7. Зв’язки пг з ін. Науками

Зв'язок ПГ з ін. науками багатосторонній. Виходячи з уявлень про двобічність ПГ, яка є водночас, як географічною, так і політичною наукою, вона має тісні зв’язки як із системою географічних наук, так із системою політичних наук. У с-мі геогр. наук вона є складовою частиною СЕГ, але водночас ця наука є синтетичною, що синтезує висновки географії господарства, населення, культури, ін. сусп. наук та політизую всю суспільну географію. В системі політичних наук вона має тісні зв’язки з політологією, міжнародним правом, наукою про міжнародні відносини, адміністративним правом і вносить у регіональні та та порівняльні аспекти цих наук потужний географічний контекст. Пов’язана ПГ також з історією, економікою, особливо з міжнародно-економіними дослідженнями та наукою про розміщення продуктивних сил, етнографією, релігієзнавством та ін.

8. Функції пг

ПГ, як і кожна суспільствознавча наукова дисципліна у процесі свого розвитку і функціонування виконує 4 головні функції:

1. фундаментально-теоретичну, яка полягає в тому, що ПГ розкриває суттєві змістові сторони (властивості, відношення, структуру) об’єктів і процесів, які вона досліджує. Це здійснюється багатьма шляхами. Насамперед за допомогою формування понятійно-термінологічних політико-географічних систем, виявлення законів і закономірностей розвитку, структури і функціонування цих систем, обґрунтування чинників, які визначають їх сутнісні риси, розвитку політико-географічних концепцій і теорій…

2. політики-прикладна (конструктивна) – це передусім застосування принципів і положень, наукових висновків і теорем у суспільній практиці.

3. пізнавально-освітня (навчально-просвітня) – полягає в тому, що вона дає інформацію про глобальні, загальнодержавні і регіональні політичні явища і процеси, їх динаміку і геопросторову організацію, тобто розширює і поглиблює географічний кругозір людей. Особливо активно ця функція здійснюється шляхом вивчення суспільної, в т. ч. і ПГ, у загальноосвітній школі, гімназіях. коледжах і училищах, де вивчається географія.

4. виховна функція, дає змогу за допомогою засвоєння ПГ знань формувати гуманістичний світогляд людей, патріотичні переконання, повагу до ін.. народів, своєї Батьківщини.

9. Періодизація розвитку пг

У своєму розвитку ПГ пройшла декілька стадій-періодів, кожен з яких має свої особливості, що відображають загальний стан наукових досліджень в окремі епохи і процеси внутрішнього саморозвитку географії як науки.

ПРОТОНАУКОВИЙ період тягнеться з Давньої Греції (5 ст. до н.е. ) і закінчується кінцем 19 ст. Тут ПГ розвив. не як окрема наукова дисципліна, просто ПГ явища пояснювались різними чинниками в середині науки в цілому чи географії загалом. Представниками цього періоду є : Гіппократ, Платон, Арістотель, Страбон, Ібн-Гальдун, Боден, Монтеск’є, Гердер, Ріттер, Кант.

КВАЗІНАУКОВИЙ період започаткований наприкінці 19 ст. Ратцелем, а далі розвинений Челлєном, Гаусгофером, Маккіндером. Закінчився після ІІ світової війни. Тут ПГ трансформується в геополітику. Після ІІ світової війни ПГ розвивалась у США. ЇЇ представником був Гартшорн, який вивів ПГ дійсно на на наукову основу дослідження.

Сучасний НАУКОВИЙ період характеризується видавництвом часописів, періодичних збірників статей, альманахів, словників на геополітичну тему.