюють розвиток карієсогенної ситуації.
- •23. Механізм утворення зубної бляшки. Мікрофлора зубної бляшки
- •24. Механізм демінералізації емалі під дією зубної бляшки.
- •25. Що таке „кутикула”, „пелікула”, „зубний наліт”. Їх роль у розвитку карієсогенної ситуації.
- •26. Склад та основні властивості слини. Її роль у підтриманні гомеостазу твердих тканин зуба.
- •27. Які зміни у слині сприяють виникненню карієсогенної ситуації в порожнині рота?
- •28. Назвіть основні неспецифічні та специфічні фактори захисту порожнини рота та розкрийте їх роль у попередженні стоматологічних захворювань.
- •29. Склад та основні властивості емалі: проникність, розчинність та карієс резистентність.
- •30. Що таке „карієс резистентність емалі”? Чим вона обумовлена? Які чинники сприяють її зниженню?
- •31.Що таке тер-тест? Методика його визначення та інтерпретація результатів.
- •32. Що таке косре-тест? Методика його визначення та інтерпретація результатів.
- •33. Охарактеризуйте роль вуглеводів у формуванні карієсогенної ситуації в порожнині рота.
- •34. Опишіть методику виявлення карієсогенної ситуації в порожнині рота.
- •35. За допомогою яких методів можна виявити місцеві чинники, що сприяють виникненню карієсогенної ситуації в порожнині рота?
- •36. Що таке гігієнічне навчання і виховання населення? з якою метою воно проводиться?
- •37. Що таке санітарно-просвітня робота з профілактики стоматологічних захворювань? Охарактеризуйте основні види санітарно-освітньої роботи.
- •38. Організація гігієнічного навчання та виховання в дитячих дошкільних закладах з дітьми 3-4 років. Методика, засоби, учасники.
- •39. Організація гігієнічного навчання та виховання в дитячих дошкільних закладах з дітьми 5-6 років. Методика, засоби, учасники.
- •40. Організація гігієнічного навчання і виховання в молодших класах школи (серед дітей 7-8 років). Методика, засоби, учасники.
- •41. Опишіть стандартний метод чищення зубів за Пахомовим г.М.
- •42. Що таке контрольоване чищення зубів? Методика його проведення.
- •43. Назвіть групи гігієнічних засобів для порожнини рота.
- •45. Зубні щітки, міжзубні стимулятори, міжзубні щітки, зубочистки. Їх призначення, показання до застосування.
- •46. Зубні пасти для дітей. Вимоги до них, склад, вміст фторидів, вікові показання до вибору.
- •47. Зубні пасти протикаріозної дії. Склад, властивості, показання до призначення.
- •48. Зубні пасти протизапальної дії. Склад, властивості, показання до призначення.
- •49. Зубні пасти, що містять ферментні добавки. Склад, властивості, показання до призначення.
- •50. Зубні пасти, що містять сольові добавки. Склад, властивості, показання до призначення.
26. Склад та основні властивості слини. Її роль у підтриманні гомеостазу твердих тканин зуба.
Слина (saliva) – це секрет трьох пар великих (привушних, піднижньощелепних, під’язикових) та малих слинних залоз (щічних, язикових, губних, твердого та м’якого піднебіння). В порожнині рота вони утворюють ротову рідину, яка окрім секрету слинних залоз містить мікрофлору, продукти її життєдіяльності, ясенну рідину, вміст пародонтальних кишень, десквамований епітелій, лейкоцити, що мігрували в порожнину рота, залишки їжі.
Слина складається з 99,0 - 99,5 % води та 1,0 - 0,5 % розчинених в ній неорганічних і органічніх речовин. З неорганічних компонентів в змішаній слині містяться солі кальцію, фосфати, сполуки калію та натрію, хлориди, гідрокарбонати, фториди та ін. Концентрація кальцію і фосфору має виражені індивідуальні розбіжності - 1 - 2 ммоль/л та 4 - 6 ммоль/л відповідно.
Органічні компоненти ротової рідини представлені білками, ферментами (глікопротеїди, амілаза, муцин), а також імуноглобулінами класу А.
Слина відіграє важливу роль у підтриманні здоров’я органів порожнини рота. При взаємодії з твердими тканинами зуба ротова рідина виконує низку функцій:
- очищувальну;
мінералізуючу;
буферну;
захисну.
Ротова рідина є основним джерелом надходження кальцію, фосфору та інших мінеральних компонентів в емаль зуба, що значною мірою впливає на фізичні і хімічні властивості емалі, в тому числі на її резистентність до карієсу. У фізіологічних умовах ротова рідина при нормальних значеннях рН (рН 6,8 - 7,0) перенасичена кальцієм і фосфором, що дозволяє говорити про неї як про мінералізуючий розчин. Слина здатна хімічно зв’язувати іонізований кальцій у великій кількості – одна молекула білка слини зв’язує 130 атомів кальцію. Ця властивість слини збільшується при зниженні рН слини, що посилює демінералізацію зубних тканин. При зниженні рН також значно підвищується розчинність гідроксиапатитів в ротовій рідині. При рН 6,0 ротова рідина стає кальційдефіцитною, тобто з мінералізуючого перетворюється на демінералізуючий для емалі розчин. Навіть незначні коливання рН ротової рідини можуть суттєво впливати на гомеостаз мінеральних компонентів в емалі зуба. Суттєво підвищує мінералізуючі властивості ротової рідини фтор.
27. Які зміни у слині сприяють виникненню карієсогенної ситуації в порожнині рота?
Зміни фізико-хімічних параметрів ротової рідини, а саме швидкості слиновиділення, в’язкості, буферної ємності, рН мають важливе значення для виникнення карієсу зубів. Відомо, що при гіпосалівації і особливо при ксеростомії (відсутність слини) впродовж 3-6 місяців виникає множинне ураження зубів карієсом.
Буферна ємність слини – це здатність нейтралізувати кислоти і луги за рахунок взаємодії гідрокарбонатної, фосфатної і білкової буферних систем. Висока буферна емність ротової рідини належить до чинників, що підвищують резистентність зубів до карієсу.
Концентрація іонів водню (рН) відіграє значну роль у реалізації мінералізуючої функції ротової рідни. У середньому рН ротової рідини в нормальних умовах знаходиться в межах 6,5 - 7,5. Найбільш сильно дестабілізують рН слини органічні кислоти, що утворюються після прийому вуглеводної їжі.
