32. Складові частини бюджету.

Бюджетний кодекс Стаття 13. Складові частини бюджету

1. Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

2. Загальний фонд бюджету включає:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для

зарахування до спеціального фонду;

3. всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального

4. фонду бюджету;

5. 3) фінансування загального фонду бюджету.

6. 3. Спеціальний фонд бюджету включає:

7. 1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретновизначених джерел надходжень;

8. 2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

9. 3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

10. 4. Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України.

11. 5. Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України. 6. Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України чи рішення відповідної ради.

12. 7. Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.

13. 8. Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.

Бюджетне регу­лювання спрямовано на збалансованість бюджетної системи за допомогою розподілу і перерозподілу коштів між бюджетами. Метою бюджетного вирівнювання є забезпечення населення одна­ковим рівнем соціальних послуг незалежно від регіону. Саме в процесі бюджетного регулювання виникають міжбюджетні відно­сини.

Відповідно до ст. 81 БК України міжбюджетні відносини — це

відносини між державою, Автономною Республікою Крим та міс­цевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, пе­редбачених Конституцією Україні та законами України.

Слід усвідомити, що метою регулювання міжбюджетних від­носин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих пов­новажень.

Відповідно до БК України видатки бюджетів поділяються

на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню та, відповідно, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України;

2. видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та міс­цевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефектив­ного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3. видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Рес­публіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.

Видатки 2-ї та 3-ї груп здійснюються за рахунок коштів міс­цевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюд­жету України. Необхідно знати, що держава може передати Раді міністрів АРК чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюд­жетами загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових пла­тежів) або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

Розмежування видів видатків місцевих бюджетів здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

1. перша группа — видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першо­чергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів — здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст;

2. друга група — видатки на функціонування бюджетних ус­танов та реалізацію заходів", які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України — здійснюються з бюджетів міст республіканського АРК та міст обласного зна­чення, а також районних бюджетів;

3. третя група — видатки на функціонування бюджетних уста­нов та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України — здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

При цьому слід пам'ятати, що з бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.