55.Правове регулювання податку на додану вартість.

Слід звернути увагу, що платники податку на додану вартість згідно зі ст. 180 Податкового кодексу України поділені на дві групи:

1. ті, хто самостійне реєструються як платники ПДВ, або вже є зареєстрованими платниками;

2. особи, які зобов'язані зареєструватися як платники ПДВ. Кодексом встановлено перелік осіб, які зобов'язані зареєструва­тися як платники ПДВ.

Податковий кодекс України закріпив умови реєстрації плат­ників ПДВ, передбачені ст. 181 ПК України. Порядок реєстрації платників ПДВ закріплено Наказом ДПА України від 22.12.2010 p., яким затверджено «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».

При вивченні цього питання слід брати до уваги, що ПДВ є непрямим податком та, відповідно, об'єктом оподаткування

е операції платника податків з: постачання товарів на митну територію України, ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту, вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту та постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів.

Особливістю об'єкта оподаткування за ПДВ є те, що він може виникнути лише на території України. Для усунення можливих непорозумінь щодо визначення місця постачання товарів (послуг) ст. 186 ПК закріплює таке місце стосовно різного роду операцій.

Оскільки об'єктом оподаткування є операції платника ПДВ, додатково ст. 188 ПК України встановлено базу оподаткування. Ваза оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визна­чається виходячи зі змісту оподатковуваної операції. За окремими операціями встановлюється база оподаткування з урахуванням особливостей операцій (ст.ст. 189—192 ПК України).

Поряд із закріпленням об'єкта оподаткування, ст. 196 визначає операції, які не є об'єктом оподаткування. Такі операції не під­лягають податковому обліку та не відображаються у податковій декларації платника.

Крім того, Податковим кодексом установлено операції, звіль­нені від оподаткування. Такі операції здебільшого спрямовані на соціально значущий ефект — сприяння підвищення рівня нав­чання, захист певної групи соціально значущих товарів (дитяче харчування, ритуальні товари та послуги тощо).

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування у розмірі 17% та 0-%. На перехідний період до 31 грудня 2013 р. ставка податку становить 20%.

За податком на додану вартість встановлено податковий кредит. Податковий кредит — це сума, на яку платник податку має право шеншити податкове зобов'язання звітного періоду. Стаття 198 ПК України (п. 198.1) передбачає операції, при здійснені яких ви­никає право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за 17% (20% — на перехідний період) ставкою, у зв'язку із здійсненням певних операцій.

Слід звернути увагу, що законодавчо встановлено обмеження щодо застосування податкового кредиту з податку на додану вар­тість.

Платники ПДВ при здійснені відповідних операцій (які є об'єк­том оподаткування) оформлюють податкову накладну. Податкова накладна є важливим елементом податкового обліку ПДВ. Стаття 201 ПК України регулює норми щодо порядку заповнення податкових накладних та ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 ПК України встановлено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Звітний (податковий) період розпочинається від дня реєстрації особи як платника ПДВ. В окремих випадках, звітний (податковий) період може становити календарний квартал. На період з 1 січня 2011 р. до 1 січня 2016 р. можуть обрати квартальний подат­ковий період лише ті платники ПДВ, які відповідно до пп. «б» п. 154.6 ст. 154 розд. III ПК України (податок на прибуток підпри­ємств) мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток протягом зазначеного періоду (застосування нульової ставки податку на прибуток є чинним протягом 01.01.2011 — 01.01.2016 pp.).

Слід звернути увагу, що опанування справляння податку на додану вартість не обмежується розд. V ПК України. Слід також враховувати положення й інших розділів цього Кодексу, зокрема, розд. XIX «Прикінцеві положення» та підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розд. XX «Перехідні положення».

Необхідно пам'ятати, що для платників єдиного податку перед­бачені особливі умови сплати ПДВ.