- •Поняття та класифікація фінансів. Відмінності між публічними та приватними фінансами.
- •2. Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування: поняття, мета та правові основи.
- •3. Методи фінансової діяльності.
- •4. Принципи фінансової діяльності.
- •5. Правові форми фінансової діяльності.
- •6. Повноваження органів державної влади у сфері фінансової діяльності.
- •7. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності.
- •8. Фінансова система України: поняття та структура.
- •9. Поняття, предмет та метод фінансового права.
- •10. Місце фінансового права в національній системі права.
- •11. Наука фінансового права.
- •12. Конституційні основи фінансового права.
- •13.Джерела фінансового права.
- •14. Фінансово-правові норми: поняття та структура.
- •15. Фінансово правові відносини, їх зміст та особливості.
- •16. Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин.
- •17. Фінансове правопорушення: поняття та класифікація.
- •18. Фінансово-правова відповіальгість.
- •19. Поняття та класифікація фінансового контролю.
- •20. Форми та методи фінансового контролю.
- •21. Повноваження Верховної Ради України у сфері фінансового контролю.
- •22. Рахункова палата як суб’єкт фінансового контролю.
- •23. Основні засади та повноваження Державної фінансової інспекції України.
- •24. Основні завдання та повноваження Державної податкової служби України.
- •25. Бюджет як економіко-правова категорія. Роль бюджету в забезпеченні виконання функцій держави та місцевих органів публічної вдади.
- •26.Бюджетне право як підгалузь фінансового права.
- •27.Бюджетні правовідносини, їх суб’єкти та особливості.
- •28. Бюджетна система України. Її структура.
- •29. Принципи бюджетної системи.
- •30. Бюджетна класифікація, її структура та роль в бюджетні сфері.
- •31. Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування.
- •32. Складові частини бюджету.
- •33. Правове регулювання розподілу доходів між бюджетами.
- •34. Правові засади розподілу видатків між бюджетами.
- •35. Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень. Бюджетний дефіцит – це перевищення видаткової частини над доходною.
- •36. Правове регулювання міжбюджетних відносин.
- •37. Міжбюджетні трансферти: поняття, види, порядок надання.
- •38. Розпорядники бюджетних коштів та їх повноваження.
- •39. Основні напрямки бюджетної політики, порядок їх прийняття та їх роль у формуванні бюджету.
- •40. Бюджетний процес та його стадії.
- •41. Порядок складання проекту Державного бюджету України.
- •42. Порядок розгляду та прийняття Державного бюджету України.
- •43. Порядок внесення змін до Державного бюджету України.
- •44. Порядок складання проектів місцевих бюджетів, їх розгляд та затвердження.
- •Стаття 75. Порядок складання проектів місцевих бюджетів
- •45. Виконання Державного бюджету України за доходами та видатками. Стаття 45. Виконання Державного бюджету України за доходами
- •Стаття 46. Стадії виконання бюджету за видатками та кредитуванням
- •46. Виконання місцевих бюджетів. Бюджетний кодекс України Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів
- •47. Звіт про виконання бюджету. Бюджетний кодекс України Стаття 59. Місячний звіт про виконання Державного бюджету України
- •Стаття 60. Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України
- •Стаття 60. Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України
- •48. Порушення бюджетного законодавства та засоби впливу за Бюджетним кодексом. Бюджетний кодекс України Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства
- •49.Поняття, система та правові засади публічних доходів.
- •50. Податкове право та податкові правовідносини.
- •51.Податки у системі обов’язкових платежів, їх особливості та функції.
- •52. Принципи оподаткування в Україні.
- •53. Юридичний склад податку.
- •54.Права та обов’язки платників податків.
- •55.Правове регулювання податку на додану вартість.
- •57. Правові засади та порядок відшкодування податку на додану вартість.
- •58. Оподаткування прибутку підприємств: платники, об’єкт оподаткування, ставки.
- •59. Акцизний податок.
- •60. Податок на доходи фізичних осіб: платники, об’єект оподаткування, ставки.
- •61.Пільги, передбачені Податковим кодексом при оподаткуванні фізичних осіб.
- •62. Ресурсні платежі.
- •63.Плата за землю.
- •64. Спрощена система оподаткування за чинним законодавством.
- •65. Місцеві податки та збори.
- •66.Адміністрування податків: поняття та загальна характеристика.
- •Податковий кодекс України Стаття 40. Сфера застосування цього розділу
- •Стаття 41. Контролюючі органи та органи стягнення
- •67.Правове регулювання обліку платників податку-фізичних та юридичних осіб.
- •68. Порядок визначення податкового зобов’язання.
- •69.Апеляційне узгодження суми податкового зобов’язання.
- •70. Засоби забезпечення виконання податкового зобов’язання платників податків.
- •71.Поняття державних і місцевих видатків.
- •72.Бюджетне фінансування: поняття та принципи.
- •73.Поняття та порядок кошторисного-бюджетного фінансування.
- •74.Правові засади загальнообов’язкового державнго страхування.
- •75. Державний та муніципальний кредит. Правове регулювання державного боргу.
- •76. Публічно-правові аспекти банківської діяльності.
- •77. Банківська система України: поняття та структура.
- •78. Загальна характеристик правового статусу Національного банку україни.
- •79. Форми державного регулювання банківської діяльності.
- •80.Характерні особливості правового статусу комерційного банку та структурного елементу банківської діяльності.
- •81 Особливості правового регулювання порядку створення та реєстрації банків та ліцензування банківських операцій.
- •83.Правові засади банківського контролю та нагляду.
- •84. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком України за порушення комерційними банками вимог банківського законодавства.
- •85.Грошова система та її структура.
- •86.Правові засади готівкового грошового обігу.
- •87. Безготівкові розрахунки у фінансово-правових відносинах.
- •88.Поняття, правові засади та принципи валютного регулювання.
- •89. Валютний контроль: поняття, мета, правове регулювання.
- •90. Суб’єкти валютного контролю та їх контрольні повноваження.
40. Бюджетний процес та його стадії.
Вивчення цієї теми слід розпочати з усвідомлення того, що здійснення бюджетного процесу є складовою частиною бюджетної політики, ефективність якої визначається ступенем правової регламентації бюджетного процесу.
Державі та органам місцевого самоврядування необхідні певні матеріальні ресурси для виконання завдань та функцій, і в першу чергу, для задоволення суспільних потреб населення. Ці матеріальні ресурси концентруються у централізованих фондах коштів — бюджетах.
Визначення бюджетного процесу закріплене п. 10 ст. 2 Бюджетного кодексу України. Слід звернути увагу на те, що бюджетний процес є різновидом юридичного процесу у широкому розумінні, тому бюджетному процесу притаманні такі загальні ознаки юридичного процесу, як стадійність, послідовність стадій, обов'язкова наявність державно-владного суб'єкта, правова
природа процесу, його чітка правова регламентація. Але поряд із загальними ознаками бюджетному процесу притаманні й спеціальні ознаки: чітко визначена мета кожної із стадій; визначене коло суб'єктів на кожній стадії; межі бюджетного процесу та його стадій; циклічність стадій, які щороку повторюються; логічність побудови (чітка послідовність стадій).
Бюджетний процес щорічно поновлюється, проходячи одні і ті ж самі стадії. На кожній стадії бюджетного процесу вирішуються питання, які в інший час не можуть бути вирішеними.
Статтею 19 Бюджетного кодексу України передбачається чотири стадії бюджетного процесу:
1) складання проектів бюджетів;
розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцеві бюджети);
виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцеві бюджети);
підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
При" вивчені цієї теми слід звернути увагу на те, що стадії бюджетного процесу взаємопов'язані за своїм змістом та діями, а також взаємообумовлені, оскільки наступна стадія не може розпочатися без завершення попередньої.
На кожній із стадій бюджетного процесу бере участь у межах своїх повноважень певне коло суб'єктів. У бюджетному процесі зайняті уповноважені суб'єкти, що беруть участь на всіх, або на будь-якій із стадій бюджетного процесу, і мають назву «учасники бюджетного процесу».
Необхідно зазначити, що складання проекту бюджету є першою стадією.бюджетного процесу. Початком першої стадії бюджетного процесу слід вважати затвердження плану заходів Міністерства фінансів України щодо забезпечення складання проекту Державного бюджету України на плановий рік, що здійснюється у лютому року, що передує плановому. Терміном закінчення
першої стадії необхідно вважати дату прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про схвалення проекту закону про Державний бюджет України (згідно з чинним законодавством до 10 вересня року, що передує плановому).
До основних учасників бюджетного процесу на першій стадії бюджетного процесу належать Кабінет Міністрів України, на який покладено розробку і представлення проекту закону про Державний бюджет до Верховної Ради України, Міністерство фінансів України, яке безпосередньо складає зазначений проект закону, та розпорядники бюджетних коштів різних рівнів, що складають бюджетні запити.
При складанні проектів бюджетів беруться до уваги політичні та економічні документи: прогнози соціально-економічного розвитку, зведені фінансові баланси держави та адміністративно-територіальних одиниць, плани розвитку державного сектора економіки.
Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет. Проект державного бюджету складає Міністерство фінансів України і є відповідальним за його складання, а проекти місцевих бюджетів — місцеві фінансові органи.
Складання проекту державного бюджету здійснюється на основі аналізу соціально-економічного становища країни, перспектив та темпів економічного зростання, потреб національної економіки у фінансових коштах тощо. Прогнозні показники для проектів бюджету розробляють фінансові органи різного рівня. Кабінет Міністрів України після розгляду підготовлених Міністерством фінансів прогнозцих показників проекту Державного бюджету на майбутній бюджетний період та розроблених Міністерством економічного розвитку і торгівлі України попередніх Основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України приймає постанову про основні засади складання проекту Державного бюджету України. Кабінет Міністрів України через Міністерство фінансів доводить до відома головних розпорядників бюджетних коштів свої вказівки щодо підготовки розрахункових показників бюджетних коштів. Міністерство фінансів розробляє і подає Кабінету Міністрів України основні характеристики й дані про видатки державного бюджету на плановий рік за показниками функціональної класифікації видатків.
Міністерство фінансів доводить до відома головних розпорядників граничні обсяги видатків загального фонду проекту Державного бюджету України на плановий рік, виходячи з прогнозного обсягу ресурсів разом з інструкціями, необхідними для складання бюджетних запитів на плановий рік. Головні розпорядники бюджетних коштів організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів у терміни та в порядку, встановлені Міністерством фінансів України. Головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих Міністерству фінансів України бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту Державного бюджету України, згідно з визначеними вимогами. Ця діяльність здійснюється з метою визначення обсягу коштів, необхідних для функціонування держави та органів місцевого самоврядування.
Кабінет Міністрів України схвалює проект державного бюджету та прогнозних документів, підготовлених центральними виконавчими органами, і подає не пізніше 15 вересня проект бюджету і закону про державний бюджет на розгляд Верховної Ради України. Складання місцевих бюджетів здійснюється в аналогічному порядку на рівні місцевих органів влади.
Із поданням проекту державного бюджету та прогнозних документів починається друга стадія бюджетного процесу. Стадія розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України забезпечує надання йому загальнообов'язкової сили.
Починається ця стадія з подання проекту закону про Державний бюджет України до Верховної Ради України (згідно з чинним законодавством не пізніше 15 вересня року, що передує плановому) та закінчується безпосередньо підписанням Президентом України закону про Державний бюджет на відповідний плановий рік.
У Верховній Раді України проекти Державного бюджету та закону про Державний бюджет розглядаються в комітетах і проходять три читання. При вивчені цієї теми слід звернутися до Регламенту Верховної Ради України, який установив порядок розгляду та затвердження Державного бюджету України.
Слід мати на увазі, що у разі неприйняття Верховною Радою України Закону про Державний бюджет на 1 січня відповідного
року застосовуються спеціальні правила, передбачені ст. 41 БК України.
Виконання бюджету починається з 1 січня і закінчується 31 грудня кожного року. Відповідно до ст. 42 БК України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.
Повноваження щодо виконання Державного бюджету належать, перш за все, Кабінету Міністрів України, який забезпечує виконання та відповідає за нього, Міністерству фінансів України, Державній казначейській службі України, через яку проходять грошові потоки як при формуванні бюджетних ресурсів, так і при їх витрачанні, Державній податковій службі України та Державній митній службі України.
При вивчені питання слід брати до уваги, що виконання бюджету здійснюється окремо за видатками та за доходами. Державний бюджет виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України відповідно до бюджетного призначення у місячний термін після набрання чинності закону про Державний бюджет України. До затвердження розпису Міністром фінансів України затверджується тимчасовий розпис на відповідний період. Протягом бюджетного періоду він також забезпечує відповідність розпису Державного бюджету встановленим бюджетним призначенням.
В Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Казначейська форма обслуговування бюджету передбачає здійснення Державною казначейською службою України операцій із коштами бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджету.
Виконання бюджету здійснюється на Єдиному казначейському рахунку тільки в уповноваженому банку. Єдиний казначейський рахунок — це рахунок, відкритий Державному казначейству
України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення рахунків у Системі електронних платежів Національного банку України.
При вивчені цього питання слід мати на увазі, що виконання бюджету за видатками здійснюється за стадіями, встановленими ст. 46 БК України. Порядок обслуговування Державного бюджету за видатками регламентується підзаконним актами.
Стадія підготовки та розгляду звіту про виконання бюджету є завершальною стадією бюджетного процесу. Вона забезпечує надання бюджету статусу виконаного або не виконаного. Звіт має бути складений у відповідності до тих підходів, які використовувалися при складанні й бюджету. Бюджет є зразком для порівняння того, що було заплановано, і того, що було зроблено протягом звітного періоду.
Четверта стадія розпочинається з 1 січня року, наступного за звітним, та закінчується безпосередньо поданням звіту про виконання бюджету, але не пізніше 1 травня. Після закінчення бюджетного періоду складається звіт про виконання бюджету і приймається рішення щодо нього. Річний звіт подається Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.
Парламент розглядає звіт після отримання висновків Рахункової палати щодо використання коштів. Звіт Кабінету Міністрів України перед Верховною Радою України представляє Міністр фінансів України. За результатами розгляду Верховна Рада України приймає рішення щодо звіту про виконання закону про Державний бюджет України.
На законодавчому рівні закріплено вимогу оприлюднення звіту про виконання Державного бюджету України, зі встановленням місця та часу його публічного представлення.
