- •Загальна характеристика циклу лабораторних робіт
- •1 Лабораторна робота №1 дослідження частотних характеристик
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Теоретичні відомості
- •1.3 Лабораторне завдання
- •1.4 Приклад дослідження кола
- •1.6 Контрольні питання
- •2 Лабораторна робота №2 дослідження частотних характеристик коливального контуру
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.3 Лабораторне завдання
- •2.5 Контрольні питання
- •3 Лабораторна робота №3 розрахунок розгалуженого електричного кола синусоїдального струму
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Теоретичні відомості
- •3.3 Лабораторне завдання
- •3.5 Контрольні питання
- •4 Лабораторна робота № 4 моделювання біполярного транзистора
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.3 Лабораторне завдання
- •4.5 Контрольні питання
- •5 Лабораторна робота № 5 аналіз електронної схеми з залежним джерелом струму
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.3 Лабораторне завдання|
- •5.4 Зміст|вміст,утримання| звіту
- •5.5 Контрольні питання
- •Перелік посилань
- •Додаток а – варіанти електричних схем
4.5 Контрольні питання
-
Намалюйте гібридну П-образну малосигнальну модель транзистора.
-
Яку фізичну суть мають параметри , ,?
Яку фізичну суть мають параметри , ,?
-
Яку фізичну суть має джерело струму, кероване напругою ?
-
Поясніть, як складена матриця провідності в рівнянні (4.2) ?
-
Поясніть метод Крамера рішення лінійних алгебраічних рівнянь.
-
Поясніть, що таке АЧХ і ФЧХ?
-
Поясніть переклад комплексних чисел з алгебраїчної форми уявлення в показову і навпаки ?
-
Запишіть формулу для представлення коефіцієнта підсилення в дБ?
-
Складити формулу для коефіцієнта підсилення схеми.
-
Складити формулу для вхідного опору схеми.
5 Лабораторна робота № 5 аналіз електронної схеми з залежним джерелом струму
5.1 Мета роботи
|ціль|Вивчення основних|основний| операцій з|із| матрицями|матриця| на прикладі|зразок| складання методом вузлових потенціалів системи рівнянь лінійної електронної схеми.
5.2 Теоретичні відомості
Математична модель схеми складається на підставі топологічних і компонентних рівнянь. Компонентні рівняння визначають зв'язки між струмами|тік| і напругою|напруження| елементів схеми. Топологічні рівняння складаються по законах Кірхгофа для струмів|тік| і напруги|напруження| і описують з'єднання|сполучення,сполука| елементів в схемі.
У системах комп'ютерного аналізу електронних схем найбільше застосування|вживання| отримав|одержав| метод вузлових потенціалів. Формування топологічних рівнянь математичної моделі схеми в цьому методі проводиться|виробляється,справляється| згідно із законом Кірхгофа для струмів|тік|. У матричній формі|форма| ці рівняння записуються|занотовуються| у вигляді|вид|
(5.1)
де A-| матриця з'єднань|сполучення,сполука| (інціденцій|) гілок схеми,
I – вектор, складений із|із| струмів|тік| гілок графа схеми.
Матриця з'єднань|сполучення,сполука| складається з|із| 0, +1, -1 і має m рядків і n стовпців, причому m – число незаземлених вузлів, а n – число гілок (елементів) графа схеми. Якщо k-та гілка входить в i-й вузол, то на перетині|пересічення| k-го стовпця і i-го| рядка занотовуватимемо|занотовувати| +1, якщо виходить, то -1.
При виведенні розрахункової формули методу вузлових потенціалів топологічне рівняння (2.1) на підставі уявлення|вистава,подання,представлення| перетворюється до вигляду|вид|:
, (5.2)
де - вектор, складений зі|із| струмів|тік| в гілках схеми, що не містять|утримувати| незалежні джерела струму|тік|;
- вектор, складений зі струмів|тік| незалежних джерел струму|тік|; - підматриці|матриця| матриці|матриця| А, відповідні векторам і J.
Компонентне рівняння в методі вузлових потенціалів пов'язує вектор струменів|тік| гілок з вектором падіння напруги|напруження| на них:
, (5.3)
де - матриця, складена з|із| провідності гілок, які відповідні всім елементам схеми, окрім|крім| незалежних джерел струму|тік|.
Зв’язок між напругою|напруження| гілок і вузловими потенціалами визначається таким чином:
, (5.4)
(5.5)
де - вектор напруги|напруження| на гілках, що не містять|утримувати| незалежні джерела струму|тік|;
- вектор напруги|напруження| на гілках, відповідних незалежним джерелам струму|тік|;
Т – символ транспонування матриці|матриця|.
З|із| рівнянь (2.2) - (2.4) слідує|прямувати| формула методу вузлових потенціалів:
(5.6)
або
, (5.7)
де Yn – матриця вузлових провідностей схеми,
- вектор вузлових задаючих струмів|тік|.
Перед складанням компонентної матриці|матриця| необхідно елементи схеми представити|уявити| в базисі вузлових потенціалів. У цьому базисі k-тою| гілкой графа схеми може бути:
1. Провідність , що описується рівнянням
; (5.8)
2. Залежне джерело струму|тік|, кероване напругою|напруження| m-ної| гілки,
; (5.9)
3. Незалежне джерело струму|тік| величиною .
При складанні компонентної матриці|матриця| провідність записується|занотовується| на перетині k-го рядка і k-го стовпця, а провідність – на перетині k-го рядка і m-го стовпця матриці|матриця|.
Для перетворення елементів схем в допустимий до методу вузлових потенціалів тип використовується еквівалентна заміна. Незалежні джерела напруги|напруження| замінюються джерелами струму|тік|. Залежні джерела напруги|напруження|, керовані напругою|напруження| або струмом|тік|, а також залежні джерела струму|тік|, керовані струмом|тік|, перетворяться в залежні джерела струму|тік|, керовані напругою.
Алгоритм складання математичної моделі еквівалентної схеми методом вузлових потенціалів складається з наступних|слідуючий| кроків.
-
Представити|уявити| елементи схеми в базисі вузлових потенціалів.
-
Вказати позитивний напрям|направлення| струмів|тік| і напруги|напруження| в гілках схеми, пронумерувати вузли схеми, привласнивши 0 загальному|спільний| вузлу.
-
Скласти матрицю|матриця| з'єднань|сполучення,сполука| А, виділивши в ній підматриці|матриця| і .
-
Скласти з|із| провідності гілок компонентну матрицю|матриця| .
-
Знайти матрицю|матриця| вузлової провідності .
-
Скласти вектор із|із| заданих джерел струму|тік|.
-
Знайти вектор вузлових задаючих струмів|тік| .
-
Знайти вектор вузлових потенціалів, вирішивши|рішивши,розв'язавши| систему рівнянь (2.7).
-
Знайти по співвідношеннях (5.3) – (5.5) вектори напруг і струмів|тік| вітвей схеми.
Порядок|лад| перерахування|перелік| елементів у матрицях|матриця| і , а також у матриці|матриця| та векторі повинен співпадати|збігатися|.
Досліджувана в лабораторній роботі схема транзисторного підсилювача представлена на рис. 5.1,а. При заміні транзистора малосигнальною схемою заміщення (див. рис. 5.2) досліджувана схема набуває вигляду, вказаного на рис. 5.1,б.
а) б)
а)|із| з умовним позначенням транзистора,
б) із|із| заміщенням транзистора еквівалентною схемою
Рисунок 5.1 – Досліджувана схема підсилювача
Для схеми на рис. 5.1,б, елементи якої відповідають базису вузлових потенціалів, матриця з'єднань|сполучення,сполука| А і її підматриці|матриця| і для вказаних на рисунку напрямів|направлення| струмів|тік| і введеної|запровадженої| нумерації|нумерація| вузлів характеризується таблицею 5.1.
Вектор незалежних джерел струму|тік| для даної схеми складається з одного елементу і задається співвідношенням:
. (5.10)
Таблиця 5.1 – Матриця з'єднань|сполучення,сполука| еквівалентної схеми підсилювача
|
Елементи гілок |
Струм |
|||||||||||
gбб′ |
gб′э |
Cб′э |
Cб′k |
gб′k |
S |
gkэ |
Rк |
J1 |
|||||
Вузли |
1 |
-1 |
-1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
||
2 |
0 |
1 |
-1 |
-1 |
-1 |
-1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|||
3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
-1 |
-1 |
0 |
|||
|
Матриця Ав |
Aj |
Матриця провідності компонентів схеми має наступний|слідуючий| вигляд|вид|:
(5.11)
Тут провідність двополюсних компонентів записана відповідно до (5.8) на головній діагоналі; крутизна|крутість| джерела струму|тік| записана згідно (5.9) на перетині|пересічення| 7-го рядка і 3-го стовпця, відповідного напрузі|напруження| на гілки, що управляє.