
- •1. Об’єкт, предмет, зміст пг.
- •2. Структура пг
- •3. Основні поняття і категорії пг
- •4. Пг і геополітика
- •5. Пг і геостратегія
- •6. Пг і геоекономіка
- •7. Зв’язки пг з ін. Науками
- •8. Функції пг
- •9. Періодизація розвитку пг
- •10. Зв’язки пг з ін. Науками
- •11. Розвиток пг ідей в Україні
- •24. Внесок с.Рудницького у розвиток пг і геополітики
- •25. Внесок г. Маккіндера у розвиток пг і геополітики
- •27. Внесок р.Челлєна у розвиток пг і геополітики
- •34. Внесок к.Ріттера у розвиток пг і геополітики
- •38. Протонауковий період розвитку пг
- •39. Французька пг
- •41. Квазінауковий період розвитку пг
- •42. Науковий період розвитку пг
- •43. Концептуальний аспект поняття геополітики
- •45. Культурно-психологічний аспект поняття геополітики
- •46. Реалістична традиція в геополітиці
- •47. Ідеалістична традиція в геополітиці
- •48. Геополітичні ідеї н.Маккіавеллі
- •49. Геополітичні ідеї а. Мегана
- •50. Геополітичні ідеї к. Гаусгофера
- •51. Геополітиичні ідеї к.Шмітта
- •52. Японські геополітичні ідеї
- •53. Особливості французької політичної думки
- •54. Розвиток іконографії держави
- •55. Геополітиичні ідеї і.Боумена
- •56. Геополітична модель "гартленд-римленд" н.Спайкмена
- •57. Геополітиичні ідеї с.Когена
- •58. Геополітиичні ідеї з.Бжезінського
- •59. Геополітиичні ідеї к.Грея
- •60. Геополітична доктрина Соколовського.
- •61. Геополітичні погляди «нових правих»
- •62. Геополітичні погляди «група Геродота»
- •63. Поняття про геополітичні коди
- •65. Геополітичні погляди п.Галлуа
- •66. Геополітичні погляди ф.Фукуями
- •68. «Промосковська» українська геополітична доктрина.
- •69. Західна українська геополітична доктрина.
- •70. Балтійсько-Чорноморська і Чорноморська українські геополітичні доктрини.
- •71. Російські політичні доктрини: Третього Риму і панславізму.
45. Культурно-психологічний аспект поняття геополітики
Культурно-психологічний аспект відображає відображає історичний досвід суб’єктів міжнародних відносин (імперії, народи…) які опираються на визначену ідеологію. Ідеологія – система поглядів на існуючий світ і принципи його побудови. Крім об’єктивних моментів існування держави повинна існувати держав ідеологія, яка б об’єднувала стан і дух народів, націй, який населяють простір визначених територій. Кожна держава повинна мати свою геополітичну доктрину.
46. Реалістична традиція в геополітиці
Основи реалістичної парадигми заклав Н.Макіавеллі. Концепція Макіавеллі була спрямована переважно на внутрішньодержавні проблеми, але її логіка та аргументація лягли в основу концепцій реалізму 50-60-х рр. ХХ ст. 50-60-ті рр. стають періодом розквіту реалізму, який оперує передусім поняттями «сила», «інтерес», «баланс сил» тощо. Теорія реалізму базується на теорії балансу сил. Ця теорія базується на елементарному здоровому глузді та розсудливості. У той чи ін. спосіб в полі цієї теорії формулюються концепції Т.Гоббса, М.Вебера, Н.Спайкмена. Найбільш класично положення реалізму сформовані в працях Г.Моргентау, який пояснював поведінку націй-держав через їх об’єктивні національні інтереси. Сформульовані Моргентау 6 принципів реалізму стали класичними:
1) залежності реальних процесів від об’єктивних закономірностей, вкорінених в людській натурі;
2) тотожності сили та інтересу і, відповідно, сприйняття міжнародної політики як процесу силового узгодження інтересів;
3) нестабільності інтересу та його змінності під впливом обставин;
4) незастосовуваності моралі в її абстрактному розумінні до дій держав та нетотожності моралі індивіда і держави;
5) невідповідності моральних прагнень окремої нації з моральними законами, які управляють світом;
6) автономності зовнішньої політики від ін. сфер міжнародних відносин.
Найбільш тісні зв’язки з реалізмом має геополітика. Геополітики, як і реалісти вважають міжнародні відносини похідними від силового узгодження інтересів, однак на відміну від них, розглядають силу у реальному географічному просторі.
47. Ідеалістична традиція в геополітиці
У середні віки з’являються усе більше цілісних концепцій суто ідеалістичного характеру, в основному метою яких є проблема…….. шляхом створення єдиної монархії в Європі або ж конгресу чи Ради монархів.
У 20-30-х рр. знову починає домінувати ідеалізм, який є швидше світоглядною основою, ніж якоюсь цілісною парадигмою. Йшлося про загальнонаукові засади дослідження міжнародних відносин і університетах США та Європи, які відображали погляди інтелектуалів та ідеалістів, котрі групувались навколо поглядів тодішнього президента США Вільсона стосовно світового порядку, Ліги націй та проблем війни і миру. У 30-х рр. формуються концепції Діккенсона та Анжела, які зрештою, лише розвивають положення Канта про всезагальний громадський стан та торгово-економічну взаємозалежність як тривалу основу мирного співіснування розвинених держав світу. Криза ідеалізму наступила після ІІ світової війни через явну неадекватність міжнародної реальності поглядам ідеалістів.