55. Геополітиичні ідеї і.Боумена

Основна праця «Новий світ» (1921 р.). Книга написана під впливом 14 пунктів Вільсона. Це нова в геополітиці ідея. Його головні ідеї:

- відмова США від концепції ізоляційності;

- віддаленість від «театру» дій.

56. Геополітична модель "гартленд-римленд" н.Спайкмена

Н.Спайкмен вважав, що запорукою світового панування є внутрішній півмісяць (Римленд), а не осьовий ареал (Гартленд). Таким чином, той хто домінує над Римлендом, домінує над Євразією; хто домінує над Євразією, той тримає долю світу у власних руках. Римленд – Зх і Центр Європа, Близький Схід, Аравійський п-ів, Туреччина, Іран, Афганістан, Тибет, Китай, Сх. Сибір, Індійський та Бірмано-Сіамський п-ів – має перебувати під «інтегрованим контролем» США. Новим елементом геополітичної картини світу вважає серединний океан. Зх Європа і Сх. узбережжя США формують Атлантичне співтовариство, перетворюючи північ Атлантики у «внутрішнє море» найрозвинутішої в усіх відношеннях зх. цивілізації.

57. Геополітиичні ідеї с.Когена

Автор моделі геостратегічних сфер та геостратегічних регіонів. Виокремив морську і євразійську геостратегічні сфери і з незалежні утворення: Пд.Азія, Сер.Схід і Центр-Сх Європа як регіон-ворота. Важливим процесом вважав регіональну інтеграцію, що охоплює всі геополітичні регіони. Говорить, що ті регіони, у межах яких знаходяться світові супердержави, визначатимуть рівновагу і подальший розвиток світової геополітичної системи. Виділив 5 рівнів світової моделі геополітичних регіонів:

1.геостратегічні сфери (морську і євразійську),

2. геостратегічні регіони (зах. Європа, Азія і Океанія),

3. держави 1-го порядку і їх сировинні ядра,

4. держави 2-го порядку,

5. субрегіональні території.

58. Геополітиичні ідеї з.Бжезінського

Концепція «Великої шахівниці» викладена З. Бжезінським у книзі «Велика шахівниця: головні цілі американської політики». «Велика шахівниця» за З.Бжезінським – це євразійський континент з його державно-національним, історико-культурним і релігійним розмаїттям. Бжезінський базує свою геостратегічну позицію на світовому домінуванні США після розвалу комуністичної системи. Він вводить «шахові» поняття: геостратегічних гравців і геостратегічних осей. Геостратегічні гравці – це держави, що мають спроможність і національну волю застосувати силу чи вплив поза своїми кордонами з тією метою, аби замінити – відповідно до інтересів Америки – наявний геополітичний стан справ. Геополітичні осі – це держави, чия важливість походить не з їхньої сили і мотивації, а радше з уразливого розташування та з наслідків їхніх потенційно несприятливих умов для поведінки геостратегічних гравців. Автор доктрини визначає на політичній карті Євразії, як мінімум, 5 головних стратегічних гравців (Франція, Німеччина, Росія, Китай та Індія) та 5 осей (Україна, Азербайджан, Пд. Корея, Туреччина та Іран). На думку Бжезінського, Україна є новим і важливим простором на Євразійській щахівниці, є геополітичною віссю, тому що саме її існування як незалежної держави допомагає трансформувати і саму Росію. Загалом у руслі геостратегічної концепції Бжезінського розроблено сучасну геополітику США.