8 Облік субординованих кредитів та операцій з дисконту векселів

Субординований кредит — це кредит, за котрим передбачено, що в разі ліквідації позичальника, сплата цього кредиту буде проводитися в останню чергу серед інших кредиторів, тобто після того як будуть задоволені вимоги усіх інших кредиторів, але до задоволення вимог акціонерів. Субординований кредит, якщо він не оформлений у вигляді боргових цінних паперів, обліковується як звичайний довгостроковий інвестиційний кредит, але він має певні особливості. Виплата процентів за таким кредитом може бути призупинена (якщо це зазначено в угоді) у разі: - введення режиму санації позичальника; - відсутності позитивного фінансового результату у позичальника за відповідний період; - за ініціативою позичальника. Такі кредити, як правило, є довгостроковими або не мають визначеного строку (безстрокові). У разі безстрокового кредиту в угоді зазначається, що погашення може здійснюватись лише за ініціативою позичальника. Процентна ставка за субординованими кредитами може бути фіксованою або плаваючою (в тому числі змішана, частина якої залежить від прибутку, а решта — фіксована). Видача, погашення та нарахування процентів за субординованими кредитами обліковуються аналогічно методам обліку інших кредитів. Якщо процентна ставка за кредитом складається з фіксованої та плаваючої частини, то процентні платежі за фіксованою ставкою нараховуються у звичайному порядку безперервно; частина процентних платежів за субординованим кредитом, що залежить від результатів діяльності позичальника, нараховується лише в разі отримання відповідних підтверджуючих документів (наприклад, річного звіту, затвердженого зборами акціонерів).

Видача кредиту: Д-т 1524 (2074) на суму основного боргу К-т 2600 (1200) на суму основного боргу.

Нарахування процентів: Д-т 2078 на суму процентів К-т 6017 (6027) на суму процентів.

Отримання процентів: Д-т 2600 (1200) на суму процентів К-т 2078 на суму процентів.

9 Порядок балансового обліку позабалансових кредитних операцій

Кредит починає існувати як актив з того часу, коли банк взяв на себе безвідкличне зобов’язання з кредитування клієнта (контрагента). У разі, коли дата операції (дата укладення контракту) і дата перерахування коштів клієнту не збігаються, тобто виникає розрив між цими двома операціями, банк відображає поза балансом факт виникнення зобов’язання. Отже, поза балансом обліковуються майбутні активні операції банку. Їх вплив на активи залежить від виконання певних умов. Зобов’язання вважаються безвідкличними, виконання яких у разі настання цих умов є обов’язковим (винятком можуть бути лише форс-мажорні обставини). До кредитних операцій, що обліковуються позабалансом, належать: - гарантії, тобто не що інше як умовні зобов’язання, імовірність виконання яких залежить від платоспроможності та фінансового стану контрагента. До них належать надані акцепти та індосаменти, підтверджені безвідкличні акредитиви; - тверді зобов’язання з кредитування, за якими банк повинен виплатити або авансувати грошові кошти у разі прийнятого контрагентом рішення скористатися ними. До них належать невикористані кредитні лінії, залишок за овердрафтом, непокриті акредитиви. Позабалансові зобов’язання, які виникають як наслідок укладених контрактів, обліковуються за розділами 90—95 класу 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків. За відповідними рахунками цих розділів обліковуються також умовні виплати, точна сума яких буде визначена при фактичному виконанні певних умов або настанні подій. Їх умовність буде змінена на зобов’язання, тільки-но вони стануть імовірними. До настання цього вони не мають характеру кредитного ризику (наприклад, виплати штрафів, що знаходяться на стадії судового розгляду). Тому банки мають оцінювати ризик відтоку коштів та створювати резерви за цими ризиками та платежами. Комісійна винагорода, яку отримують банки при здійсненні позабалансових кредитних операцій, прирівнюється до процентної, а отже, обліковується за відповідними рахунками 609 групи Пла- ну рахунків. Як гарантії, так і умовні зобов’язання виникають того дня, коли банк підтверджує, що зобов’язання контрагентом перед третьою стороною будуть виконані. Саме тому такі операції кла- сифікуються як гарантійні і означають, що в разі неплатоспроможності контрагента (або за будь-яких інших подібних обставин) банк, як гарант, погасить усі зобов’язання контрагента перед третьою стороною. До гарантійних операцій належать поручительства, операції акцепту платіжних документів, авалювання векселів, індосаменту, боргових цінних паперів, підтвердження безвідкличних акредитивів. Контргарантії стосуються отриманих гарантій і обліковуються за окремим позабалансовим рахунком 9015 «Контргарантії, що отримані від банків». За умови наявності під оплачену гарантію контргарантії, за якою можливо отримати компенсацію (наприклад, контргарантія від першокласного банку), банку доцільно обліковувати кошти, що сплачені за наданою гарантією за рахунками сумнівної заборгованості за виплаченими гарантіями. Банк, який видав контргарантію, визнає за своїм обліком факт сумнівного кредиту.

Невикористані позабалансові зобов’язання можуть списуватися з обліку в разі: - отримання клієнтом кредиту в межах відкритої кредитної лінії;

- використання можливостей овердрафту;

-виплати банком коштів у погашення виданої гарантії.

10 Облік сумнівних кредитів та резервів під кредитні ризики Облік збільшення та зменшення суми резервів проводиться за такими рахунками: 7701- Відрахування резервів під заборгованість інших банків 7702- Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам Комерційні банки створюють резерви для відшкодування можливих втрат за основним боргом (без процентів та комісій) за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах за винятком бюджетних кредитів, а також кредитів між установами в системі одного комерційного банку. Обсяг резервів визначається відповідно до загальної кредитної заборгованості за кожною групою кредитів, класифікованих за ступенем ризику з урахуванням коефіцієнтів ризику та щокварталу уточнюється. Для нарахування резервів комерційний банк проводить оцінювання кредитної заборгованості. До уваги береться: - фінансовий стан позичальника; - платіжна дисципліна при погашенні основної суми боргу та процентів за кредитом. У розрахунок розміру резерву за кредитами, наданими під заставу державних цінних паперів, включається вартість застави, визначеної договором застави, але не більш як реальна (ринкова) вартість. Ураховуючи зміни кон’юнктури ринку, комерційний банк зобов’язаний щоквартально, а також у разі кожної пролонгації кредитного договору проводити перегляд вартості заставленого Отже, резерв під кредитні ризики розподіляється на резерв під стандартну заборгованість та резерв під нестандартну заборгованість за кредитами (кредити під контролем, субстандартні, а також безнадійні, сумнівні кредити). Резерв формується у валюті, в якій враховується заборгованість у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня (%) резерву. Резерв як під стандартну, так і під нестандартну заборгованість формується щокварталу. Резерв формується головним банком та його філіями. Резерви поділяються на такі: - спеціальні резерви, які створюються для відшкодування можливих збитків за кредитами, дебіторською заборгованістю банків та іншими активами; - загальні резерви — створюються для відшкодування можливих непередбачених ризиків. Спеціальні резерви обліковуються на контрактивних рахунках: - Групи 159 — балансові рахунки: 1590 «Резерви під нестандартну заборгованість інших банків»; 1591 «Резерви під стандартну заборгованість інших банків». Названі рахунки є контрактивними до рахунків розділу 15 «Кошти в інших банках». - Групи 240 — балансові рахунки: 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам»; 2401 «Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам». Ці рахунки є контрактивними до рахунків розділів 20 «Кредити, які надані суб’єктам господарської діяльності», 21 «Кредити, які надані органам загального державного управління», 22 «Кредити, які надані фізичним особам». У фінансовому обліку відрахування до резерву у повному обсязі визнається витратною статтею. Відрахування до резервів супроводжується відповідними бухгалтерськими проведеннями: а)Д-7701- Відрахування у резерв під заборгованість інших банків К-1590- Резерви під нестандартну заборгованість інших банків К-1591- Резерви під стандартну заборгованість інших банків

б)Д-7702-Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам К-2400- Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам

11.Поняття валютних операцій та їх класифікація Валютні операції - це угоди, пов'язані з купівлею-продажем валюти і платіжних документів в іноземній валюті, з використанням їх як платіжних та розрахункових засобів у міжнародних відносинах.

Існують різні види валютних операцій (табл. 15.2). Їх класифікація базується на тому, що іноземна валюта може використовуватися як об'єкт (специфічний товар), так і відповідний інструмент, зокрема платіжний, розрахунковий, кредитний тощо, для обслуговування різних економічних операцій, у т. ч. торгових та неторгових.

Основні види валютних операцій Депозитні-Короткострокові (від 1 дня до 1 року) операції з розміщення грошових коштів в іноземних валютах під визначений відсоток з метою одержання прибутку Конверсійні-Операції між агентами валютного ринку з обміну визначеної кількості валют однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату Арбітражні-Операції, орієнтовані на отримання прибутку через різницю валютних курсів або відсоткових ставок Спот-Поточні конверсійні операції, що передбачають поставку валют на 2-й робочий день з дня укладання угоди

Форвардні-Операції з обміну валюти за узгодженим курсом

Ф'ючерсні-Термінові операції, що передбачають торгівлю стандартними контрактами, в яких регламентовані сума, метод розрахунку і термін

Опціонні-Передбачають право купити чи: продати валюту в майбутньому за курсом зафіксованим на час укладання угоди, але з незафіксованою датою поставки валюти протягом визначеного періоду

Своп-Операції, що поєднують купівлю-продаж на умовах термінової поставки з одночасною контругодою на визначений термін з тими ж валютами12

12 Характеристика рахунків для запису валютної позиції Зв’язок між операціями в іноземній та національній валютах здійснюється за допомогою рахунків:

3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів; 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів. Обидва рахунки є активно-пасивними і, як уже зазначалося, технічними. Зауважимо, що рахунок 3800 відкривається за кодами валют в іноземній валюті та у гривнях, а рахунок 3801 — лише у гривнях, аналітичний облік ведеться за видами валют. Загальновідомі кілька способів перерахунку валютної позиції в національну валюту України — гривню. Обрання способу перерахунку залежить від типу обмінної операції і здійснюється за такими курсами (на вимогу Національного банку України): - за ринковим — у разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривню; - за офіційним — під час обліку доходів та витрат, отрима- них і сплачених в іноземній валюті, внесків до статутного фон- ду в іноземній валюті, на дату підписання установчого дого- вору, купівлі-продажу основних засобів та товарно-матеріаль- них цінностей за іноземну валюту на дату оформлення митної декларації. Метод перший. За операціями з купівлі-продажу валюти за гривні. 1. У разі зарахування купленої валюти: Д-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках К-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів. 2. Під час списання проданої валюти: Д-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів К-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках. Одночасно за рахунками здійснюються проведення щодо руху гривні. 1. На сплачену суму гривні за ринковим курсом: Д-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів К-т 1200 Кореспондентський рахунок в Національному банку України. 2. На отриману суму національної валюти (гривні) за ринковим курсом: Д-т 1200 Кореспондентський рахунок в Національному банку України К-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів. Метод другий. За операціями банку з придбання однієї іноземної валюти за іншу: 1. Зарахування придбаної валюти: Д-т 1500.1К-т 3800.1. 2. Списання проданої валюти:Д-т 3800.2 К-т 1500.2. 3. Гривневий еквівалент проданої іноземної валюти за офіційним курсом: Д-т 3801.1 К-т 3801.2. Результати за проведеними операціями з іноземною валютою обліковуються за рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами». За рахунком обліковуються результати переоцінювання всіх валютних рахунків балансу, відкритої валютної позиції банку та підсумкові результати торговельних операцій, що виконані за день.

Отже, з’ясовано, як саме банк дістає змогу зіставляти операції, здійснені в різних іноземних валютах з еквівалентом у гривнях. Для обчислення, скажімо, відкритої валютної позиції не потрібно підсумовувати всі активні та пасивні рахунки в іноземній валюті.