53. Юридичний склад податку.

Юриди́чна констру́кція пода́тку — це спосіб надання податку юридичної сили шляхом законодавчого визначення елементів його внутрішньої структури. Цей термін відноситься до загальної частини податкового права.

Виходячи з нормативно-визначеного елементного складу юридичної конструкції податку, можна виділити дві юридичні конструкції податку: ідеальну, реальну.

Ідеальна юридична конструкція податку відображає перерозподільні відносини між платником податків і публічним суб'єктом, в яких кожна з сторін належним чином виконує свої обов'язки.

Ідеальна юридична конструкція податку в цілому збігається з переліком елементів, визначеним в статті 3 Закону України «Про систему оподаткування», дана стаття розкриває принцип єдиного підходу до побудови системи оподаткування.

Реальна юридична конструкція податку складається із елементів які відображають всі перерозподільні відносини, як ті, які складаються в процесі належного виконання своїх обов'язків суб'єктами, так і ті, які виникають в процесі неналежного виконання ними своїх обов'язків.

Податкове законодавство України дозволяє виділити такий елементний склад реальної юридичної конструкції податку: суб'єкт податку, бюджет (фонд) надходження податку, об'єкт податку, предмет податку, масштаб податку, податкова база, податковий період, одиниця оподаткування, податкова ставка, порядок обчислення податку, строк сплати податку, звітний період з податку, порядок сплати податку, податкові пільги, підстави для одержання податкових пільг, порядок стягнення податкового боргу, порядок повернення надміру сплачених сум податку чи стягненого податкового боргу, відповідальність за податкове правопорушення.

Залежно від функіонального призначення, елементи юридичної конструкції податку поділяються на три групи:

• фіскальні елементи (суб'єкт податку, об'єкт податку, предмет податку, податкова база, ставка податку, податкові пільги, підстави для одержання податкових пільг);

• організаційні елементи (масштаб податку, податковий період, одиниця оподаткування, порядок обчислення податку, строк сплати податку, звітний період, порядок сплати податку, бюджет(фонд) надходження);

• захисні елементи (порядок стягнення податкового боргу, порядок повернення надміру сплачених сум податку чи стягненого податкового боргу, відповідальність за податкове правопорушення).

Перші дві групи характерні для ідеальної конструкції податку. Реальна юридична конструкція представлена всіма трьома групами.

54.Права та обов’язки платників податків.

Обов’язки і права  платників податків визначено у статтях 16 та 17 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. № 2755-VІ.

Статтею 16  Податкового кодексу України передбачено обов’язки  платника податків:

- стати на облік у органах ДПС; вести облік доходів і витрат, складати та подавати  звітність що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством; надавати інформацію про відкриття або закриття рахунків у банківських установах;

- подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів ( у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та первинні документи,  регістри  бухгалтерського  обліку,  фінансову  звітність,  інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У  письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

- подавати органам ДПС інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку);

- виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки. Не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи. Допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом;

- у разі зміни місцезнаходження, або прийняття рішення про проведення реорганізації або ліквідації платник податків повинен у триденний термін надавати до органів ДПС відповідну інформацію;

- забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням  податкового обов’язку, протягом строків установлених цим  Кодексом.

Поряд з обов’язками Податковий кодекс України визначає права платників податків. Так, статтею 17 Податкового кодексу України, платник податків має право:

- безоплатно отримувати інформацію, у тому числі і через мережу Інтернет, про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів;

- представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.  Обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;

- користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом;

- одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом;

- бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому Податковим Кодексом;

- оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення;

- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

- на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

- на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.  

Статтею 52 Податкового кодексу України платникам  податків надано право на отримання індивідуальної податкової консультації,  а також вони можуть ознайомитись з позицією ДПС України, оприлюдненою в узагальнюючих податкових консультаціях.

Крім прав та обов’язків, нормами глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України передбачена відповідальність  платників податків.