Перелік питань

з профілактики стоматологічних захворювань

для проведення контрольного заняття № 1

для студентів ІІІ курсу.

1. Мета стоматологічного обстеження. В якій послідовності вона проводиться.

Стоматологічне обстеження пацієнта складається з двох частин: збору анамнезу і

об’єктивного обстеження.

Метою стоматологічного обстеження є не тільки встановлення діагнозу

захворювання, а й виявлення чинників його ризику, що є особливо важливим при роботі з дітьми. Своєчасно виявлені та усунені чинники ризику стоматологічних захворювань сприяють збереженню стоматологічного здоров’я на все життя.

Структурно-логічна схема:

Стоматологічне обстеження

С уб’єктивні методи Об’єктивні методи

(збір анамнезу)

захворювання

огляд

допоміжні методи обстеження

1. Зовнішній огляд

2. Огляд:

• Червоної кайми губ та шкіриі біля рота;

• Присінок порожнини рота;

• Дна порожнини рота;

• Прикус;

• СОПР;

• Ясна;

• Язик;

• Тверде піднебіння;

• Глотка;

• Мигдалики.

• Рентгенографія;

• Ортопантомографія

• ТРГ

• Томографія

• Зондування;

• Пальпація (лімфатичних вузлів, тканин порожнини рота)

• Перкусія

Вертикальна

Горизонтальна

• Определение подвижности зубов

• Температурна проба;

• електроодонтометрія;

• Реографія;

• Трансілюминаціонний метод;

• Люмінісцентна діагностика

• Капілляроскопія

скарги

анамнез

життя

• Цитологічний;

• Гістологічний

• Мікробіологіний

• Біохімічний методи

• Аллергологічні проби

основні методи обстеження

2. Які фактори ризику карієсу та гінгівіту можна виявити під час стоматологічного обстеження.

Зміни в порожнині рота можуть виникати в результаті перенесених або супутніх захворювань, тому необхідно уточнити які захворювання перенесла дитина. Під час збору анамнезу доцільно з'ясувати скарги на стан серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи, встановити наявність «алергологічного» анамнезу (на харчові продукти, пилок, шерсть домашніх тварин, ліків). З'ясувати, чи не перебуває дитина на диспансерному обліку у інших лікарів-спеціалістів.

Патологічні процеси в пародонті, що виникають під впливом різних чинників, у дітей перебіг у морфологічно і функціонально незрілих тканинах. Тому пародонт особливо уразливий навіть для незначних подразників: незадовільний гігієнічний стан порожнини рота - зубний наліт, зубний камінь; місцеві подразнюючі чинники - каріозні порожнини, неповноцінні пломби і протези, ортодонтичні апарати; порушення оклюзії і аномалії прикусу; порушення носового дихання; аномалії прикріплення і будови м’яких тканин порожнини рота (передня, вуздечки губ і язика); функціональні пере- або недовантаження жувального апарату, склад води (кількість фтору, тощо), екологія навколишнього середовища.

3. Що таке розповсюдженість карієсу? Які рівні розповсюдженості карієсу виділяють за рекомендацією вооз?

Поширеність карієсу - це відсоток осіб серед обстежених, що мають

Наприклад: при обстеженні 1100 дітей в 870 в порожнині рота були каріозні зуби. Поширеність карієсу серед обстеженого контингенту становить:

Щоб порівняти поширеність карієсу в різних регіонах країни, ВООЗ запропонував використовувати рівні поширеності даного захворювання серед 12-річних дітей.

Значення поширеності	Рівень поширеності
0 - 30%	Низький
31% - 80%	Середній
81% - 100%	Високий