23. Розкрити ідею і зміст політичної програми Володимира Мономаха та висновки у його «Повчанні дітям».

Удосконалюючи управління державою, Володимир Мономах вирішив внести зміни в існуючі закони. У с. Берестовому зібралася рада знаті, який затвердив новий "Статут" - збірник правових норм, що увійшов до складу "Руської правда". Вони підтверджували всі права феодалів відносно залежних від них підданих, однак передбачали також деякі поступки міської бідноти.

Володимир Мономах рішуче припиняв усі спроби міжусобиць, вміло знаходячи підхід до всіх боярам і князям. Він жорстоко карав заколотників, дбайливо охороняючи спокій довіреного йому держави. Підсумком внутрішньої політики Володимира Мономаха стало призупинення процесу розпаду країни на окремі землі, государ твердою рукою підпорядкував собі практично всіх руських князів.

За Володимира Мономаха знову зріс міжнародний авторитет Київської держави.

В кінці князювання Володимир спробував оцінити свою політичну діяльність, бажаючи передати власний досвід нащадкам. Результатом його роздумів стало «Повчання дітям», наповнене турботами про рідну землю, ідеями християнського гуманізму.  Свої настанови він підкріплює прикладами із власного життя, розповідає про численні походи, викликані необхідністю зміцнення єдності Русі та її захисту від зовнішніх ворогів. Це - видатна пам'ятка педагогічній думки Русі.

24. Розкрити суть наукової проблеми «формування української народності».

Сучасна наукова теорія становлення української народності виходить з того, що в основі останньої, як і російської та білоруської, лежить народність Київської Русі ІХ—XIII ст. Ще на схилі XII ст. закладаються передумови поділу давньоруської народності: утворюються групи земель і князівств, тісніше пов'язаних між собою, ніж з іншими землями та князівствами, політичними, економічними й культурними взаєминами. На території України виникли дві таких групи: 1 — Київська, Чернігівська і Переяславська землі й 2 — Галицька та Волинська землі.

Формування української народності відбувалося за несприятливих зовнішньополітичних умов. Монголо-татарська навала XIII—XTV ст., загарбання південноруських земель польськими, литовськими й молдавськими феодалами в XIV—XV ст. затримали консолідацію української народності. Серцевиною становлення української народності була Наддніпрянщина. В XTV—XV ст. особливо інтенсивно формувалася мова, територія, матеріальна й духовна культура українського народу, який відтоді виступає вже як етнокультурна спільність. Українська народність продовжувала розвиватися, і в XVI—XVII ст. вона почала переростати в націю. 

25. З’ясувати роль Галицько-Волинського князівства в історії України

Галицько-Волинське кзязівство на ціле століття продовжило існування державної організації і стало головним політичним центром для всієї України. Галицько-Волинська держава змогла подолати період поділів і зберегти тереторіальну єдність. Вона використала західні зразки в організаціїї держави, війська. Її культура розвивалась на основі синтезу давньоруських традицій та впливу західної культури. Галицько-Волинську державу слід розглядати як спадкоємця Київської Русі протягом майже півтораста наступних років. Це була перша держава, яка існувала лише на етнічних українських землях.

Історичне значення Галицько-Волинської держави: 1) Друга після Київської Русі велика держава на українських землях, яка продовжувала її культурні традиції; 2) Захистила від завоювання та асиміляції південну та західну гілки східних словян, сприяла їхній консолідації та усвідомленню власної самобутності; 3) Після занепаду Києва стала центром економічного і політичного життя, який забезпечував високий рівень розвитку українських земель; 4) Упродовж століття після монгольської навали забезпечувала безперервність розвитку традицій самостійного державного життя на українських землях; 5) Своєю орієнтацією на Захід сприяла поступовому подоланню однобічності візантійських культурних впливів і збільшенню можливостей поширення західноєвропейських культурних впливів.

26. Виявити внесок Русі у розвиток європейської цивілізації.

За роки свого існування Київська Русь займала важливе місце на мапі Європи:

• Русь була складовою частиною Європейського суспільства;

• Політична ланка Європи;

• Економічний розвиток та нарощування партнерства;

• Розвиток торгівлі через міжнародні шляхи;

• Вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва;

• Однією з найважливіших складових є захист Європи Руссю від татаро-монгольського іга.

27. Проаналізувати хід і наслідки монголо-татарської навали на Русі.

Монгольська держава (кін. XII – поч. XIII ст.) була сформована внаслідок політики Хана Тімучіна. У 1206 році його замінив Чингізхан.

У 1223 на р. Калці відбулася перша битва з руськими дружинами.

У 1237 році онук Чингізхана Батий за допомогою Золотої Орди наносить нищівний удар по Русі. Протягом 1237—1238 рр. були розгромлені війська рязанського і володимиро-суздальських князів. Північно-Східна Русь була спустошена.

Наслідки монголо-татарської навали:

• Зруйновані міста;

• Ремесло і торгівля прийшли у занепад.  Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до втрати спадкоємності в ремісництві, зникнення цілих його галузей (виробництво емалі, зерні, черні, різьби по каменю та ін.). Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі.;

• Великі демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення на півдні Русі.;

• Знищення значної частини феодальної еліти

Разом із тим, Східні Слов’яни не втратили етнічну самобутність.

Суть золотоординської навали як історичного явища полягає у формуванні та зміцненні стійкої системи залежності руських земель від завойовників. Золотоординська навала виявилася насамперед у трьох сферах: економічній (система податей та повинностей – данина, мито, плужне, підводне, корм, ловче та ін.); політичній (затвердження Ордою князів на столах та видача нею ярликів на управління землями); військовій (обов’язок слов’янських князівств делегувати своїх воїнів до монгольського війська та брати участь у його воєнних походах).