30. Дати політико-правову оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уній у контексті української історії.

У серпні 1385 року в Креві між Ягайлом і малопольськими панами підписано Кревську угоду, згідно з якою він зобов’язувався: 1) перейти на піддаство самому і перевести своїх братів, бояр і весь народ; 2) ужити всіх можливих заходів, щоб повернути втрачені Польщею та Литвою землі; 3) сплатити Вільгельмові 200 тисяч флоринів за порушений шлюбний договір; 4) повернути Польщі землі, забрані будь-ким; 5) звільнити полонених людей, «на вічні часи» прилучити литовські та руські землі до Корони Польської.

Грамоту підписав Ягайло з братами — Скиргайлом, Корибутом, Вітовтом і Лугвеном. У лютому 1386 року відбулися шлюб та коронування Яґайла, але й після того Яґайла вважали не королем, а лише чоловіком королеви, і по смерті Ядвіґи він одружився з іншою спадкоємницею польської корони, щоб зберегти свої права.

Складніші були взаємини Польщі з Литвою. Кревська угода ліквідувала Велике Литовсько-Руське князівство і зробила його частиною Польщі. Ядвіга зрозуміла Кревську угоду буквально: вона вимагала від Литви грошей, роздавала землі, а Ягайло призначив намісників-поляків до Вільно.

Окремі спроби відродити колишню владу Києва як центру хоча і були, але успіху не мали. Так, запрошені в 1433 р. князем Свидригайлом татари воювати з польсько-литовськими рядами благоразумно відмовилися. А в 1470 р. після смерті київського князя Симеона Олельковича ця посада залишалася незайнятою.

Проте Кревська унія була лише особистою спілкою, заснованою на шлюбі царюючих персон 2-х держав, зберігши автономію Литви і Польщі (при васальній залежності Литви). В той же час Люблінська унія цілком об'єднала ці держави.

Люблінська унія (1569 р.) мала за мету утворення Речі Посполитої:

а) причина — повна поразка Литви, завдана Росією на першому етапі Ливонської війни (1558—1583 г);

б) основа унії — Польща і Литва об'єдналися в єдину державу Річ Посполиту, на об'єднаній території встановлювалися єдиний державний устрій, загальна грошова система, єдиний сейм, суд, закони і т. п. за польським зразком; загальний польський король обирався і польськими, і литовськими феодалами; польські феодали могли мати землі в Литві, литовські — у Польщі; католицтво як пануюча релігія й ін.;

в) Польща середини XVI ст. була островом цивілізованого світу та внутрішньої солідарності на фоні кривавих релігійних конфліктів у Франції, Англії, Німеччини, кривавої оприччини в Росії та інквізиції в Іспанії;

г) значення унії: допомогла переможно завершити Ливонську війну, але різко посилила колонізацію українських, білоруських і литовських земель, класове та національно-колоніальне гноблення населення;

д) наслідки унії: захоплення українських земель місцевою, частково польською шляхтою, що поступово перетворювалися на значних землеробських магнатів (Вишневецкий, Острожський, Заславський, Калиновський тощо) та експлуатували українських селян; покріпачення селян — остаточно затверджено Литовським статутом 1588 р., за яким встановлювався 20-літній термін піймання швидких селян, шляхтичам давалося право самим встановлювати всі повинності селян, розпоряджатися селянським життям і селянським майном; полонізація української знаті, що приймала мову, традиції, віросповідання Польщі. Втративши смак до політики, українські магнати перетворилися на невідомих раніше польському товариству олігархів, що мають більше збройних сил і грошових ресурсів, ніж мала вища влада Речі Посполитої.