51.Податки у системі обов’язкових платежів, їх особливості та функції.

Основним джерелом доходів бюджетів є податки. Відповідно до ст. 92 Конституції України податки, збори, система оподатку­вання визначаються лише законами.

Слід усвідомити, що відповідно до ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповід­ного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Кодексу. А збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, за умови отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значущих дій.

Слід звернути увагу на те, що ПК України більш вдало виз­начає збір, при цьому характерні особливості податку не знайшли належного висвітлення у вказаному вище визначенні. При цьому, безсумнівно, податки та збори, будучи обов'язковими платежами, є різними за правовою природою.

Стосовно функцій податку у науковій літературі точиться від­крита дискусія. Деякі автори виокремлюють основні (фіскальну, регулюючу, контрольну) та додаткові (розподільну, стимулюючу, накопичувальну) функції. Традиційно виокремлюють дві основні функції податку — фіскальну та регулюючу.

До механізму введення та справляння податків висуваються певні вимоги, передбачені ПК України. Так, відповідно до п. 4.2. ст. 4 ПК України загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено Кодексом, сплаті не підля­гають.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (за винятком особливих видів мита), податкові пільги не можуть встановлю­ватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Підпункт 4.1.9. п. 4.1 ст. 4 ПК України також передбачає принцип стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюд­жетного року.

Слід звернути увагу на те, що ст. 7 ПК України закріплює загальні засади встановлення податків і зборів, який передбачає, що під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:

1. платник податку;

2. об'єкт оподаткування;

3. база оподаткування;

4. ставка податку;

5. порядок обчислення податку;

6. податковий період;

7. строк та порядок сплати податку;

8) строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку;

9) податкові пільги.

Встановити податкове зобов'язання означає визначити еле­менти податку (юридичний склад податку). Елементи податку є стрижнем кожного податку. Важливо знати, що кожен податок має свої особливі елементи. Визначити правове регулювання того чи іншого податку чи збору означає надати характеристику кож­ного елементу такого податку.

Виокремлюють декілька критеріїв класифікації податків.

Зважаючи на те, що Україна за формою устрою є унітарною державою, це спричиняє дворівневу систему оподаткування. Таким чином, за територіальною ознакою податки поділяються на: а) загальнодержавні та б) місцеві. Перелік загальнодержавних податків та зборів передбачено ст. 9 ПК України. Держава виз­начає перелік та

граничні ставки місцевих податків та зборів, а відповідні місцеві ради приймають рішення щодо введення та встановлення ставки таких податків та зборів на їх території. Місцеві податки 100% зараховуються до бюджету відповідної територіальної громади. Перелік місцевих податків та зборів пе­редбачено ст. 10 ПК України.

В залежності від методу справляння податки поділяються на прямі та непрямі. Прямі податки справляються безпосередньо з доходу (прибутку) або майна платника, наприклад, податок на доходи фізичних осіб, податок із прибутку юридичних осіб, плата (податок) на землю тощо. Непрямі податки, об'єктом оподатку­вання яких є операції, митна вартість, обороти включаються до ціни товару на етапі його реалізації. До непрямих податків нале­жать податок на додану вартість та акцизний податок.

У залежності від об'єкта оподаткування виокремлююють: май­нові податки (плата за землю, податок на нерухоме майно, від­мінне від земельної ділянки); податки з доходу (прибутку) — податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток; податки на операції (податок на додану вартість, акцизний податок.