18. Фінансово-правова відповіальгість.

На всіх стадіях фінансової діяльності мають місце порушення встановленого порядку мобілізації, розподілу й використання фондів коштів, чим порушується публічний фінансовий інтерес,

захист якого забезпечується встановленням фінансової відпові­дальності.

Фінансова відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності. Важливо знати, що фінансовій відповідальності притаманні ознаки юридичної від­повідальності (настає за порушення правових норм, пов'язана з державним примусом, тягне для порушника норм права певні негативні наслідки тощо). При цьому фінансова відповідальність має свої особливі риси, притаманні лише їй:

а) її підставою є фінансове правопорушення;

б) застосовується як до фізичних, так і до юридичних осіб;

в) врегульована нормами фінансового права, які встанов- люють вичерпний перелік фінансових правопорушень, санкцій та органів, що уповноважені застосовувати відповідні стягнення;

г) особливий порядок притягнення до фінансової відповідаль- ності тощо.

Фактичною підставою фінансової відповідальності є фінансове правопорушення, визначення якого фінансове законодавство не дає. В окремих законодавчих актах надається визначення певних видів фінансового правопорушення. Зокрема, визначення бюд­жетного правопорушення закріплене ст. 116 БК України; виз­начення податкового правопорушення передбачено ст. 109 ПК України.

Фінансові санкції займають самостійне місце в системі фінан­сово-правового примусу. Слід знати, що розрізняють правовіднов-лювальні та каральні фінансово-правові санкції. За кожний вид фінансового правопорушення встановлюються певні санкції.

Так, фінансова відповідальність за податкові правопору­шення встановлюється у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Слід пам'ятати, що пеня є правовіднов-лювальною санкцією, що спрямована на компенсацію шкоди, завданої державі фінансовим правопорушенням, тобто функція пені полягає у компенсуванні збитків, завданих державі. Каральні фінансово-правові санкції (штраф) встановлюються з метою пока­рання правопорушника.

Відповідно до ст. 129 ПК України після закінчення встанов­лених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При цьому пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України.

Склади податкових правопорушень, за які передбачено застосу­вання штрафних санкцій, закріплено у ст.ст. 117—128 ПК України. Такі склади слід розібрати, звертаючи увагу на розміри штрафних санкцій. Необхідно зазначити, що штрафні санкції встановлені як у твердій сумі, та і у відсотках до суми податкового боргу.

Щодо відповідальності за бюджетні правопорушення, то Бюд­жетний кодекс України передбачає певні міри державного при­мусу, але не вказує, що саме вони належать до фінансово-пра­вової відповідальності. Так, у ньому вказано на існування таких заходів впливу, як:

а) попередження про неналежне виконання бюджетного за- конодавства;

б) призупинення бюджетних асигнувань;

в) зупинення операцій з бюджетними коштами;

г) зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням;

д) обов'язкове повернення до відповідного бюджету коштів, отриманих у вигляді субвенції;

е) зупинення рішення про місцевий бюджет;

є) безспірне вилучення коштів із місцевого бюджету;

ж) інші заходи, які можуть бути передбачені Законом України про Державний бюджет.

Слід знати, що фінансово-правова відповідальність за пору­шення бюджетного законодавства характеризується специфіч­ними особливостями. Юридичним фактом, що породжує настання фінансово-правової відповідальності за правопорушення у сфері бюджету, є бюджетне правопорушення, за наявності якого до правопорушника застосовуються заходи державного примусу, що передбачені чинним законодавством.

Для застосування фінансово-правової відповідальності необ­хідною умовою є прийняття державним органом, у межах пов­новажень, індивідуального акта (рішення тощо) про накладення стягнення.

Слід звернути увагу.на те, що для застосування заходів впливу фінансово-правової відповідальності форма вини не має значення, тобто наявність умислу чи необережності не впливає на вибір заходів фінансово-правової відповідальності.