5 Облік операцій за овердрафтом

Овердрафт — короткостроковий кредит, який надається клієнту понад його залишок на поточному рахунку в банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. Овердрафт являє собою кредитну лінію (можливість негайного отримання кредиту), погоджену банком, якою контрагент може скористатися з допомогою свого поточного рахунку. Наприкінці операційного дня за фактом овердрафту, сума дебетового залишку переноситься на відповідні рахунки: 1520 овердрафт за кореспондентськими рахунками інших банків; 1620 овердрафт за кореспондентськими рахунками, які відкриті в інших банках; 2000 рахунки суб’єктів господарської діяльності за овердрафтом; 2200 рахунки за овердрафтом фізичних осіб.

Отже, в банку виконується таке бухгалтерське проведення: Д-т Рахунки за овердрафтом К-т Кореспондентський рахунок банку або поточний рахунок контрагента.

Зрозуміло, що наприкінці наступного дня за рахунком (банку — кореспондентського; контрагента — поточного) ситуація може змінитися за результатами проведених розрахункових операцій.

У разі поповнення коштів на рахунку, що спричиниться до кредитового сальдо, відповідна сума спрямовується на погашення овердрафту, що в обліку супроводжується записом:

Д-т Кореспондентський рахунок банку (поточний рахунок контрагента) К-т Рахунок за овердрафтом. Сума за рахунками овердрафту, що залишилася непокритою у разі недостатності коштів, переноситься на наступний день. Якщо ж дебетовий залишок за кореспондентським рахунком (поточним рахунком) збільшиться, то на відповідну суму збільшаться й записи за рахунками овердрафту: Д-т Рахунки овердрафту; К-т Кореспондентський рахунок банку (поточний рахунок контрагента).

Проценти за овердрафтом нараховуються щоденно або щомісяця згідно з обліковою політикою, прийнятою банком. Для розрахунку процентів при помісячному їх нарахуванні може застосовуватись метод процентного числа або звичайний метод.

Сплачуються проценти з поточного рахунку контрагента (кореспондентського рахунку банку) у терміни, що передбачені угодою.

6 Облік операцій репо

Економічна суть операції репо полягає в тому, що це є кредитна операція, здійснювана під заставу цінних паперів. За операцією репо фінансові ризики та вигоди від володіння цінними паперами залишаються у продавця, а отже, не переходять до банку, який придбав цінні папери з умовою їх зворотного продажу. При здійсненні операції репо банк-покупець отримує винагороду у вигляді обумовленого процента або різниці від продажу цінних паперів за ціною вищою, ніж ціна купівлі. При проведенні операцій репо в комерційних банках розрізняють два їх типи: - операція прямого репо — продаж цінних паперів банку з умовою їх викупу в покупця; - операція зворотного репо — купівля комерційним банком цінних паперів з умовою їх подальшого продажу продавцю.

За термінами здійснення операції репо поділяються на безстрокові (до запитання), строкові та овернайт.

Цінні папери, які придбані за операціями зворотного репо, обліковуються за відповідними рахунками балансу на дату здійснення платежу в сумі фактично наданих коштів:

1311 (пасивний) Кошти, які отримані від НБУ за операціями репо;

1522 (активний) Кошти, які надані іншими банками за операціями репо;

1622 (пасивний) Кошти, які отримані від інших банків за операціями репо;

2010 (активний) Кошти, які надані суб’єктам господарської діяльності за операціями репо;

2611 (пасивний) Кошти, які отримані від суб’єктів господарської діяльності за операціями репо.

При підписанні угоди до дати розрахунку зобов’язання за операціями зворотного репо обліковуються на позабалансових рахунках:

9100 (активний) Зобов’язання з кредитування, які надані банком;

9110 (пасивний) Зобов’язання з кредитування, які отримані від банків;

9129 (активний) Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам.

У кореспонденції з контррахунком

9900. тррахунок для рахунків розділів 90—95 класу 9 Плану рахунків.

7/Облік факторингових операцій Факторинг — кредитна операція, за якою банк купує у клієнта право на стягнення його дебіторської заборгованості. У факторинговій операції здебільшого беруть участь три сторони:- дебітор — покупець товарів чи послуг клієнта; - клієнт, котрий продає банку свою дебіторську заборгованість; - банк, що купує дебіторську заборгованість клієнта і надає додаткові послуги за цією факторинговою операцією.

Під час проведення факторингових операцій банк отримує винагороду у вигляді комісії I процентного доходу Куплена дебіторська заборгованість являє собою зобов’язання банку щодо оплати ним дебіторської заборгованості клієнта. Тому на дату укладення факторингової угоди відповідні зобов’язання обліковуються за номінальною вартістю поза балансом як надані клієнтові зобов’язання з кредитування, що супроводжується таким бухгалтерським проведенням: Д-т 9100 Зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам К-т 9900 Контррахунок. Здебільшого в разі проведення факторингової операції банк надає клієнтові аванс щодо купленої дебіторської заборгованості. Авансовий платіж здійснюється банком у вигляді фіксованого процента або у розмірі всієї суми дебіторської заборгованості. На дату, коли кошти перераховуються на рахунок клієнта, здійснюється таке бухгалтерське проведення: Д-т 2030 Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями К-т Поточний рахунок клієнта, кореспондентський рахунок. Одночасно сума авансу відображається позабалансом як зменшення зобов’язань банку перед клієнтом: Д-т 9900 Контррахунок К-т 9100 Зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам.

Платежі, одержані банком від дебітора в рахунок оплати дебіторської заборгованості, відображаються за кредитом рахунку за факторинговими операціями як зменшення залишку несплаченої дебіторської заборгованості: Д-т 2600, 1200 Поточний рахунок дебітора, кореспондентський рахунок К-т 2030 Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями.

Платежі, одержані від дебітора, але ще не проведені банком, слід відображати за транзитним рахунком: Д-т 1200, 2600 Кореспондентський рахунок, поточний рахунок клієнта К-т 3739 Транзитний рахунок за іншими розрахунками. Після того як платіж буде проведено, відповідна сума переноситься на рахунок факторингових операцій: Д-т 3739 Транзитний рахунок за іншими розрахунками К-т 2030 Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями.

На дату розрахунків, яку зазначено у факторинговій угоді, банк здійснює оплату купленої дебіторської заборгованості і перерахування коштів на поточний рахунок клієнта або на кореспондентський рахунок. Ця операція супроводжується таким бухгалтерським проведенням:Д-т 2030 Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями К-т 1200, 2600 Кореспондентський рахунок, поточний рахунок клієнта.

У разі, коли дебітор затримує оплату або не в змозі вчасно погасити свою дебіторську заборгованість, відповідна сума неоплаченої дебіторської заборгованості переноситься на рахунок простроченої заборгованості за факторинговими операціями. При цьому банк здійснює такі бухгалтерські проведення: Д-т 2037 Прострочена заборгованість суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями К-т 2030 Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями.