
- •1. Об’єкт, предмет, зміст пг.
- •2. Структура пг
- •3. Основні поняття і категорії пг
- •4. Пг і геополітика
- •5. Пг і геостратегія
- •6. Пг і геоекономіка
- •7. Зв’язки пг з ін. Науками
- •8. Функції пг
- •9. Періодизація розвитку пг
- •10. Зв’язки пг з ін. Науками
- •11. Розвиток пг ідей в Україні
- •24. Внесок с.Рудницького у розвиток пг і геополітики
- •25. Внесок г. Маккіндера у розвиток пг і геополітики
- •27. Внесок р.Челлєна у розвиток пг і геополітики
- •34. Внесок к.Ріттера у розвиток пг і геополітики
- •38. Протонауковий період розвитку пг
- •39. Французька пг
- •41. Квазінауковий період розвитку пг
- •42. Науковий період розвитку пг
- •43. Концептуальний аспект поняття геополітики
- •45. Культурно-психологічний аспект поняття геополітики
- •46. Реалістична традиція в геополітиці
- •47. Ідеалістична традиція в геополітиці
- •48. Геополітичні ідеї н.Маккіавеллі
- •49. Геополітичні ідеї а. Мегана
- •50. Геополітичні ідеї к. Гаусгофера
- •51. Геополітиичні ідеї к.Шмітта
- •52. Японські геополітичні ідеї
- •53. Особливості французької політичної думки
- •54. Розвиток іконографії держави
- •55. Геополітиичні ідеї і.Боумена
- •56. Геополітична модель "гартленд-римленд" н.Спайкмена
- •57. Геополітиичні ідеї с.Когена
- •58. Геополітиичні ідеї з.Бжезінського
- •59. Геополітиичні ідеї к.Грея
- •60. Геополітична доктрина Соколовського.
- •61. Геополітичні погляди «нових правих»
- •62. Геополітичні погляди «група Геродота»
- •63. Поняття про геополітичні коди
- •65. Геополітичні погляди п.Галлуа
- •66. Геополітичні погляди ф.Фукуями
- •68. «Промосковська» українська геополітична доктрина.
- •69. Західна українська геополітична доктрина.
- •70. Балтійсько-Чорноморська і Чорноморська українські геополітичні доктрини.
- •71. Російські політичні доктрини: Третього Риму і панславізму.
63. Поняття про геополітичні коди
Формування напрямку зовнішньої стратегії держави має узгоджуватись із геополітичним кодом. Геополітичний код, як зазначають Колосов і Мироненко, являється сукупністю стратегічних уявлень, яке формує уряд, про ін. держави при розробці своєї зовнішньої політики. Ці коди є зібранням законів, що містять визначення державних інтересів, ідентифікацію зовнішніх загроз цим інтересам, можливі варіанти регулювання та їх обґрунтування. Не зважаючи на те, що кожна держава вибудовує власний код, вони можуть перекликатися, взаємодіяти і природно заходити в суперечку один з одним. Залежно від геополітичного становища держави може мати місцевий, регіональний. глобальний геополітичний код або їх поєднання.
65. Геополітичні погляди п.Галлуа
П.Галлуа – французький військовий теоретик і стратег. Його найвідоміша праця «Стратегія в ядерне століття». У своїх військово-стратегічних і геополітичних положеннях Галлуа виходив із доктрини «стримування комунізму», суть якої полягала в недопущені росту геополітичного впливу комуністичних ідей і СРСР шляхом оточення території соціалістичного табору військовими базами, боротьби з комуністичними партіями в комуністичних країнах. Галлуа відзначив, що поява ядерної зброї і вирішення її доставки за допомогою авіації та ракет, корінним чином змінює відношення політики до війни. Держава, яка кинула виклик ін. державі, ризикує втратити за кілька годин все, що створене нею до цього, і опинитись відкинутою на декілька десятиліть назад, навіть якщо вона володіє чудовими військовими потужностями. Це робить відносини між різними державами, які володіють ядерною зброєю, рівноправними, дає можливість стримувати устремління могутніх геополітичних держав. Характерною рисою нової політики стримування, на думку Галлуа, є виробництво двох величин: кількість бойових засобів удару у відповідь та рішучість нації його використати. Ці величини - ударний ракетно-ядерний потенціал і тверду національну волю – Галлуа називає законами стримування. У своїй праці «Геополітика. Способи ведення» Галлуа виділяє нові проблеми, не досліджувані класичною геополітикою. Серед них – ті явища в політиці, які мають вплив на прийняття важливих геополітичних рішень і підвищення ролі ЗМІ. В історичному плані Галлуа розділив еволюцію геополітичної думки на три етапи: І – протогеополітики (від первісних общин до 18 ст), ІІ – до ХХ ст. ІІІ – сучасний. На останньому етапі з’явилась необхідність розробки світової геополітики , спрямованої на збереження природи і цивілізації. Цей період можна назвати етапом конфронтаційної геополітики.
66. Геополітичні погляди ф.Фукуями
Ф. Фукуя́ма — впливовий американський філософ, політичний економіст і публіцист. Висуваючи свою версію "кінця історії", Ф. Фукуяма оговорюється: лібералізм переміг поки тільки в сфері ідей, свідомості; в реальному, матеріальному світі до перемоги ще далеко. Однак він упевнений, що саме цей, ідеальний світ і визначить в кінцевому рахунку світ матеріальний. Він навіть вважає, що для кінця історії немає необхідності, щоб ліберальними були всі суспільства. Цілком достатньо, щоб були забуті ідеологічні претензії на інші, більш високі форми гуртожитку.
Ф. Фукуяма говорить про важливий дефект суспільства ринкової економіки - його бездуховності. Він визнає, що багато хто, особливо релігійно налаштовані люди, "глибоко нещасні від духовної порожнечі ліберальних споживчих товариств". Але з цього не слід ні те, що релігія може стати перспективою постліберального розвитку, ні те, що цей дефект лібералізму усунемо політичними засобами.
Оцінюючи внесок Ф. Фукуями у розвиток сучасної політичної науки слід відзначити, що з його іменем пов'язана зміна парадигми в політико-соціальних дослідженнях, саме він охарактеризував проблематику комуністичного суспільства і неможливість його існування у Радянському союзі. Саме він ще в далеких 90-тих попереджав про небезпеку для Америки від терористів, які у 2003 р. підтвердили його побоювання.
Автор не є послідовним прихильником якої-небудь однієї філософської й соціологічної школи. Він поєднує декілька течій для створення однієї - найкращої. Його статті є завжди актуальними, відповідають тематиці сучасних політичних, соціальних і навіть екологічних проблем.
Загальний висновок Френсіса Фукуями песимістичний - кінець історії сумний. Боротьба за визнання, готовність ризикувати життям заради чисто абстрактної мети, ідеологічна боротьба, що вимагає відваги, уяви та ідеалізму, - замість всього цього - економічний розрахунок, нескінченні технічні проблеми, турбота про екологію та задоволення витончених запитів споживача. У постісторичний період немає ні мистецтва, ні філософії; є лише ретельно оберігаємий музей людської історії.