- •Поняття та класифікація фінансів. Відмінності між публічними та приватними фінансами.
- •2. Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування: поняття, мета та правові основи.
- •3. Методи фінансової діяльності.
- •4. Принципи фінансової діяльності.
- •5. Правові форми фінансової діяльності.
- •6. Повноваження органів державної влади у сфері фінансової діяльності.
- •7. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності.
- •8. Фінансова система України: поняття та структура.
- •9. Поняття, предмет та метод фінансового права.
- •10. Місце фінансового права в національній системі права.
- •11. Наука фінансового права.
- •12. Конституційні основи фінансового права.
- •13.Джерела фінансового права.
- •14. Фінансово-правові норми: поняття та структура.
- •15. Фінансово правові відносини, їх зміст та особливості.
- •16. Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин.
- •17. Фінансове правопорушення: поняття та класифікація.
- •18. Фінансово-правова відповіальгість.
- •19. Поняття та класифікація фінансового контролю.
- •20. Форми та методи фінансового контролю.
- •21. Повноваження Верховної Ради України у сфері фінансового контролю.
- •22. Рахункова палата як суб’єкт фінансового контролю.
- •23. Основні засади та повноваження Державної фінансової інспекції України.
- •24. Основні завдання та повноваження Державної податкової служби України.
- •25. Бюджет як економіко-правова категорія. Роль бюджету в забезпеченні виконання функцій держави та місцевих органів публічної вдади.
- •26.Бюджетне право як підгалузь фінансового права.
- •27.Бюджетні правовідносини, їх суб’єкти та особливості.
- •28. Бюджетна система України. Її структура.
- •29. Принципи бюджетної системи.
- •30. Бюджетна класифікація, її структура та роль в бюджетні сфері.
- •31. Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування.
- •32. Складові частини бюджету.
- •33. Правове регулювання розподілу доходів між бюджетами.
- •34. Правові засади розподілу видатків між бюджетами.
- •35. Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень. Бюджетний дефіцит – це перевищення видаткової частини над доходною.
- •36. Правове регулювання міжбюджетних відносин.
- •37. Міжбюджетні трансферти: поняття, види, порядок надання.
- •38. Розпорядники бюджетних коштів та їх повноваження.
- •39. Основні напрямки бюджетної політики, порядок їх прийняття та їх роль у формуванні бюджету.
- •40. Бюджетний процес та його стадії.
- •41. Порядок складання проекту Державного бюджету України.
- •42. Порядок розгляду та прийняття Державного бюджету України.
- •43. Порядок внесення змін до Державного бюджету України.
- •44. Порядок складання проектів місцевих бюджетів, їх розгляд та затвердження.
- •Стаття 75. Порядок складання проектів місцевих бюджетів
- •45. Виконання Державного бюджету України за доходами та видатками. Стаття 45. Виконання Державного бюджету України за доходами
- •Стаття 46. Стадії виконання бюджету за видатками та кредитуванням
- •46. Виконання місцевих бюджетів. Бюджетний кодекс України Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів
- •47. Звіт про виконання бюджету. Бюджетний кодекс України Стаття 59. Місячний звіт про виконання Державного бюджету України
- •Стаття 60. Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України
- •Стаття 60. Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України
- •48. Порушення бюджетного законодавства та засоби впливу за Бюджетним кодексом. Бюджетний кодекс України Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства
- •49.Поняття, система та правові засади публічних доходів.
- •50. Податкове право та податкові правовідносини.
- •51.Податки у системі обов’язкових платежів, їх особливості та функції.
- •52. Принципи оподаткування в Україні.
- •53. Юридичний склад податку.
- •54.Права та обов’язки платників податків.
- •55.Правове регулювання податку на додану вартість.
- •57. Правові засади та порядок відшкодування податку на додану вартість.
- •58. Оподаткування прибутку підприємств: платники, об’єкт оподаткування, ставки.
- •59. Акцизний податок.
- •60. Податок на доходи фізичних осіб: платники, об’єект оподаткування, ставки.
- •61.Пільги, передбачені Податковим кодексом при оподаткуванні фізичних осіб.
- •62. Ресурсні платежі.
- •63.Плата за землю.
- •64. Спрощена система оподаткування за чинним законодавством.
- •65. Місцеві податки та збори.
- •66.Адміністрування податків: поняття та загальна характеристика.
- •Податковий кодекс України Стаття 40. Сфера застосування цього розділу
- •Стаття 41. Контролюючі органи та органи стягнення
- •67.Правове регулювання обліку платників податку-фізичних та юридичних осіб.
- •68. Порядок визначення податкового зобов’язання.
- •69.Апеляційне узгодження суми податкового зобов’язання.
- •70. Засоби забезпечення виконання податкового зобов’язання платників податків.
- •71.Поняття державних і місцевих видатків.
- •72.Бюджетне фінансування: поняття та принципи.
- •73.Поняття та порядок кошторисного-бюджетного фінансування.
- •74.Правові засади загальнообов’язкового державнго страхування.
- •75. Державний та муніципальний кредит. Правове регулювання державного боргу.
- •76. Публічно-правові аспекти банківської діяльності.
- •77. Банківська система України: поняття та структура.
- •78. Загальна характеристик правового статусу Національного банку україни.
- •79. Форми державного регулювання банківської діяльності.
- •80.Характерні особливості правового статусу комерційного банку та структурного елементу банківської діяльності.
- •81 Особливості правового регулювання порядку створення та реєстрації банків та ліцензування банківських операцій.
- •83.Правові засади банківського контролю та нагляду.
- •84. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком України за порушення комерційними банками вимог банківського законодавства.
- •85.Грошова система та її структура.
- •86.Правові засади готівкового грошового обігу.
- •87. Безготівкові розрахунки у фінансово-правових відносинах.
- •88.Поняття, правові засади та принципи валютного регулювання.
- •89. Валютний контроль: поняття, мета, правове регулювання.
- •90. Суб’єкти валютного контролю та їх контрольні повноваження.
33. Правове регулювання розподілу доходів між бюджетами.
Існування бюджетів різних рівнів, з одного боку, та значна нерівномірність фінансового стану різних регіонів України та верств населення - з іншого, об'єктивно зумовлюють перерозподільні процеси фінансових ресурсів. Механізм перерозподілу бюджетних коштів є об'єктом централізованого державного регулювання і багато в чому визначається системою оподаткування, монетарною політикою, макроекономічними факторами, які перебувають у безперервному русі та розвитку. Відповідно, об'єктивною необхідністю є Постійне вдосконалення самого механізму.
Основним джерелом розподілу доходу між територіями є державний бюджет.
Провідне місце в бюджетній системі України належить державному бюджету. З нього фінансуються витрати на здійснення державних заходів у сфері господарського та соціально-культурного будівництва, на оборону, утримання органів державної влади і державного управління. Через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між Автономною Республікою Крим, областями і містами республіканського підпорядкування. У свою чергу бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, сільські бюджети забезпечують фінансування господарського та соціально-культурного будівництва, здійснюваного органами місцевого самоврядування.
34. Правові засади розподілу видатків між бюджетами.
Необхідно ознайомитись з розподілом видатків між бюджетами та усвідомити, які видатки при визначені обсягу міжбюджетних трансфертів враховуються та які не враховуються (глава 14 БК України).
Таким чином, бюджети повинні бути забезпеченні необхідним об'ємом коштів для виконання закріплених за ними видатків. Таке забезпечення реалізується шляхом закріплення за кожним рівнем бюджету на постійній основі відповідних доходів. Але необхідність у коштах змінюється з року в рік, крім того певні об'єктивні фактори (екологічний стан, природно-кліматичні умови, економічний розвиток, кількість населення тощо) вимагають додаткового виділення коштів, яке досягається за допомогою бюджетного регулювання, що являє собою перерозподіл частини загальнодержавних доходів між бюджетами нижчого рівня з метою збалансування кожного з них.
Слід розрізняти таки види доходів бюджетів: а) закріплені доходи — це доходи, що повністю або частково закріплюються за тим чи іншим бюджетом на довгостроковій основі. Податки та збори, що закріплені БК України за місцевими бюджетами і враховуються при визначені обсягів міжбюджетних трансфертів, становлять кошик доходів місцевого самоврядування; б) регулюючі доходи — це передбачені Законом про Державний бюджет на відповідний рік або в рішенні про місцевий бюджет доходи, надходження яких щорічно визначаються і перерозподіляються між різними ланками бюджетної системи (див.: Фінансове право України : навч. посіб. — К. : Правова єдність, 2009. — С. 198).
35. Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень. Бюджетний дефіцит – це перевищення видаткової частини над доходною.
Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення, внутрішні запозичення органів влади АРК, внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування. КМУ може брати позики в межах визначених законом України про Державний бюджет України. Запозичення використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків держави. За винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.
Міністр фінансів має право обирати кредитора, вид позики і валюту запозичення з урахуванням вимог БК та з метою економії коштів та ефективності їх використання.
Якщо витрати на обслуговування та погашення державного боргу перевищать обсяг коштів, передбачений в законі про ДБУ на таку мету, Міністр фінансів невідкладно інформує про це КМУ. КМУ невідкладно інформує про очікуване перевищення таких витрат ВРУ та подає у двотижневий термін пропозиції про внесення змін до закону України про ДБ України.
Емісійні кошти НБУ не можуть бути джерелом фінансування дефіциту ДБУ
Державна позика – отримання державою коштів у формі запозичень від юридичних і фізичних осіб, урядів інших держав, міжнародних фінансових організацій на умовах поворотності, терміновості і платності.
Використання державних позик вимагає:
- наявності тимчасово вільних коштів у кредиторів держави;
- довіри з боку кредиторів до держави;
- заінтересованості кредиторів;
- наявності реальних доходів від використання позичених грошових коштів, які дають можливість повернути борги і сплатити проценти.
Державні позики вимагають чіткої системи погашення державного боргу. Джерелами цього погашення можуть бути:
1) додаткові податкові надходження, які отримує держава завдяки зростанню ВВП на основі інвестування позичених коштів;
2) підвищення рівня оподаткування;
3) зменшення видатків;
4) випуск нових позик.
Грошова емісія може використовуватися тільки в умовах жорсткого контролю за використанням цих грошей. Вона виходить з обмеження відношення бюджетного дефіциту до ВВП на рівні 2-3%.
У разі використання грошової емісії основним чинником дефіциту є напрям направлення цих коштів - в інвестиції то це дає можливість отримати певний дохід , що в свою чергу, амортизує сплеск інфляції. В разі використання коштів на поточні витрати інфляція стає невідворотною.