- •Мета стоматологічного обстеження. В якій послідовності вона проводиться.
- •Структурно-логічна схема:
- •Які фактори ризику карієсу та гінгівіту можна виявити під час стоматологічного обстеження.
- •Що таке розповсюдженість карієсу? Які рівні розповсюдженості карієсу виділяють за рекомендацією вооз?
- •Що таке інтенсивність карієсу? Як визначається інтенсивність карієсу в різні вікові періоди?
- •Що таке індекс карієсу поверхонь? з якою метою та яким чином він визначається?
- •Що таке відсоткове співвідношення складових індексу кпв? з якою метою воно визначається?
- •Як визначається індекс Федорова-Володкіної? Яким чином оцінюються результати визначення індексу? і група – індекси, що оцінюють площу зубного нальоту Індекс Федорова-Володкіної (1971)
- •Як визначається індекс Грина-Вермильона? Яким чином оцінюються результати визначення індексу? Спрощений індекс гігієни порожнини рота
- •З якою метою визначається індекс Сілнес-Лое? Методика визначення та інтерпретація результатів.
- •Індекс Silness-Loe (1964, 1967)
- •Дайте порівняльну характеристику індексів Федорова-Володкіної, Грина-Вермильона, Сілнес-Лое.
- •Що визначається за допомогою індексу рма? Яка методика його визначення та інтерпретація результатів?
- •З якою метою визначається індекс срі? Які ознаки ураження пародонта він враховує? Методика визначення та інтерпретація результатів. Комунальний пародонтальний індекс (cpi)
- •Як визначається індекс рі? Критерії оцінки.
- •Мета і завдання епідеміологічного стоматологічного обстеження.
- •Назвіть етапи епідеміологічного стоматологічного обстеження за методикою вооз. Які заходи проводяться на підготовчому етапі?
- •17. Що таке карта вооз? Її структура, послідовність заповнення.
- •3. Зовнішній огляд:
- •18. Оцінка результатів епідеміологічного стоматологічного обстеження за методикою вооз – заключний етап.
- •19. Яким чином реєструється карієс зубів та його ускладнення в карті вооз?
- •20. Назвіть рівні інтенсивності карієсу згідно з рекомендаціями вооз.
- •21. Що таке карієсогенна ситуація в порожнині рота? Назвіть основні групи факторів, що її зумовлюють.
- •22. Дайте характеристику загальних факторів, що зумовлюють розвиток карієсогенної ситуації.
- •23. Механізм утворення зубної бляшки. Мікрофлора зубної бляшки
- •24. Механізм демінералізації емалі під дією зубної бляшки.
- •25. Що таке „кутикула”, „пелікула”, „зубний наліт”. Їх роль у розвитку карієсогенної ситуації.
- •26. Склад та основні властивості слини. Її роль у підтриманні гомеостазу твердих тканин зуба.
- •27. Які зміни у слині сприяють виникненню карієсогенної ситуації в порожнині рота?
- •28. Назвіть основні неспецифічні та специфічні фактори захисту порожнини рота та розкрийте їх роль у попередженні стоматологічних захворювань.
- •29. Склад та основні властивості емалі: проникність, розчинність та карієс резистентність.
- •30. Що таке „карієс резистентність емалі”? Чим вона обумовлена? Які чинники сприяють її зниженню?
- •31.Що таке тер-тест? Методика його визначення та інтерпретація результатів.
- •32. Що таке косре-тест? Методика його визначення та інтерпретація результатів.
- •33. Охарактеризуйте роль вуглеводів у формуванні карієсогенної ситуації в порожнині рота.
- •34. Опишіть методику виявлення карієсогенної ситуації в порожнині рота.
- •35. За допомогою яких методів можна виявити місцеві чинники, що сприяють виникненню карієсогенної ситуації в порожнині рота?
- •36. Що таке гігієнічне навчання і виховання населення? з якою метою воно проводиться?
- •37. Що таке санітарно-просвітня робота з профілактики стоматологічних захворювань? Охарактеризуйте основні види санітарно-освітньої роботи.
- •38. Організація гігієнічного навчання та виховання в дитячих дошкільних закладах з дітьми 3-4 років. Методика, засоби, учасники.
- •39. Організація гігієнічного навчання та виховання в дитячих дошкільних закладах з дітьми 5-6 років. Методика, засоби, учасники.
- •40. Організація гігієнічного навчання і виховання в молодших класах школи (серед дітей 7-8 років). Методика, засоби, учасники.
- •41. Опишіть стандартний метод чищення зубів за Пахомовим г.М.
- •42. Що таке контрольоване чищення зубів? Методика його проведення.
- •43. Назвіть групи гігієнічних засобів для порожнини рота.
- •45. Зубні щітки, міжзубні стимулятори, міжзубні щітки, зубочистки. Їх призначення, показання до застосування.
- •46. Зубні пасти для дітей. Вимоги до них, склад, вміст фторидів, вікові показання до вибору.
- •47. Зубні пасти протикаріозної дії. Склад, властивості, показання до призначення.
- •48. Зубні пасти протизапальної дії. Склад, властивості, показання до призначення.
- •49. Зубні пасти, що містять ферментні добавки. Склад, властивості, показання до призначення.
- •50. Зубні пасти, що містять сольові добавки. Склад, властивості, показання до призначення.
30. Що таке „карієс резистентність емалі”? Чим вона обумовлена? Які чинники сприяють її зниженню?
Карієсрезистентість (стійкість до карієсу) емалі визначається співвідношенням Са/Р (так званий Са/Р коефіцієнт емалі) як основних елементів, що формують структуру емалі зуба. Високому ступеню карієсрезистентності емалі відповідає молярне співвідношення Са/Р = 1,67. Це співвідношення може змінюватися як у бік зменшення (1,33), так і в бік збільшення (2,0). При співвідношенні Са/Р =1,67 руйнування апатитів відбувається при виході з кристалічної решітки 2 ионів Са2+, при співвідношенні Са/Р = 2,0 гідроксиапатит руйнується при виході 4 іонів Са2+, тоді як при співвідношенні Са/Р = 1,33 його структура руйнується відразу. Здорова емаль у дітей має відносно нижчий коефіцієнт Са/Р, ніж емаль зубів у дорослих внаслідок меншого ступеню її мінералізації. Цей показник знижується також в ділянках демінералізованої емалі.
31.Що таке тер-тест? Методика його визначення та інтерпретація результатів.
Індивідуальний рівень карієсрезистентності емалі визначається за допомогою тесту карієсрезистентності емалі (ТЕР-тест), запропонованого Р.В.Окушко і Л.І.Косарєвою у 1983 р. В основі методу лежить принцип непрямого визначення глибини дефекту кислотної ерозії емалі після її протравлення розчином соляної кислоти. При цьому краплю соляної кислоти в концентрації 1 ммоль/л наносять на чисту підсушену і ізольовану від слини вестибулярну поверхню верхнього центрального різця по центральній лінії на відстані 2 мм від різального краю. Через 5 секунд кислоту змивають. Емаль висушують за допомогою ватного тампона. На протравлену ділянку емалі наносять краплю 1% водного розчину метиленового синього. Барвник знімають сухим ватним тампоном. Інтенсивність забарвлення дефекту емалі оцінюють за 10-бальною еталонною шкалою синього кольору. Оцінку результатів проводять у балах: від 0 до 3 балів – висока карієсрезистентність емалі (карієсстійка емаль, приросту карієсу протягом року не очікується); 4 - 5 балів – середня карієсрезистентність емалі (умовно резистентна емаль, очікуються поодинокі ураження карієсом протягом року); 6 - 7 балів – карієссприйнятлива емаль, очікується ураження карієсом 2-4 зубів протягом року; від 8 до 10 балів – дуже карієссприйнятлива емаль, очікується множинне ураження зубів карієсом протягом року.
32. Що таке косре-тест? Методика його визначення та інтерпретація результатів.
Мінералізуючий потенціал ротової рідини оцінюють за КОШРЕ-тестом (клінічне визначення швидкості ремінералізації емалі). КОШРЕ-тест запропоновано Т.Л. Редіновою, В.К. Леонтьевим та Г.Д. Овруцьким в 1982 р. Для визначення КОШРЕ-тесту вестибулярну поверхню центральних різців ретельно очищують від зубних нашарувань, промивають водою і висушують. На емаль наносять паличкою краплю до 2 мм в діаметрі соляного буферного розчину /рН - 0,3-0,6/. Через 1 хв кислоту видаляють ватним тампоном і протравлену ділянку емалі профарбовують протягом 1 хв 2 % водним розчином метиленового синього. Фарбування протравленої ділянки емалі повторюють через кожну добу до того часу, поки ця ділянка не втратить здатність абсорбувати барвник. Інтенсивність забарвлення визначається за 10-бальною стандартною шкалою синього кольору. Кількість діб, за які протравлена ділянка емалі втрачає здатність абсорбувати барвник, свідчать про мінералізуючу (ремінералізуючу) здатність ротової рідини. Оцінка результатів КОШРЕ-тесту: від 24 годин до 3 діб – висока ремінералізуюча здатність ротової рідини; понад 3 доби – низька ремінералізуюча здатність ротової рідини.
