22. Якісна та кількісна характеристика іонізуючих випромінювань та їх джерел.!

Якісні характеристики іонізуючого випромінювання

— енергія випромінювання (Дж, еВ.

— проникаюча здатність (м, см, мм)

— іонізуюча здатність.

Кількісні характеристики іонізуючого випромінення.

— поглинута доза- -енергія ,яка поглинута тканинами організму

— еквівалентна доза- поглинута доза *КЯ( коєфіциент якості,що враховує здатність певного виду випромінення.

— експозиційна доза (характеризує іонізуючий ефект, рентген — та — випромінювання)

— густина потоку частинок ( для корпускулярних випромінювань).

Джерела: Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні реактори,

прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські установки, штучні

радіоактивні ізотопи, прилади засобів зв'язку високої напруги тощо. Як

природні, так і штучні іонізуючі випромінювання можуть бути

електромагнітними (фотонними або квантовими) і корпускулярними. Променева терапія, предмети, що містять радіоактивні речовини(антистатичні щітки для видалення пилу з пластинок і фотоприладдя, дія яких засновано на випущенні альфа-частинок; детектори диму, принцип дії яких заснований на використанні альфа-випромінювання; кольорові телевізори та монітори, що випускають рентгенівське випромінювання й інші предмети).

Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реактори, при­скорювачі заряджених частинок, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв’язку високої напруги тощо. Найбільш вагомим із усіх природних джерел радіації є важкий газ (у 7,5 разів важче повітря) - радон Однак головне джерело радону в закритих приміщеннях – це ґрунт.

22. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Сучасні уявлення про її механізми, умови від яких вона залежить, її особливості.

Перша стадія миттєва. Відбувається утворення радикалів. Радикали є первинним продуктом опромінення, утвореним на першій ("миттєвій") стадії розвитку біологічного пошкодження.

Друга стадія теж нетривала, бо утворені активні фрагменти негайно вступають в реакції (переважно окислювальні), утворюючи вторинні продукти, що являють собою змінені чи деформовані білки й інші важливі біомолекули. Насичення киснем живої тканини на цій стадії посилює її пошкодження радіацією, а відсутність його підвищує опірність тканини й організму до дії іонізуючого випромінювання.

Вторинні продукти є своєрідною отрутою. Хоч їхня маса невелика, та вони істотно порушують ніжний і точно настроєний механізм молекулярних реакцій всередині наших клітин. Останні особливо вразливі до дії вторинних продуктів у критичний (заключний) момент підготовки до поділу й утворення нової клітини. Третя стадія триває від секунд до тижнів. На цій стадії найбільше страждають клітини, що швидко й часто поділяються: клітини ембріонів, червоного кісткового мозку, лімфатичних тканин, статевих залоз тощо. Саме вони найчутливіші і першими пошкоджуються у нашому тілі. Четверта (остання) стадія біологічного ушкодження не має чітко виявленого закінчення. Для конкретної особини ця стадія закінчується її прискореною чи "нормальною" смертю, а для її виду триває і далі, бо уражена особина могла передати ушкоджені гени потомству. Остання стадія радіаційного ураження теж характеризується боротьбою за виживання, тільки цього разу весь організм намагається знищити пошкоджені радіацією клітини (а вони можуть навіть зумовити появу ракової пухлини), замінивши їх здоровими. Цим займається, як відомо, імунна система організму. Що сильніший радіаційний удар, то менше у неї шансів перемогти і ліквідувати його наслідки.