3. Методи дослідження

Цей підрозділ присвячено тому, які методи дослідження ми використовували під час написання курсової роботи. Взагалі, термін «метод» походить від грецького metodos, що означає «шлях дослідження, теорія, вчення». Метод – це засіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання; сукупність прийомів або операцій практичного чи теоретичного засвоєння (пізнання) дійсності [23,213].

Історичний метод – дає змогу дослідити виникнення, формування та розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей. Такий метод ми використали у підрозділі 1.2., де дослідили виникнення, формування та розвиток поняття «планування» у хронологічній послідовності з метою виявлення закономірностей, внутрішніх та зовнішніх зв’язків його поряд з іншими поняттями процесу управління.

Порівняння – метод наукового пізнання, за допомогою якого робиться висновок про подібність чи відмінність об'єктів пізнання. За допомогою цього методу ми встановили схожість і відмінність процесів, характеристик планування в загальній теорії управління та плануванні в організації сфери освіти [17, 88].

Метод аналізу – метод наукового пізнання, який представляє собою уявне розчленування явища на складові елементи з метою вивчення його структури, окремих ознак, властивостей, зв'язків і відносин. Метод аналізу був використаний для написання підрозділів 1.2 та 2.2., який дав можливість проникнути в сутність, зміст поняття «планування» та виявити його головні ознаки [17, 96].

Метод синтезу – метод наукового пізнання, який представляє собою уявне з’єднання складових сторін, елементів, властивостей, зв’язку предмета, розчленованих в результаті аналізу, та вивчення функції явища як єдиного цілого [17, 97]. Його ми використовували для написання пункту 2.2., для з’ясування зв’язку між властивостями та елементами планування.

Метод індукції – це процес дослідного вивчення явищ, під час якого здійснюється перехід від окремих фактів до загальних положень, окремі факти неначе виводять до загального положення. Метод індукції ми використали для написання висновку курсової роботи, в якому представляються знання про весь науковий матеріал функцій планування, одержаний в результаті дослідження окремих елементів цього поняття [17, 99].

Аналогія – це метод, відповідно до якого на підставі подібності предметів за одними ознаками робиться висновок про їх подібність за іншими ознаками. Його ми використали для вивчення властивостей, ознак, зв’язків функції планування і явищ реальної дійсності управління[17, 103].

Метод сходження від абстрактного до конкретного – метод наукового дослідження, який виражає рух до теоретичної думки до все більш повного, всебічного і цілісного відтворення явища. Він характеризує спрямованість науково-дослідного процесу в цілому, тобто рух думки від менш змістовного до більш змістовного знання [17, 122]. Метод сходження від абстрактного до конкретного ми застосували при написанні визначення основних понять дослідження програми розвитку підприємств, де програма розвитку описується за допомогою багатьох понять, суджень та визначень.

Отже, в даному підрозділі ми описали, які методи наукового дослідження ми використали для підготовки курсової роботи, зокрема це такі методи як: порівняння, метод аналізу, метод синтезу, метод індукції, аналогії, системний метод, історичний метод та метод сходження від абстрактного до конкретного.