Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kontrolni_zapitannya_do_ekzamenu_z_istoriyi_Ukr...docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
242.3 Кб
Скачать

Успіх більшовицької партії пояснювався низкою обєктивних і субєктивних факторів.

Глибокий соціально-економічна і політична криза восени 1917 року, радикалізм низів сприяли перемозі ліворадикальних сил (хоча альтернатива зберігалася аж до розгону Установчих зборів).

Поряд з обєктивними умовами, що склалися в країні, перемозі більшовиків сприяла діяльність їх лідерів В. 1. Леніна та Л. Д. Троцького і в цілому та цілеспрямована робота, яку проводила партія із залучення на свій бік солдатів у тилу і на фронті, найбіднішого селянства в селі.

Висунуті більшовиками загальнодемократичні гасла - земля, світ, народовладдя - опинилися близькі масового суспільній свідомості, у той час, як Тимчасовий уряд остаточно втратив довіру народу. Радянська система і перші перетворення, багато з яких носили демократичний характер, стали важливим фактором, який забезпечив успіх більшовиків.

  1. Розкрити роль Михайла Грушевського як політика і державного діяча України.

Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934 pp.) – видатний український історик, публіцист, визначний політичний і державний діяч. Закінчивши Тіфліську гімназію та історико-філологічний факультет Київського університету, він очолив кафедру української історії Львівського університету.

Саме на Західній Україні розпочалося громадсько-політичне життя видатного науковця. У 1898-1913 pp. він очолив Наукове Товариство ім. Шевченка, проводив величезну роботу по реорганізації Товариства за зразком європейський академій наук, редагував «Записки НТШ». У Львові вийшов перший том монументальної праці історика «Історія України-Руси» (в 10-и томах). Тут Грушевський розпочав і свою політичну діяльність. Він став одним з засновників Української Національно-Демократичної партії.

Перебуваючи на початку XX ст. на Східній Україні, він продовжив свою політичну діяльність – став одним з організаторів і головою Товариства Українських поступовців, що об'єднало більшість українських політичних партій та національно-громадських організацій. У цей час Грушевським було видано ряд публіцистичних творів щодо «Українського питання», де знайшли своє відображення політичні устремління автора. Метою політичної боротьба Грушевського була демократична автономна Україна у складі перебудованої на федеративних засадах республіканської Росії.

  1. Проаналізувати громадську і державну діяльність Володимира Винниченка.

-громадсько-політична діяльність В. Винниченка розвивалася в напрямі радикальних, загалом прогресивних процесів перших десятиліть ХХ ст.;

- світоглядні позиції В. Винниченка виявилися суголосними демократичному спрямуванню суспільно-політичних доктрин свого часу;

- усе своє життя В. Винниченко прагнув поєднати проблеми соціального і національного визволення українства, що й зумовило сутність теоретичних шукань і еволюцію (поступове полівіння) його поглядів;

- політичні позиції В. Винниченка слід визнати за переважно реалістичні, хоч і небездоганні, не позбавлені певних прорахунків та недоліків;

- практична реалізація революційної стратегії і планів державотворення, - мабуть, найслабше місце В. Винниченка-політика, однак саме він виявився причетним до найважливіших, початкових, визначальних, доленосних рішень і кроків у повномасштабному відродженні нації, справляв визначальний вплив на процеси прогресивного поступу народу України на переломному історичному рубежі. І якщо йому насправді не поталанило довершити бодай якогось масштабного задуму (виняток - повалення режиму П.Скоропадського), розпочаті з його ініціативи і його власними організаційними зусиллями справи мали логічне продовження й сутнісне втілення у діях наступників та нащадків;

- особисті якості й потенції (різнобічні таланти та здібності) В.Винниченка виділили його в середовищі політичної еліти перших десятиліть ХХ століття, а вся його практична діяльність, реальний персональний внесок у розвиток суспільних процесів зумовили провідне місце серед покоління тогочасних революціонерів, політичних та державних діячів.

Найкращою даниною Великому Українцеві було б творче наслідування його подвижницького життєвого прикладу, наближення часу торжества ідеалів, про які він мріяв, до яких прагнув.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]