1. Гігієна як наука, її мета, зміст, задачі, зв'язок з іншими науками.!

Гігієна – це наука про збереження та зміцнення громадського та особистого здоров’я, шляхом проведення профілактичних заходів.

Мета: охорона та покращення громадського та особистого здоров’я (з метою обґрунтування нормативів санітарних правил та заходів).

Зміст гігієни. До її складу входять: соціальна гігієна, комунальна, гігієна праці, гігієна харчування, гігієна дітей та підлітків, гігієна лікувально-профілактичних заходів, військова гігієна, авіаційна, спортивна.

Задачі гігієни:

1.вивчання природних та антропогенних факторів навколишнього середовища і соціальних умов,

2.вивчення закономірностей впливу факторів і умов на організм людини або популяцію.

3.наукове обґрунтування та розробка гігієнічних нормативів,правил та заходів, з максимум сприятливих і мінімум шкідливих.

4.використання у практиці розроблених гігієнічних рекомендацій,правил і нормативів, перевірка їх ефективності та удосконалення,

5. прогнозування санітарної ситуації, на ближчу та віддалену перспективу, обґрунтування профілактичних заходів.

2. Профілактика та її різновиди. Значення знань гігієни для лікаря, зокрема лікаря-

стоматолога.!

Профілактика - це система державних, медичних, суспільних або індивідуальних заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я населення, підвищення працездатності, зменшення рівня захворюваності, продовження тривалості активного життя.

Різновиди:

1. громадська (суспільна); 2) індивідуальна (особиста): а) первинна; б) вторинна; в) третинна.

3. Вплив природних факторів і соціальних умов на організм людини та здоров'я

населення. Здоров'я населення як соціально-гігієнічна проблема. Біоетичні аспекти впливу навколишнього середовища на людину.!

За даними наукових досліджень вплив факторів навколишнього середовища на здоров’я людини може бути гострим та хронічним. Більшість факторів в Україні справляють хронічний вплив.

Негативні екологічні явища на певних територіях сприяють виникненню тих чи інших захворювань, зумовлюють підвищення смертності, скорочення середньої тривалості життя.

Здоров’я людини є наслідком взаємодії соціальних та природних факторів. Негативний вплив факторів зовнішнього середовища може бути нейтралізований, практично зведений до мінімуму цілим рядом факторів соціального характеру, серед яких: побутові умови, культурний рівень, система охорони здоров’я, особливості виробничих відносин.

Біоетика — нормативне знання, що охоплює моральну проблематику, пов'язану з розвитком біомедичних наук, які стосуються питань передання життя, генетики, медичних досліджень, терапії, турботи про здоров'я і життя людини. Біоетика покликана сприяти гуманізації медицини та законодавства, а також дослідити й осмислити технологічний розвиток для того, щоб проаналізувати наслідки його впливу на людину, її життя

4. Методи гігієнічних досліджень навколишнього середовища та його впливу на

організм людини і здоров'я населення.!

I. Методи вивчення навколишнього середовища:

А) методи санітарного обстеження та описання: вивчення документації, візуальний огляд об’єкта, опитування працівників; органолептичні.

Б) інструментально-лабораторні та математичні методи: органолептичні; фізичні; хімічні; біологічні; фізико-хімічні; санітарно-статистичні; географічні.

II. Методи вивчення впливу навколишнього середовища на організм і здоров’я:

А) методи експериментального дослідження :експеримент з моделюванням природних умов; лабораторний експеримент на тваринах; лабораторний експеримент на людях; комплексна оцінка стану здоров’я населення.

Б) методи натурального спостереження та дослідження: клінічні; фізіологічні; токсикологічні; санітарно-статистичні; медико-географічні.